competition vs monopolyСтаття про те, які передумови необхідні для зниження вартості тепла та покращення якості послуг для споживачів, вийшла в аналітичному виданні "Житлово-комунальне господарство України".

Досвід розвинених європейських країн свідчить, що одним з ефективних шляхів забезпечення розвитку та підвищення ефективності систем теплопостачання є запровадження конкурентних відносин у цій сфері.

На даний час у централізованому теплопостачанні України переважна більшість виробників та постачальників теплової енергії (надалі — ТЕ) належать до комунальної або державної власності. Причому часто ці організації поєднують діяльність із виробництва, транспортування та постачання ТЕ і є монополістами в централізованому теплопостачанні на певній території протягом багатьох десятиліть. Більшість із них використовують як паливо — природний газ, що наразі є найдорожчим з енергоносіїв.

Саме на паливну складову, основу якої становить природний газ, з липня 2016 року припадає 84% тарифу на теплову енергію для населення.

Читати статтю "Конкуренція проти монополії" повністю

Автори:

Домбровський О.Г., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Савчук С.Д., голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Гелетуха Г.Г., голова Біоенергетичної асоціації України.
Корсакайте Д., керівник Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні».
Крамар В.Г., завідувач відділу Науково-технічного центру «Біомаса».

Проаналізовано критерії сталості Євросоюзу для виробництва та використання біопалив. Розглянуто поточну політику ЄС щодо сталості біоенергетики та плани на майбутній період. Показано, що загалом в Європі спостерігається тенденція поступового посилення вимог щодо виконання критеріїв сталості. Представлено рекомендації для України по запровадженню сталого виробництва біопалив.

Аналіз критеріїв сталого розвитку біоенергетики. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Трибой О.В., Баштовий А.І. Журнал "Промислова теплотехніка", 2016, т.38, №6 (с. 49-57)

Розглянуто базові моделі функціонування сектору центра- лізованого теплопостачання та існуючі підходи до встановлен- ня тарифів на теплову енергію на прикладі окремих країн Європи. Проаналізовано основні проблеми сектору централізованого теплопо- стачання в Україні. Запропоновано рекомендації по створенню конку- рентного ринку теплової енергії.

Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського союзу. Частина 2. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Баштовий А.І. Журнал "Промислова теплотехніка", 2016, т.38, №5 (с. 78-85)

У сьомому номері щомісячного практичного видання "Екологія підприємства" вийшла стаття експертів БАУ Семена Драгнєва, Тетяни Желєзної та Георгія Гелетухи можливості енергетичного використання побічної продукції кукурудзи на зерно в Україні.

За обсягами утворення біомаси кукурудза — найпродуктивніша культура серед зернових. Поки що в Україні тільки її частина — зерно — реалізується як товарна продукція. Проте паливні характеристики побічної продукції кукурудзи та властивості її золи, технології та обладнання для заготівлі побічної продукції кукурудзи на зерно роблять її цілком можливим ресурсом для виробництва енергії. У статті запропоновано методику визначення ціни побічної продукції кукурудзи на зерно та оцінені перспективи її енергетичного використання в умовах України.

Читати статтю повністю

У статті розглянуто проаналізовано темпи розвитку біоенергетики в Україні. Розглянуто можливості отримання деревного біопалива з додаткових джерел, таких як полезахисні лісові смуги, лісові насадження вздовж автомобільних доріг та залізниць, а також сухостій. Показано, що за рахунок вказаних додаткових джерел можна збільшити енергетичний потенціал деревної біомаси в Україні у більше ніж 2 рази.

Аналіз можливості отримання деревного палива з додаткових джерел в Україні. Желєзна Т.А., Баштовий А.І., Гелетуха Г.Г. Журнал "Промислова теплотехніка", 2016, т.38, №4 (с. 71-77)

district heatingЧому Україна пасе задніх у питанні встановлення чесної конкуренції на ринку теплопостачання, як це зроблено у Європі. Про це читайте в статті "Централізоване теплопостачання" аналітичному виданні "Житлово-комунальне господарство України".

Звичайно, певну роль зіграло те, що до останнього часу існували цінові перекоси в тарифах на теплову енергію для різних категорій споживачів унаслідок субсидованої ціни природного газу. Як результат, тарифи для населення, чия частка в споживанні теплоти в системах централізованого теплопостачання складає в деяких населених пунктах до 85–90%, були настільки низькими, що не заохочували до участі в ньому потенційних виробників теплової енергії з інших (крім природного газу) видів палива та енергії. Зараз ситуація змінилася внаслідок вирівнювання цін на природний газ для різних категорій споживачів.

Але існує ще низка причин. Cфера комунального теплопостачання сформувалася ще в радянський час як монополія з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. І досі комунальні підприємства теплопостачання не мають достатніх економічних чи законодавчих стимулів до участі у формуванні конкурентного ринку централізованого теплопостачання. Та й потенційні незалежні виробники теплової енергії насправді обмежені в доступі до теплових мереж.

Читати далі

У статті розглянуто поточний стан та перспективи розвитку сектору централізованого теплопостачання в Європі, включаючи використання відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано основні моделі функціонування ринку теплової енергії. Показано, що ефективність роботи сектору залежить від ступеня розділення генерації та транспортування теплової енергії, можливості доступу незалежних виробників до тепломереж, існуючих форм власності.

Аналіз моделей функціонування сектору централізованого теплопостачання країн Європейського союзу. Частина 1. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Баштовий А.І. Журнал "Промислова теплотехніка", 2016, т.38, №4 (с. 63-70)

maistryshyn dombrovskyi geletukha heat market model Володимир Майстришин, Олександр Домбровський, Георгій Гелетуха ZN.UA, №43-44, 19 листопада 2016 р.

В Україні ринок централізованого теплопостачання складають комунальні підприємства, що об'єднують виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також надають своїм споживачам послуги з гарячого водопостачання та опалення.

Діяльність у галузі теплопостачання належить до монопольної й регулюється державою (НКРЕКП) — ліцензування, встановлення тарифів і контроль за такими підприємствами. Проте бажання центральних і місцевих органів влади задовольнити потреби споживачів дуже часто наштовхується на стіну політичної "неволі" та власних економічних інтересів.

Основною метою створення конкурентного ринку є захист економічних інтересів споживачів теплової енергії. Очевидним є факт, що існуюче монопольне становище не сприяє підвищенню ефективності виробництва, зниженню собівартості теплової енергії, так само, як і не покращує якості послуг і не сприяє оновленню основних фондів.

Докладніше читайте в статті "Яка модель ринку теплової енергії потрібна Україні" на ZN.UA

dragnev zheliezna bioenergy 2016 1 6

У сьомому номері Всеукраїнського науково-виробничого журналу "Біоенергетика" вийшла стаття експертів Біоенергетичної асоціації України Семена Драгнєва, Тетяни Желєзної та Георгія Гелетухи. В статті розглянуто сучасний стан виробництва кукурудзи на зерно у світі та Україні. Визначено потенціал побічної продукції кукурудзи на зерно у регіонах України, частину якого можна відчужувати для енергетичного використання. Наведено паливні характеристики такої біомаси. Описано досвід заготівлі побічної продукції кукурудзи на зерно для енергетичного використання у США. Представлено порядок визначення частки відчуження побічної продукції кукурудзи на зерно в умовах України. Показано бар’єри, які перешкоджають широкому впровадженню заготівлі біомаси кукурудзи для енергетичного використання, та запропоновано заходи для їх усунення.

Можливості заготівля побічної продукції кукурудзи на зерно для енергетичного використання в Україні. Ч.1.

Про світові кліматичні реалії та енергетичні перспективи для України поділились у статті для Економічної правди народний депутат Олександр Домбровський та голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

У грудні 2015 року на 21-й конференції сторін рамкової конвенції ООН зі зміни клімату була прийнята нова міжнародна кліматична угода - Паризький договір. Цей акт приходить на зміну Кіотському протоколу. Угода набере чинності 1 січня 2021 року після ратифікації щонайменше 55 державами, обсяг викидів парникових газів - ПГ - яких становить щонайменше 55% від загальносвітових. Паризький договір потенційно накладає на Україну нові зобов'язання із скорочення викидів ПГ. Це безпосередньо впливає на розвиток енергетичного сектора країни як найбільшого джерела викидів парникових газів.

Проект Енергетичної стратегії України слід доробити з урахуванням потенційних зобов'язань України в рамках Паризької угоди. Що для цього потрібно?

  1. Змінити горизонт планування до 2050 року.
  2. Дослідити можливість прийняття більш амбітної цілі щодо скорочення викидів ПГ енергетичним сектором на 2050 рік - на рівні -70% порівняно з 1990 роком.
  3. Дослідити можливість прийняття нових цілей з енергоефективності - скорочення загального постачання первинної енергії за рахунок енергоефективності та енергозбереження на 20% до 2050 року порівняно з 2014 роком.
  4. Дослідити можливість збільшення частки відновлювальних джерел енергії швидшими темпами - на 1% на рік з досягненням 40% ВДЕ в структурі загального постачання первинної енергії до 2050 року.

Читати статтю повністю