27 вересня 2018 р. Біоенергетична асоціація України виступила співорганізатором Семінару «Агровідходи для біоенергетики. Проблеми та рішення», який був організований Голландський консорціум "Biobased Energy Ukraine", Посольством Королівства Нідерландів в Україні та Держенергоефективності України.

Семінар зібрав близько 80 учасників, з яких представники аграрних компаній, наукових інститутів, муніципалітетів, органів влади, фінансових установ, консалтингових організацій, бізнесу, медіа та був присвячений питанню використання пожнивних решток сільськогосподарської продукції для біоенергетики без шкоди для ґрунту.

Відкрив Семінар Голова Держенергоефективності України Сергій Савчук, який відзначив, значний розвиток відновлюваної енергетики в Україні за останні роки, як позитивний тренд у переході до енергетичної незалежності. Також, Голова Держенергоефективності розповів про тісну співпрацю з Нідерландами, де біоенергетика складає значну частку у первинному постачанні енергії з відновлюваних джерел, а також про ті законодавчі норми, які вже працюють в Україні на підтримку розвитку сектору біоенергетики.

Радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Каролін Спаанс у своїй привітальній промові відмітила, що Держенергоефективності є сильним партнером у двосторонньому співробітництві між Нідерландами та Україною у секторі біоенергетики. Пані Спаанс наголосила, що як підписанти Паризької Угоди, Нідерланди і Україна об’єднані однією ціллю – підвищити частку споживання сталої відновлюваної енергії і не покладатись на імпорт природного газу. Також, Радник Посольства повідомила учасників про нещодавню публікацію звіту, підготовленого спільно Вагенінгенським університетом, Саксіонським університетом прикладних наук, Нідерландською агенцією підпрпиємництва та голландською компанією DSD B.V. (Голландський Сталий Розвиток). Звіт присвячений тенденціям та змінам в секторі відновлюваних джерел енергії в Україні. Особлива увага в дослідженні приділяється можливостям та загрозам використання аграрної біомаси при заміщенні викопних палив. Зокрема, представлена низка рішень для зменшення проблеми деградації земель в Україні. Серед них - посадка no-till, внесення органічних добрив та повернення золи після спалювання аграрних залишків в котлах на поле.

Представив семінар експерт Голландського агентства з розвитку підприємництва Кейс Квант, представивши Голландський консорціум "Biobased Energy Ukraine", що об’єднує компанії з Нідерландів для реалізації біоенергетичних проектів в Україні. Пан Квант зробив короткий огляд поточного стану розвитку біоенергетики в Україні та потенціалу біомаси, що може бути залучена в енергетичний баланс України. Одна з найбільших часток потенціалу біомаси в Україні належить, зокрема, аграрним залишкам, які ще мають назву пожнивні рештки сільськогосподарської продукції і представлені переважно соломою злакових та стеблами кукурудзи. Підсумовуючи, Кейс Квант нагадав учасникам мету семінару: оцінити стан знань та практики щодо впливу використання аграрних залишків на якість ґрунтів в Україні; визначити прогалини у знаннях, що перешкоджають ефективно поєднати використання агробіомаси із збереженням якості ґрунту та визначити наукові питання для подальшого дослідження у цьому напрямку.

Першим спікером виступив директор Черкаської філії Державної установи «Інститут охорони ґрунтів» Юрій Кривда, який розповів учасникам про стан ґрунтів в Україні і зокрема, тенденцію зменшення родючості ґрунту як наслідок зменшення внесення добрив. За словами Юрія Кривди без внесення добрив для збереження запасів гумусу необхідно залишати 100% нетоварної частини врожаю культур (соломи, стебел), але вже за умови внесення добрив в об’ємі NPK (45), можливо забирати до 30% аграрних залишків, а збільшивши дозу внесення добрив до NPK (90), навіть до 40% аграрних залишків припустимо забирати з поля без шкоди для ґрунту.

Дослідження, проведене в США стосовно сталого використання пожнивних решток для біоенергетики, представив Франсіско Дж. Арріага з кафедри ґрунтознавства Університету Вісконсін-Медісон. Надаючи загальні рекомендації, пан Арріага, зокрема, зазначив, що збір аграрної біомаси може бути виконаний з мінімальним впливом на ґрунт та оточуюче середовище, якщо робити його правильно – забирати лише частину агробіомаси та використовувати покривні культури для захисту ґрунту від ерозії та забезпечення органічного вуглецю для здоров’я ґрунту; заміщувати поживні речовини винесені з частиною агробіомаси комерційними добривами або гноєм; використовувати біоенергетичні культури для похилих територій для уникнення змиву ґрунту та ерозії; пам'ятати про ризик ущільнення ґрунту через використання додаткової техніки.

Оцінкою щодо сталого потенціалу пожнивних залишок в Європі поділився з учасниками семінару Ніколя Скарлат з Об'єднаного дослідницького центру (JRC) Європейської Комісії. JRC є науково-інформаційною службою Єврокомісії, яка підтримує політику ЄС, надаючи урядовцям незалежні факти. Ніколя Скарлат розповів про значний ріст біоенергетики в ЄС з 74 млн т н.е. у 2005 році до 140 млн т н.е. у 2016 році та про очікуваний внесок біомаси в енергобаланс, який відповідно до національний планів дій з відновлюваної енергетики, повинен скласти загально для ЄС 180 млн т н.е. у 2020 році та 235-282 млн т н.е. у 2030 році. Потенціал біомаси є великим, але у той же час має сильну невизначеність, як наприклад для 2030 року він буде складати 235-375 млн. т н.е., і особливо у довгостроковій оцінці до 2050 року – 195-505 млн. т н.е. Базуючись на проведеному дослідженні для країн ЄС, а також України, були визначені теоретичний потенціал, а також технічний, екологічний та сталий потенціал пожнивних решток сільськогосподарської продукції. Серед наданих рекомендацій, Ніколя Скарлат зазначив необхідність збору аграрних залишків на засадах сталості, враховуючі особливості різних сортів рослин, конкурентних напрямків використання та річних коливань врожайності, а також застосування компенсуючих засобів для підтримки родючості ґрунту (зелені та мінеральні добрива, гній).

Ян Петер Лешен з Вагенінгенського університету та дослідного центру (WUR), Нідерланди, розповів про те, як впливає використання аграрних залишків для біоенергетики на ґрунтовий вуглець та які можливі рішення можна застосувати для підтримки його належного рівня. Зокрема, Ян Петер Лешен озвучив стратегії для зменшення втрати якості ґрунту, серед яких: посадка no-till - без оранки; збір соломи тільки 1 раз кожні 2-3 роки; посадка культур на зелене добриво після збору врожаю; підвищення врожайності культур; використання черешків, листя для ґрунту; застосування інших органічних добрив (збродженого субстрату, гною, тощо); збір здебільшого стебел кукурудзи ніж соломи пшениці; повернення золи після спалювання соломи в котлах на поле; вимога до фермерів щодо збалансованого внесення добрив.

Микола Роїк, директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків (ІБКіЦБ) НААН України, академік НААНУ у своїй доповіді розповів про екологічні аспекти вирощування біоенергетичних рослин і використання пожнивних залишків сільськогосподарських культур на біопаливо. Зокрема, Микола Роїк зазначив, що 11, 4 млрд грн витрат на добрива для компенсації виносу поживних речовин із 17,7 млн т соломи достатньо для щорічної закладки 163 тис. га міскантусу.

Сандра Корсі з Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) у своїй презентації «Поводження із аграрними залишками для підтримки родючості ґрунту» розповіла про переваги ґрунтозахисного землеробства та про те, що Україна щороку втрачає 500 млн т ґрунту з 32,5 млн га ріллі(15 т/га/рік ґрунту). Зокрема, Сандра Корсі зазначила види хорошого управління аграрними залишками стосовно підвищення родючості ґрунту, ерозії, ущільнення, контролю бур’янів та прибутку, до яких відноситься нульовий обробіток (no-till), мультикультурна сівозміна, що сприяє позитивному балансу N, вирощування культур на зелене добриво (сидерати). Прикладами поганого управління є повне видалення аграрних залишків, перемішування аграрних залишків з ґрунтом; застосування сівозмін, що не сприяють накопиченню N, та співвідношення C/N для решток, що розкладаються < або > 25, що не сприяє накопиченню органічного вуглецю в ґрунті, як наприклад при застосуванні парових сівозмін, чи сівозмін кукурудза (/ячмінь-пшениця)-соя.

Про можливі заходи для зменшення впливів від вилучення аграрних залишків на прикладі збору пшениці у Швеції та Франції поділився експерт Ради з сільськогосподарських досліджень та економіки (CREA) Міністерства сільськогосподарської, харчової та лісової політики Італії Луїджі Парі. Луїджі Парі розповів, що залежно від типу комбайну - традиційного чи гібридного - загальна кількість аграрних решток, доступних до заготівлі, була різною. За гібридної системи кількість зібраного матеріалу складала лише 52%, у той час як для традиційного комбайну зібрані аграрні залишки складали 80,7%. Таким чином, з гібридною системою значна кількість соломи (52%) залишалась в полі, що можна розглядати як хороший компроміс між “забраною та залишеною” органічною речовиною у полі після збору пшениці та можна використовувати для балансування впливу від збору аграрних залишків.

Секція презентацій була продовжена секцією реакцій від зацікавлених сторін, а саме агрохолдингів, фінансуючих установ та біоенергетичного бізнесу, представленого Біоенергетичної асоціацією України. Стейкхолдери висловили зацікавленість представленою інформацією та погодились щодо необхідності використання аграрних залишків на вимогах сталості, а також на засадах економічної доцільності.

У фінальній частині семінару було проведене обговорення позицій щодо частки використання аграрних залишків без шкоди для ґрунту та пропозицій щодо напрямків необхідних подальших досліджень. Позиції трьох груп, що приймали участь в обговоренні, співпали в тому, що визначаючи локально допустиму кількість збору аграрних залишків, потрібно враховувати умови кожної конкретної земельної ділянки, а саме вміст органічної речовини ґрунту, врожайність відповідної культури та можливість внесення на ділянці необхідної кількості мінеральних та органічних добрив.

<ПРОГРАМА>

МАТЕРІАЛИ доступні за посиланням: https://www.biobased-ukraine.nl/workshop/

або нижче

1. Представлення Семінару модератором - Кейс Квант, Нідерландське агентство підприємництва (RVO), Нідерланди

2. Стан родючості ґрунтів в Україні - Юрій Кривда, Директор Черкаської філії Державної установи «Інститут охорони ґрунтів», Україна

3. Стале використання аграрних залишків для біоенергетики: дослідження США - Франсіско Дж. Арріага, Університет Вісконсін-Медісон, Кафедра ґрунтознавства, США

4. Просторово-деталізована оцінка сталого потенціалу пожнивних залишок в Європі - Ніколя Скарлат, Об'єднаний дослідницький центр (JRC), Європейська Комісія

5. Вплив використання аграрних залишків для біоенергетики на ґрунтовий вуглець та можливі рішення - Ян Петер Лешен, Вагенінгенський університет та дослідний центр (WUR), Нідерланди

6. Екологічні аспекти вирощування біоенергетичних рослин і використання пожнивних залишків сільськогосподарських культур на біопаливо - Микола Роїк, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків (ІБКіЦБ) НААН України

7. Поводження із аграрними залишками для підтримки родючості ґрунту - Сандра Корсі, Продовольча та сільськогосподарська організації ООН (FAO)

8. Можливі заходи для зменшення впливів від вилучення аграрних залишків: досвід зі збору пшениці у Швеції та Франції - Луіджи Парі, Рада з сільськогосподарських досліджень та економіки (CREA), Міністерство сільськогосподарської, харчової та лісової політики, Італія

9. Підведення підсумків: основні моменти та висновки семінару, пояснення наступних кроків - Волтер Елберсен, Вагенінгенський університет та дослідний центр (WUR), Нідерланди

Контактна особа: Трибой Олександра Володимирівна, тел: +380 44 453 2856; 456 9462, моб. 067 447 3338, e-mail: tryboi@rea.org.ua