Від дров до “чистих молекул”: куди рухається біоенергетика і що це означає для України

Біоенергетика — найбільше відновлюване джерело енергії у світі, хоча про неї говорять значно рідше, ніж про сонце чи вітер. І вона стрімко змінюється: замість дров у печі — біометан, пальне для кораблів і літаків, а в перспективі — технології, що забирають CO₂ з атмосфери.

У спільній статті для видання “Економічна правда” голова правління UABIO Георгій Гелетуха та член експертної ради UABIO Семен Драгнєв проаналізували свіжі прогнози норвезької сертифікаційної та консалтингової компанії DNV (Det Norske Veritas), Міжнародного енергетичного агентства (IEA) та Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), щоб зрозуміти, куди рухається галузь і яке місце в ній може посісти Україна.

Від дров до "чистих молекул": куди рухається біоенергетика і що це означає для України

Чому про біоенергетику знову заговорили

Енергетична безпека повернулася на перший план. Головний тренд енергопереходу — електрифікація (електромобілі, теплові насоси, сонячні й вітрові станції). Але є галузі, де розетка не допоможе: авіація, судноплавство, металургія, виробництво цементу. Тут потрібні “чисті молекули” — палива, які можна використовувати так само, як нафту чи газ, але без додаткових викидів CO₂.

Масштаб галузі часто недооцінюють. Біоенергія забезпечує близько 9% світового постачання первинної енергії і майже 60% усієї відновлюваної енергії (дані Світової біоенергетичної асоціації, WBA), а в ЄС — понад половину споживання відновлюваної енергії (Bioenergy Europe). Щоправда, понад 80% світового обсягу — тверда біомаса, і значну її частину досі спалюють по-старому: як дрова й деревне вугілля.

Цей сегмент поступово скорочуватиметься, натомість зростатиме сучасна біоенергетика: автоматизовані котли, когенерація, біопалива. За IRENA, навіть за нинішньої політики її споживання зросте з 29 ексаджоулів (ЕДж) у 2023 році до 52 ЕДж у 2050 році, а в сценаріях декарбонізації — більш ніж удвічі. Для орієнтиру: 1 ЕДж — це приблизно стільки енергії, скільки дають 28 млрд м³ природного газу.

Сучасна біоенергія в кінцевому енергоспоживанні світу за сценаріями IRENA
 Сучасна біоенергія в кінцевому енергоспоживанні світу за сценаріями IRENA. Джерело: UABIO за даними IRENA World Energy Transition Outlook 2026.

Як змінюватиметься структура світового біоенергоспоживання, яку роль біомаса відіграватиме в балансуванні енергосистем, чому попит на біопалива зростатиме в судноплавстві й авіації та як біоенергетика може забезпечити відʼємні викиди — детальніше у повній статті на сайті “Економічної правди”.

Біометан — найдинамічніший сегмент

Прогнози одностайні: біометан зростатиме на 7–8% на рік до 2035 року, утричі швидше за рідкі біопалива (IEA), а світове постачання біогазу до кінця 2040-х років може збільшитися з близько 2 до понад 9 ЕДж (DNV).

Європа — світовий лідер: у 2024 році тут виробили 22 млрд м³ біогазу та біометану, з них 5,2 млрд м³ біометану на 1620 біометанових заводах (дані Європейської біогазової асоціації, EBA). Проте ціль плану ЄС REPowerEU — 35 млрд м³ біометану у 2030 році — під загрозою. За оцінкою IEA, сукупне виробництво біогазу й біометану в ЄС сягне лише близько 26 млрд м³. Для України це прямий сигнал, що на європейському ринку біометану буде дефіцит.

Шанс для України

Для ЄС біоенергетика — другий після електрифікації інструмент декарбонізації, і, за IRENA, Європі знадобиться її імпорт. Україна з потужним аграрним сектором — природний кандидат у постачальники.

Біометан є найбільш готовим до експорту продуктом. IEA оцінює потенціал його виробництва в Україні лише з відходів і залишків у приблизно 11,6 млрд м³ на рік; UABIO з урахуванням покривних культур — до 21,8 млрд м³/рік.

Нині в Україні працюють 6 біометанових заводів потужністю 106 млн м³ на рік, перший експорт до ЄС відбувся у лютому 2025 року, а за 2025–2026 роки до Європи вже поставлено майже 26 млн м³. До 2028 року очікується запуск ще шести заводів. Державна програма (постанова Кабінету Міністрів України № 514) ставить ціль — понад 1 млрд м³ у 2030 році і близько 2,1 млрд м³ у 2035 році.

Щоб український біометан розвивався, потрібно закрити дві прогалини:

  • Доступ до бази даних ЄС (Union Database) і взаємне визнання гарантій походження — без цього українські молекули не враховуються в цілях країн ЄС. Обидва кроки передбачені державною програмою.
  • Справедливе оподаткування. Паливо з біомаси в Україні досі обкладається податком на викиди CO₂ як викопне.

Крім біометану, Україна може постачати тверде біопаливо, сировину для SAF і гідроочищених рослинних олій (HVO, так званого відновлюваного дизеля), а також біогенний CO₂ для синтетичних палив. Головне завдання — перестати бути лише експортером зерна, олії та деревини і стати постачальником сертифікованих енергоносіїв із високою доданою вартістю. Ринок уже чекає: ЄС не встигає виконати власні цілі, а світові потрібно дедалі більше “чистих молекул”.

Повну статтю читайте на сайті “Економічної правди”

UABIO

Приєднатися до UABIO

Залиште контакти — команда UABIO зв’яжеться з вами.

UABIO

Новини біоенергетики у вашій пошті

Залиште контакти — команда UABIO зв’яжеться з вами.

UABIO

Реєстрація на подію

Залиште контакти — команда UABIO зв’яжеться з вами.

UABIO

Пошук на сайті

UABIO

Матеріали UABIO

Посилання на цей файл або відео ще не додано. Зверніться до команди UABIO, щоб отримати матеріал.

info@uabio.org

UABIO

Мова сайту

UA

UABIO

Додати подію в календар

Дату й час події ще не додано.

UABIO

Дайджест UABIO

Новини, аналітика, матеріали та події UABIO в одному листі.

UABIO

Перегляд документа