Основні перепони в секторі біоенергетики України озвучив для видання Екологія підприємства Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха. Перший пункт переліку, а саме недосконале тарифоутворення на теплову енергію з біомаси (собівартість + 6 %), отримав вирішення у березні 2017 року, коли Верховна Рада України прийняла ЗП№ 4334, відповідно до якого тариф на теплову енергію (ТЕ) з біомаси встановлюється за формулою: тариф на ТЕ з газу - 10%. Проте, залишаються невирішеними ще 5 проблем, конкретні рішення для вирішення яких і пропонує Біоенергетична асоціація України.

Докладніше читайте в публікації БАУ у жовтневому номері видання Екологія підприємства

geletukha interview agropolitcom

Голова "Біоенергетичної асоціації України" у своєму інтерв'ю для AgroPolit.com розповів про те, яким є сектор біоенергетики сьогодні, наскільки великий український потенціал, яка роль аграріїв та МінАПК, і як нам стати справжньою «кремнієвою долиною» світового біоенергетичного буму.

Повний текст інтерв'ю читайте на AgroPolit.com

trees along roads2 deadwoodДеревина традиційно широко застосовується в Україні для енергетичних потреб. Раніше це були дрова, які населення спалювали в пічках і побутових котлах. Останнім часом у співвітчизників з'явилася велика кількість зарубіжного та вітчизняного сучасного обладнання для деревної тріски, гранул, брикетів. Попит на деревну біомасу як паливо збільшується, а її технічний потенціал досить обмежений - близько 2 мільйонів тонн умовного палива на рік (у.п. / рік).

За даними Держстату України, обсяги заготівлі ліквідної деревини, а відповідно і обсяги відходів лісозаготівлі, в тому числі дров, в країні можна назвати, скоріше, стабільними, ніж постійно зростаючими. Всі держлісгоспи мають так звану «розрахункову лісосіку», затверджену на роки вперед. Для її збільшення необхідно отримати дозвіл в Державному агентстві лісових ресурсів та Міністерстві екології та природних ресурсів, що практично нереально. Тому актуальним залишається пошук додаткових джерел деревного палива. На думку Голови правління Біоенергетичних асоціації України Георгія Гелетухи, слід уважніше придивитися до полезахисних лісових смуг, лісонасаджень уздовж автомобільних доріг і залізниць, а також сухостою.

Коротке резюме за матеріалами Аналітичної записки БАУ №15 "Аналіз додаткових джерел деревного палива в Україні" зробила газета "Голос України".

Читайте повний текст статті на сайті "Голос України" - газети Верховної Ради України або тут.

Чому інвестиції в опалювання біомасою стали зараз привабливими і звідки в першу чергу чекати інвесторів, які додаткові можливості з'явились в секторі біоенергетики та що чекає галузь в майбутньому розповів у своєму інтерв'ю аграрному інформаційному агентству Agravery.com голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Читайте інтерв'ю повністю на Agravery.com

Відходи цукрової промисловості (жом цукрового буряка) привертають все більший інтерес в якості ресурсу для виробництва біогазу. Так в 2006 р на цукровому заводі європейської компанії AGRANA у м Капошвар (Угорщина) була побудована перша біогазова установка з використанням бурякового жому як основної сировини. Відтоді вже впроваджено ряд проектів (до 5) в різних країнах (Молдова, Польща, Словаччина). У поточному сезоні цукроваріння запущена перша подібна біогазова установка і в Україні (Глобинський цукровий завод, Полтавська обл., c. Глобине, компанія «Астарта-Київ»). Ще ряд власників українських цукрових заводів заявили про плани будівництва подібних установок.

Читати далі

До 2020 року Україна може вийти на значний рівень використання біомаси, яка може замінити 3,5 млрд кубометрів газу. Про це на прес-конференції сказав голова біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Як зазначив Г.Гелетуха, Україна має значні ресурси з аграрної біомаси та сільгоспвідходів, зокрема, аграрних стебел, лушпиння насіння і т.д.

“Якщо це все порахувати, яку частину можна взяти для виробництва енергії без шкоди для навколишнього середовища і не використовувану іншими секторами, то середня цифра, яку називають, 25-30 млн тонн умовного палива на рік, при тому, що Україна в цілому споживає 90 млн тонн умовного палива. Тому біомаса в потенціалі може скласти 18% споживання енергії в Україні”, – зазначив він.

Г.Гелетуха повідомив, що зараз Україна використовує тільки 1,7% від загальної кількості енергії біопалива порівняно з 14% в європейських країнах. Переважно біопаливо використовується в лісовій та деревообробній промисловості, в масложировій промисловості і в приватному секторі.

“Якщо це перерахувати на газ, то це 1,6 млрд кубометрів газу на рік. Ми б економили, якби використовували біомасу. За стратегією нашої асоціації, ми повинні увійти на заміщення 3,5 млрд кубометрів до 2020 року і 7,5 млрд – до 2030 року, при тому, що в 2030 році біомаса повинна становити 10% від загального споживання в Україні”, – повідомив Г.Гелетуха.

Він зазначив, що дані за 2020 рік були сприйняті урядом і закладені в проект програми національного плану дій з енергетики.

Як повідомив голова Комітету енергетичної незалежності України Іван Надєїн, зараз найбільш ефективне заміщення природного газу в бюджетній сфері, оскільки в цілому в цій сфері на рік споживають 1 млрд кубометрів газу. На сьогодні в п’яти областях України успішно розвиваються пілотні проекти із заміщення.

Однак, як зазначив Г.Гелетуха, ефективне заміщення біомаси природного газу поки неможливе, оскільки природний газ є “найдешевшим паливом через державну політику і виробники альтернативної енергетики не можуть конкурувати з ціною на газ, і держава поки не стимулює і не субсидіює виробництво біомаси”.

За матеріалами порталу "Finance.UA".

У перспективі декількох років Україна може економити до 18% природного газу за рахунок широкого використання біопалива. Про це в ході прес-конференції в "Обозревателе" розповів голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

За його словами, на сьогоднішній день в Україні біомаса становить 1,7% в кінцевому енергоспоживанні. При цьому "є величезні ресурси" для збільшення цього показника, — заявив експерт. "Україна має величезні ресурси біомаси, які можуть бути використані для отримання теплової та електричної енергії", — сказав він.

У цьому контексті Гелетуха нагадав, що Україна — аграрна країна, що володіє "величезним кількістю сільськогосподарських відходів", придатних для виробництва біопалива. "Якщо порахувати, яку частину цих ресурсів можна взяти для біоенергетики без шкоди для екології, то вийде 25-30 мільйонів тонн умовного палива на рік".

Таким чином, "біомаса в потенціалі може скласти до 18% споживання енергії в Україні", — розповів він.

Відповідаючи на питання "Обозревателя", який обсяг природного газу вдасться заощадити за рахунок застосування біопалива, Гелетуха сказав: "Те, що сьогодні Україна забезпечує за рахунок біомаси, пов'язано, в першу чергу, з виробництвом теплової енергії на підприємствах лісової, деревообробної промисловості. Також більша частина — це дрова. І третій за величиною сектор — відходи соняшнику, які спалюються на підприємствах олійно-жирової галузі. Якщо перерахувати в газ те, що ми заощаджуємо вже сьогодні, вийде приблизно 1,7 мільярда кубометрів газу на рік".

Згідно стратегії, розробленої в Асоціації, до 2020 року цей показник можна довести до 3,5 мільярдів кубометрів, до 2030 — 7,5 мільярдів кубометрів газу. "При цьому біомаса в 2030 році повинна скласти 10% кінцевого споживання енергії в країні, 32% у виробництві теплової енергії та 4% у виробництві електричної енергії в Україні".

Як розповів Гелетуха, "на рівні 2020 року це цифри прийняті урядом і практично інтегровані в проект "Національного плану заходів з відновлюваної енергетики".

У той же час експерт розповів, що Україна істотно відстає за цими показниками від країн Європи. Так , вже сьогодні частка енергії, одержуваної з поновлюваних джерел в ЄС, в середньому становить 14%, 10 % з яких — за рахунок біомаси.

Відеозапис прес-конференції дивіться за посиланням.

За матеріалами порталу "Українська енергетика".