Нещодавно в Берліні відбувся круглий стіл, присвячений перспективам експорту українського біометану до Німеччини та ЄС загалом. Наводимо підсумки обговорення за інформаційною запискою члена правління UABIO, керуючого партнера CMS в Україні Віталія Радченка, а також аналітичні висновки UABIO.
Ключові тези круглого столу
Інтеграція українського біометану в ринок ЄС
Одним із ключових невирішених питань є облік українського біометану в Базі даних Союзу (Union Database, UDB) ЄС. Європейська Комісія працює над п’ятикроковим планом інтеграції. Він охоплюватиме, зокрема, верифікацію обсягів, закачаних у газову мережу України, простежуваність біометану впродовж усього ланцюга постачання, а також точність даних і запобігання подвійному обліку.
Деякі учасники наголошували, що Україна вже є частиною інтегрованої європейської газової мережі. Тому, на їхню думку, застосування балансу мас до українського біометану не повинно вимагати додаткового дозволу на доступ до ринку, а ЄК має зосередитися на належному обліку відповідно до RED III.
Представниця Європейської Комісії не поділила цієї позиції. Вона наголосила, що біометан — це преміальний ринок, який отримує державну підтримку, і цю підтримку необхідно обґрунтовувати перед споживачами та платниками податків. Тому стандарти точності й достовірності даних мають бути однаковими в Україні та в ЄС. За її словами, це не надмірна бюрократія.
Вона також зазначила, що між газовими системами України та ЄС немає еквівалентності, тож наразі Україну не можна вважати частиною системи балансу мас ЄС. Водночас у 2025–2026 рр. досягнуто значного прогресу, і найближчим часом ЄК підготує для України чек-лист конкретних кроків. Представниця висловила впевненість, що питання буде вирішено.
Учасники також висловили занепокоєння щодо німецьких митних правил, які, за їхніми словами, унеможливлюють імпорт українського біометану до Німеччини. Вони підкреслили, що ці обмеження національні, а не загальноєвропейські, тож теоретично їх можна скасувати без змін до законодавства ЄС.
Основні перешкоди для розвитку та фінансування українських проєктів
Представниця ЄБРР повідомила, що банк ще не підписав жодного біометанового проєкту в Україні. Наразі ЄБРР працює над двома проєктами, які сподівається підписати наступного року, і вивчає ще шість можливостей на ранній стадії. Банк також розглядає малі установки, оскільки децентралізовані об’єкти менш уразливі до ударів дронів. Банкабельність забезпечується договорами на відбір продукції та на постачання сировини.
На її думку, Україна має сильні позиції щодо сировини, а ЄБРР може допомогти з вартістю фінансування (як партнер-виконавець Інвестиційної рамки ЄС для України — Ukraine Investment Framework). Проте найскладнішими викликами залишаються відбір продукції та ціноутворення, оскільки привабливі ціни наразі можна отримати переважно в Європі.
Представник однієї з компаній-розробників повідомив, що компанія сформувала портфель українських біометанових проєктів потенціалом близько 500 ГВт·год, але жоден із них досі не реалізовано. Основна перешкода — відсутність довгострокових договорів на відбір, необхідних для проєктного фінансування. Покупцям потрібна визначеність, чи можна зараховувати український біометан для виконання регуляторних зобов’язань у Німеччині, бо від цього залежить ціна, яку вони готові платити.
Пілотні експортні операції вже здійснюються, однак частина обсягів для морського транспорту продається зі значними знижками. Такі домовленості не дають передбачуваності доходів, необхідної для фінансування нових потужностей. Тому учасники не радили орієнтувати українські проєкти виключно на німецький транспортний сектор і схему квот THG (квоти на скорочення викидів парникових газів у транспорті). Альтернативою може стати сектор теплопостачання будівель — залежно від майбутніх регуляторних вимог.
Ринковий аналіз Енергетичного партнерства Україна–Німеччина
Енергетичне партнерство Україна–Німеччина представило аналіз бізнес-кейсу для українського біометану. В його основі — 15 інтерв’ю з виробниками, постачальниками технологій і експертами, а також дані про витрати на сировину, CAPEX, OPEX та експортну логістику. За результатами було побудовано три бізнес-кейси та оцінено вартість українського біометану з доставкою до Німеччини:
- Кейс A (на основі відходів, трубопровід) — 64,1 євро/МВт·год;
- Кейс B (на основі гною, BioLNG) — 118 євро/МВт·год;
- Кейс C (суміш відходів і гною, трубопровід) — 77,6 євро/МВт·год.
Серед рекомендацій для України — забезпечити повну інтероперабельність реєстру та системи балансу мас з UDB і посилити достовірність і простежуваність даних, можливо, через створення органу з акредитації. Також рекомендовано спростити приєднання до мережі окремим регуляторним пакетом і зберегти виробництво біометану без субсидій, допускаючи вузькоспрямовану підтримку CAPEX у поєднанні з програмами МФО.
Німеччині та ЄС рекомендовано інтегрувати українські обсяги й дані про сталість до UDB та офіційно підтвердити взаємопов’язаність газотранспортних мереж України та ЄС. Як перехідний крок пропонується розглянути тимчасову пробну схему імпорту з передачею підтверджень сталості через Nabisy.
Заплановані зміни в регулюванні зеленого газу в Німеччині
Представник Федерального міністерства сільського господарства, продовольства та регіональної ідентичності Німеччини (BMLEH) повідомив, що на 16 жовтня 2026 р. заплановано обговорення нової схеми квот на зелений газ для теплопостачання будівель за участю галузевих асоціацій та Федерального міністерства економіки та енергетики (BMWE). Обов’язкова частка зелених газів має поступово зрости до 100 % до 2045 р.
Для українських експортерів ключове питання полягає в тому, чи дозволить остаточна схема зараховувати імпортований біометан і які вимоги до сертифікації застосовуватимуться. Від цього залежить можливість укладати довгострокові договори постачання для сектору будівель Німеччини.
Аналітичні висновки UABIO
- Ключовий документ найближчих тижнів — чек-лист ЄК для України. Саме він визначить обсяг, послідовність і строки робіт.
- Банкабельність блокує не сировина і не CAPEX, а офтейк. Без визнання в UDB і ясності щодо зарахування в Німеччині немає довгострокових договорів відбору, а отже, і проєктного фінансування. Показово, що в ЄБРР немає жодного підписаного біометанового проєкту в Україні, а з портфеля компанії-розробника (~500 ГВт·год) не реалізовано жодного.
- Німецька квота на зелений газ для будівель — головне «вікно» 2026 р. Зміни до німецького законодавства передбачають, що квота поетапно зросте до 100 % у 2045 р. Деталі визначить окремий закон до 1 грудня 2026 р., а сама квота набере чинності у 2028 р. Якщо закон не допустить імпортного біометану, сегмент де-факто закриється для України.
- Оцінки вартості з доставкою (64–78 €/МВт·год для трубопровідних кейсів) свідчать про потенційну конкурентоспроможність, але методологію не розкрито, тож як аргумент у переговорах вони поки слабкі.
Український біометан має сильну сировинну базу і, за попередніми оцінками, потенційно конкурентний за ціною в Німеччині. Проте доки обсяги не визнаються в UDB, а покупці не впевнені, що український біометан зараховуватиметься для виконання німецьких зобов’язань, не буде ні довгострокових договорів, ні проєктного фінансування. Тому найближчі місяці критичні: Україні потрібно виконати кроки з чек-листа ЄК, а в німецькому законі про квоту на зелений газ має з’явитися можливість зараховувати імпортований біометан. Успіх на обох напрямах може відкрити українським виробникам доступ до ринку теплопостачання будівель Німеччини.