Головними подіями, які визначили розвиток української відновлюваної енергетики в цілому і біоенергетики зокрема в 2014 р, стали конфлікт на сході країни, скасування податкових пільг, чергова газова війна з Росією.

Хоча, згідно ст. 17 закону України «Про електроенергетику», Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), зобов'язана індексувати «зелені» тарифи в залежності від курсу євро, з серпня індексація не проводиться. «НКРЕКУ не має права не індексувати« зелені »тарифи, в цьому ми повністю солідарні з УВЕА, - вказує голова правління біоенергетичних асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха. - Думаю, перше ж звернення в прокуратуру або до суду призведе комісію до тями ».

Втім, «заморожування» тарифів - не головна проблема електростанцій на біомасі, вважає Гелетуха. Поки цей сектор перебуває в зародковому стані, сумарна електрична потужність складає всього близько 25 МВт, а інвестиції практично відсутні. Основні причини повільного розвитку - низькі тарифи для електростанцій на біомасі, т. зв. вимога місцевої складової і недоробки законодавства - неправильне формулювання самого терміна.

«Через те що біомаса визначена як відходи лісового та сільського господарства, наше законодавство не розглядає як біомасу 80% того, що вважається біомасою в світі, в т. ч. пелети, силос кукурудзи, тріску, енергетичну вербу та ін.» , - зазначив Гелетуха. Відповідно, електростанції, що використовують подібні матеріали, не можуть отримати «зелений» тариф.

Самі тарифи для біоенергетики відверто занижені, вважає він. «Нинішнє законодавство готувалося під сонячну енергетику, вона вважалася пріоритетом. Найвищі тарифи були дані СЕС, найнижчі - під біоенергетику. Навмисне, щоб не платити конкурентам на ринку відновлюваної енергії », - упевнений Гелетуха.

Що стосується електростанцій на біомасі, то в цьому сегменті локалізувати виробництво не вдалося. Це викликало припинення інвестицій ще минулого року. Оскільки будівництво електростанції на біомасі займає близько року, всі, хто розраховував на отримання «зеленого» тарифу, припинили закладку нових проектів ще влітку 2013. З електростанцій на біомасі, мабуть, лише Іванківська ТЕЦ продовжує будівництво другої черги потужностей, які вже не отримають «зелений» тариф.

Найбільш привабливим сектором відновлюваної енергетики з хорошими перспективами на найближче майбутнє є теплова біоенергетика. Через газову війну з Росією і перегляд цін на газ уряду нарешті звернуло увагу на сегмент з самим серйозним потенціалом економії газу - ЖКГ.

Україна вже досягла відчутних успіхів в заміщенні газу в промисловості та бюджетній сфері, тобто там, де газ закуповувався за комерційної вартості та проекти з його заміщення швидко окупалися.

За розрахунками Гелетухи, тепло, отримане при спалюванні газу, ціна якого зараз становить близько 6700 грн за тис. куб. м, обходиться приблизно в п'ять разів дорожче, ніж тепло з тріски. Сумарна теплова потужність проектів по заміщенню газу в цих сферах досягла 2700 МВт, що дозволяє економити 1,6 млрд куб. м газу в рік. Інвестиції в цей сегмент склали 4-5 млрд грн.

Для підприємств ЖКГ ціна газу донедавна була на рівні 1300 грн за тис. куб. м, а для населення - ще нижче. Їм економити газ за рахунок спалювання тріски та іншого біопалива не мало сенсу.

За останні три місяці уряд прийняв ряд постанов, які створили економічну базу для заміщення газу комунальними та приватними споживачами. Найефективнішою ініціативою, мабуть, слід визнати компенсацію 20% тіла кредиту для населення при установці твердопаливного котла. Загальний бюджет цієї програми становить 50 млн грн, і за місяць з початку її роботи населенню вже видано більше 500 кредитів на загальну суму 10 млн грн.

Можна очікувати, що бюджет програми буде повністю витрачений ще цієї зими і таким чином в заміщення газу біопаливом в приватному секторі буде вкладено 250 млн грн, причому з них 200 млн грн вкладе населення.

Для заміщення газу в ЖКГ та бюджетній сфері готується аналогічний механізм. Держава компенсуватиме вартість туру не обладнання, а газу, який вдасться замістити. В кінці опалювального сезону облгаз повинен підтвердити обсяг палива, який вдалося заощадити тим чи іншим об'єктом, а Національне агентство з енергоефективності - виплатити інвестору проекту премію з розрахунку близько 1500 грн за кожну тисячу заміщених кубометрів газу.

За оцінкою Гелетухи, котельня потужністю 1 МВт принесе інвестору премію за опалювальний сезон в розмірі близько 22,5% від інвестицій. Таким чином, проекти із заміщення газу такої потужності окупаються приблизно за п'ять років. Якщо, звичайно, в країні нічого не зміниться.

Згідно з Національним планом дій з відновлюваної енергетики до 2020 р, за рахунок біоенергетики планується замістити 5,5 млрд куб. м газу в рік. «Це дуже амбітна мета, - підтвердив Гелетуха. - Щоб її досягти, потрібно побудувати 13 тис. МВт теплової потужності на додаток до вже існуючих 2,7 тис. МВт. Потужності котелень на біомасі потрібно за шість років збільшити в шість разів. На придбання відповідного обладнання потрібно буде витратити 40 млрд грн. Чи реально це? Ніхто ілюзій не будує. У держави сьогодні немає 40 млрд грн, щоб вкласти в цей сектор. Але вони є у приватного інвестора».

З урахуванням того, що в нинішній ситуації прогнозувати повернення інвестицій через кілька років може тільки ентузіаст відновлюваної енергетики, мета дійсно дуже амбітна.

За матеріалами www.capital.ua