Новини

Проект BIOPLAT-EU: друга зустріч партнерів проекту в Києві, Україна

26 вересня у Києві відбулась друга зустріч щодо виконання проекту BIOPLAT-EU - Сприяння сталому використанню малопродуктивних земель для біоенергетики через веб-платформу для Європи. У зустрічі прийняли участь експерти НТЦ "Біомаса" Тетяна Желєзна, Олександра Трибой та Ольга Гайдай. Партнери проекту представили виконання завдань проекту і обговорили плани на наступну половину проектного року.  Попередні результати щодо збору даних про деградовані, малопродуктивні та забруднені землі (ДМЗ землі) у країнах виконання проекту наразі залучені у створення довідкового набору для подальшої додаткової ідентифікації ДМЗ земель в пілотних регіонах проекту. В Україні наразі ідентифіковано більше 5000 га ДМЗ земель у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Київській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Херсонській...

Читати далі

Індивідуальні консультації з біоенергетики. Метчмейкінг в рамках AgroEnergyDAY 2019

Дата та час: 30 жовтня 2019 р., 13:00 – 15:00Місце: м. Київ, МВЦ: Броварський проспект, 15 (біля метро Лівобережна)  Запрошуємо на індивідуальні консультації та нетворкінг з біоенергетики з фокусом на енергетичне використання агробіомаси. Метчмейкінг відбудеться в рамках форуму AgroEnergyDAY 2019 у конференц залі №1 (2-й поверх) з 13:00 до 14:00 та на Об'єднаному стенді БАУ з 14:00 до 15:00. СЕРЕД УЧАСНИКІВ МЕТЧМЕЙКІНГ СЕКЦІЇ Спікери та учасники форуму біоенергетичних технологій та альтернативної енергетики в агробізнесі AgroEnergyDAY 2019, експерти Біоенергетичної асоціації України та інші фахівці з питань біоенергетики. ОРГАНІЗАТОР Захід проводиться в рамках виконання проекту AgroBioHeat - "Сприяння впровадженню систем опалення на агробіомасі в сільських регіонах Європи", що фінансується програмою ЄС Горизонт 2020.Організатор: Біоенергетична Асоціація України

Читати далі

Держенергоефективності підтримує розробку законопроекту з стимулювання виробництва та використання біометану в Україні

Перспективи виробництва та використання біометану в Україні розглянули 01 жовтня в Державному агенстві з енергоефективності та енергозбереження. Учасники обговорення: Голова Агенства Сергій Савчук, Голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, представники Укртрансгаз, виробники біогазу та інші експерти цієї сфери. 

Читати далі

Пост-реліз Міжнародної конференції "Енергія з біомаси 2019"

Більше 280 учасників із 17 країн об'єднала цього року ювілейна 15-та Міжнародна конференція "Енергія з біомаси 2019", яка відбулася 24-25 вересня 2019 року в Києві. 50 виступів від світових та українських експертів були присвячені законодавству і стратегії розвитку біоенергетики; фінансуванню біоенергетичних проектів; виробництву теплової та електричної енергії з твердої біомаси; використанню побутових відходів для виробництва теплової та електричної енергії; питанням використання ресурсів біомаси та подальшим перспективам; технологіям виробництва біогазу і біометану, включаючи успішні кейси реалізованих проектів. Конференція відбулась за  фінансової підтримки Проекту ПРООН «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні». Срібним спонсором конференції стала хорватська компанія Đuro Đaković Termoenergetska postrojenja d.o.o.

Читати далі

Статті членів

Паливні характеристики та властивості побічної продукції кукурудзи на зерно

Побічна продукція кукурудзи на зерно має досить хороші паливні властивості, близькі до властивостей деревного палива. Завдяки цьому біопаливо, виготовлене із кукурудзиння, може спалюватися в котельному обладнанні, призначеному для деревної біомаси. Вміст золи у кукурудзинні є основним фактором якості для подальшого виробництва біопалива. Вміст золи залежить від технології збирання, оскільки цей показник збільшується внаслідок контакту біомаси з ґрунтом. Типовий загальний вміст золи у кукурудзинні при збиранні сільськогосподарськими машинами у декілька проходів становить 8-10%. За характеристиками плавкості золи кукурудзиння наближається до деревної біомаси, що забезпечує кращі умови для спалювання порівняно із соломою зернових колосових культур. За елементарним складом кукурудзиння майже не відрізняється від соломи зернових...

Читати далі

Енергетичний потенціал побічної продукції кукурудзи на зерно в Україні у 2018 р.

Оцінка енергетичного потенціалу побічної продукції кукурудзи на зерно у 2018 р., зробленого на базі підходів Біоенергетичної асоціації України, показало наступні результати: теоретичний потенціал (весь обсяг утвореної побічної продукції) складає 46,5 млн т або 8,9 млн т н.е.; економічний потенціал (обсяги доступні для енергетичного використання, що складають 40% від теоретичного потенціалу) становить 18,6 млн т або 3,6 млн т н.е., включаючи стебла – 9,7 млн т (1,9 млн т н.е.) та стрижні – 3,3 млн т (0,6 млн т н.е.). Розподіл потенціалу кукурудзи ня на території України нерівномірний. Регіони з найбільшою концентрацією цього виду біомаси – це області з найбільшими обсягами виробництва кукурудзи на...

Читати далі

Побічна продукція та періоди збору урожаю кукурудзи на зерно в Україні

Побічна продукція кукурудзи на зерно складається з: стебел, що становлять близько 52,5% всієї маси залишків або 27,3% маси всієї рослини, включаючи зерно (ті ж показники представлені нижче для інших частин кукурудзи); листя – 20,0% (10,6%); стрижнів – 17,5% (9,0%); обгортки – 8,5% (4,3%); інших частин – 1,5% (0,8%). Виробництво побічної продукції рослинництва, включаючи кукурудзиння, є сезонним і залежить від періодів збирання урожаю. Кукурудзу на зерно збирають у різні часові рамки, залежно від сорту, місця вирощування та часу сівби. Зазвичай початок збирання кукурудзи визначається рівнем вологості зерна, тому перед збиранням врожаю визначають вологість зерна та його стиглість з урахуванням строків сівби та гібридної групи стиглості. До початку...

Читати далі

Виробництво кукурудзи у світі та в Україні

Кукурудза – це найбільш урожайна культура, всі частини якої широко використовуються у різних галузях сільського господарства та промисловості, зокрема: для виробництва продуктів харчування; високоенергетичний корм для тваринництва та птахівництва; сировина для виробництва біопалива першого та другого поколінь; сировина для виробництва біогазу; сировина для твердих біопалив; добрива; сировина для фармацевтичної, хімічної та інших галузей промисловості. За поглинанням вуглекислого газу й виділенням кисню кукурудза займає одне з перших місць серед всіх культурних рослин і є навіть ефективнішою, ніж ліс аналогічної площі. США є світовим лідером із валового збору та врожайності кукурудзи на зерно: виробництво у 2018/2019 маркетинговому році (МР) становило 366,3 млн. т (32,6% від світового виробництва), середня врожайність – 11,1 т/га. Також...

Читати далі

Заміщення викопних видів палива агробіомасою може бути дуже перспективним варіантом декарбонізації сектору теплопостачання, особливо в сільській місцевості. AgroBioHeat - новий проект ЄС, що фінансується через програму Горизонт 2020, та має на меті створити комплексну платформу для подолання бар'єрів та підтримки ринку виробництва теплової енергії з агробіомаси.

Передумови

Сектор теплопостачання часто не враховується Європейським Союзом в його заходах по декарбонізації економіки. Однак, цей сектор складає 51% кінцевого споживання енергії, генерує близько 27% викидів вуглецю в ЄС, але при цьому більше 80% споживання сектору все ще базується на невідновлюваних джерелах енергії. Серед всіх відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) біоенергетика на сьогоднішній день робить найбільший внесок (88%) в секторі опалення. Виконання цілей ЄС на 2030 рік щодо частки ВДЕ та скорочення викидів потребує додаткових зусиль по декарбонізації сектору опалення.

Сільські регіони також часто не беруться до уваги в питаннях заміщення викопних видів палива. Однак вони дуже добре підходять для розробки систем теплопостачання на основі певних видів біомаси, зокрема агробіомаси. Агробіомаса в різних її формах (наприклад, солома, обрізки садів/виноградників, агропромислові відходи, такі як оливкові кісточки та горіхова шкаралупа, енергетичні культури та ін.) може накопичуватись в сільській місцевості у великій кількості. Її використання забезпечить ефективне постачання необхідного обсягу палива і сприятиме економічній та екологічній сталості. Енергетичне використання агробіомаси також може мати позитивний соціальний вплив, зокрема, пов'язаний зі створенням робочих місць в регіоні. Крім того, наразі доступні сучасні технічні рішення для систем опалення, які дають можливість використовувати агробіомасу ефективно і з низькими викидами.

Незважаючи на ці переваги, виробництво теплової енергії з агробіомаси розвивається повільно з різних причин: обмежена обізнаність щодо технологічних можливостей, сприйняття агробіомаси як складного палива для використання, труднощі в узгодженні попиту та пропозиції на таке паливо, відсутність чіткого бачення та підтримки з боку уповноважених осіб. Приклади успішних проектів існують, але зазвичай про них мало відомо за межами регіону їх реалізації.

Проект AgroBioHeat

Проект AgroBioHeat був розроблений як інструментарій для подолання зазначених бар'єрів і створення сприятливих умов для широкого розповсюдження систем опалення з використанням агробіомаси. Більшість заходів проекту, що сприяють використанню агробіомаси в системах опалення, будуть впроваджуватись в шести країнах-мультиплікаторах: Хорватія, Франція, Греція, Румунія, Іспанія та Україна.

Вибрані приклади найважливіших заходів проекту AgroBioHeat: залучення місцевих суб'єктів та активний супровід 8 найкращих проектів з опалення на агробіомасі в країнах-мультиплікаторах; просування та висвітлення успішних прикладів; розробка рекомендацій щодо національної політики, підвищення обізнаності та активізація дій, включаючи активне представлення систем опалення на агробіомасі на відповідних виставках; відвідування місць успішних проектів та проведення тренінгів. Щодо законодавчих рекомендацій, AgroBioHeat, зокрема, має намір запропонувати граничні викиди для котлів на агробіомасі для включення до Директиви з Екодизайну. Запропоновані граничні значення викидів базуються на результатах декількох тестових кампаній на об'єктах партнерів або на діючих установках, а також на даних виробників обладнання.

Проектний консорціум включає 13 партнерів з 9 європейських країн. В консорціумі представлені організації різного типу: біоенергетичні/аграрні асоціації та кластери, науково-дослідні установи, компанії, що розробляють технічні рішення для систем опалення на біомасі, включаючи установку та експлуатацію таких систем. Партнери проекту мають широкий спектр знань та досвіду: від загальних питань біоенергетики/відновлюваної енергетики до соціальних аспектів; від досліджень до технічних рішень для систем теплопостачання на біомасі.

Зокрема, партнерами проекту є: Центр досліджень і технологій Hellas - CERTH (Греція) - координатор проекту; Fundación CIRCE (Іспанія), Іспанська Біомасова Асоціація - AVEBIOM (Іспанія), BIOS BIOENERGIESYSTEME (Австрія), Agro Business Park (Данія), Bioenergy Europe (Бельгія), кооператив Green Energy - ZEZ (Хорватія), Інноваційний кластер біомаси Green Energy (Румунія), INASO-PASEGES (Греція), Біоенергетична Асоціація України - UABio (Україна), White Research (Бельгія), Agronergy (Франція) та Асоціації Місцевих Ініціатив у сфері Енергетики та Навколишнього Середовища - AILE (Франція).

Біоенергетична Асоціація України (БАУ) є партнером проекту від України і відповідає за досягнення цілей AgroBioHeat в Україні як країні-мультиплікаторі проекту. Серед іншого, БАУ є відповідальним виконавцем Завдання 5.2 «Національний стратегічний план», Завдання 5.3 «Національні стратегічні семінари та лобіювання», а також безпосередньо відповідає за підготовку брошури «Енергія з відходів виробництва кукурудзи» (Завдання 7.5).
Консорціум AgroBioHeat вже провів свою першу зустріч 15-16 січня 2019 року в Салоніках (Греція). У засіданні взяли участь представники всіх організацій-учасників; було «закладено фундамент» для початку діяльності з кількох завдань проекту. Очікується, що виконання цих завдань матиме позитивний вплив на розповсюдження систем опалення на агробіомасі. Крім того, партнери проекту мали технічну екскурсію на установку з виробництва теплової енергії з агробіомаси у Центрі садівництва Imathia компанії AGRIS (Греція). Розплідник компанії площею 3 га майже повністю опалюється за рахунок агробіомаси (гранул з лушпиння соняшника), що призводить до істотної економії коштів (20-30%) у порівнянні з використанням мазуту.

Контакти на додаткова інформація:

Проект AgroBioHeat розпочався 1 січня 2019 року і триватиме три роки. Цей проект отримав фінансування від програми досліджень та інновацій Горизонт 2020 Європейського Союзу за Грантовою Угодою № 818369.

Контактна особа в Україні: Тетяна Желєзна (Біоенергетична Асоціація України), тел: +380 44 223-55-86, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 
Підпишіться на розсилку дайджесту БАУ: