Про світові кліматичні реалії та енергетичні перспективи для України поділились у статті для Економічної правди народний депутат Олександр Домбровський та голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.
У грудні 2015 року на 21-й конференції сторін рамкової конвенції ООН зі зміни клімату була прийнята нова міжнародна кліматична угода – Паризький договір. Цей акт приходить на зміну Кіотському протоколу. Угода набере чинності 1 січня 2021 року після ратифікації щонайменше 55 державами, обсяг викидів парникових газів – ПГ – яких становить щонайменше 55% від загальносвітових. Паризький договір потенційно накладає на Україну нові зобов’язання із скорочення викидів ПГ. Це безпосередньо впливає на розвиток енергетичного сектора країни як найбільшого джерела викидів парникових газів.
Проект Енергетичної стратегії України слід доробити з урахуванням потенційних зобов’язань України в рамках Паризької угоди. Що для цього потрібно?
- Змінити горизонт планування до 2050 року.
- Дослідити можливість прийняття більш амбітної цілі щодо скорочення викидів ПГ енергетичним сектором на 2050 рік – на рівні -70% порівняно з 1990 роком.
- Дослідити можливість прийняття нових цілей з енергоефективності – скорочення загального постачання первинної енергії за рахунок енергоефективності та енергозбереження на 20% до 2050 року порівняно з 2014 роком.
- Дослідити можливість збільшення частки відновлювальних джерел енергії швидшими темпами – на 1% на рік з досягненням 40% ВДЕ в структурі загального постачання первинної енергії до 2050 року.