Інтервʼю з Анною Пастух про біометановий сектор України: законодавство, стійкість та роль жінок у галузі

“Ефективне законодавство створює фундамент для сталого розвитку біогазу та біометану. Натомість біогаз і біометан — це частина енергетичної незалежності України, її кліматичних цілей та інтеграції до ЄС”.

В інтервʼю для польського видання Stowarzyszenie Biogas Women Анна Пастух, юридична експертка UABIO розповіла про формування українського біометанового законодавства, розвиток галузі під час війни та можливості, які сектор відкриває для жінок.

Із 2015 року Анна Пастух очолює юридичний напрям Біоенергетичної асоціації України, роблячи вагомий внесок у розвиток галузі через розробку законопроєктів, підзаконних актів та правових правок. Сфера її експертизи охоплює комплексний аналіз законодавства у сфері відновлюваної енергетики, а також повний юридичний супровід імплементації нових нормативних актів у біогазовому та біометановому секторах.

Анна бере активну участь у розробці правок, спрямованих на гармонізацію українського законодавства із законодавчим масивом ЄС в енергетичній сфері (EU energy acquis). Вона також консультує щодо практичного застосування законів, які регулюють ринок біогазу та біометану, сприяючи формуванню ефективної енергетичної політики для подальшого зростання сектору.

Нижче ділимося повним текстом інтервʼю, перекладеним українською мовою.

Розбудова правового поля для біометану в Україні

— Ви працюєте юридичною експерткою Біоенергетичної асоціації України (UABIO). Який основний напрям вашої роботи? Як виглядає ваша щоденна діяльність у сфері біогазу?

— Мій основний фокус — вдосконалення нормативно-правової бази для біогазу та біометану в Україні. На практиці це означає розробку законопроєктів, співпрацю з органами державної влади та участь у створенні правил, які сприяють розвитку сектору.

Важлива частина моєї роботи — юридична підтримка членів UABIO. Іноді це аналіз конкретної проблеми компанії та пошук практичного рішення, а іноді — ініціювання та адвокація системних змін до законодавства чи нормативних актів.

Одним із найважливіших кроків стала розробка перших правил для ринку біометану. До 2021 року в Україні взагалі не існувало правового регулювання для виробництва біометану. UABIO стояла біля витоків цього процесу, і я працювала над першими проєктами документів. Згодом долучилися інші експерти, і у 2021 році було ухвалено базовий закон. Також я брала участь у розробці урядової постанови про створення реєстру біометану, затвердженої у 2022 році.

У 2024 році ми працювали над законодавчими змінами, необхідними для запуску експорту біометану з України до ЄС. Зокрема, я долучилася до підготовки правок до Митного кодексу. У результаті вже в лютому 2025 року українські виробники здійснили перші поставки на ринок ЄС.

Законодавчі виклики, які все ще потребують рішення

Наразі шість українських компаній уже виробляють біометан, але неузгоджені юридичні питання все ще залишаються. Насамперед це стосується:

• процедур експорту;
• інтеграції українського реєстру біометану з Союзовою базою даних ЄС (UDB);
• визнання українських гарантій походження в країнах ЄС.

Це залишається важливим напрямом моєї щоденної роботи.

Також ми регулярно отримуємо запити від членів Асоціації щодо конкретних нормативних бар’єрів. У кожному випадку ми збираємо факти, аналізуємо проблему, готуємо юридичні пропозиції та адвокатуємо зміни перед органами влади, щоб підприємства могли працювати без правових прогалин.

Стратегічно важливий енергетичний сектор

— Якою ви бачите українську біогазову та біометанову галузь? Що є головним фактором її швидкого розвитку? У чому полягають основні складнощі під час війни?

— Я бачу українську біогазову та біометанову галузь як стратегічно важливий і надзвичайно стійкий елемент енергосистеми країни.

Ще до повномасштабного вторгнення сектор стабільно зростав, а зараз він набув особливої актуальності, оскільки безпосередньо підтримує енергетичну безпеку, розвиток сільських територій та циркулярну економіку.

Україна має колосальну сировинну базу:

• аграрні залишки та відходи рослинництва;
• відходи тваринництва;
• побічні продукти харчової промисловості;
• органічні муніципальні відходи.

Дослідження показують, що до 2030 року наша країна спроможна виробляти понад 1 млрд м³ біометану на рік. При цьому вартість сировини в Україні нижча, ніж у ЄС, що робить український біометан висококонкурентоспроможним.

Що зробило можливим стрімкий розвиток?

Головним фактором відносно швидкого розвитку галузі стало створення правового поля практично з нуля. Саме ця законодавча основа, про яку я згадувала раніше, у поєднанні з поступовою гармонізацією зі стандартами ЄС, дала інвесторам та виробникам необхідний мінімальний рівень визначеності для руху вперед.

Галузь під час війни

Під час війни найбільшим викликом стала ситуація з безпекою та прямі пошкодження інфраструктури.

Щонайменше дві аграрні біогазові станції на сході та півдні країни були змушені зупинити виробництво, а дві системи дегазації полігонів ТПВ було втрачено — загалом втрачено близько 5–7 МВт встановленої електричної потужності. Загалом пошкоджень або руйнувань зазнали близько 5% біогазових та біомасових потужностей.

Попри це, сектор демонструє високу стійкість завдяки тому, що він:

• є децентралізованим;
• спирається на широко роззосереджену сировинну базу;
• дедалі більше інтегрується із законодавством ЄС.

Ключовими викликами наразі залишаються воєнні ризики, необхідність фіналізації експортних правил та розбудова внутрішнього ринку.

Жінки в біогазовій галузі України

— Скільки жінок працює в біогазовому секторі України? Які ролі вони обирають? Які можливості відкриває біогаз для жінок і з якими перешкодами вони стикаються?

— В Україні немає окремої офіційної статистики саме по біогазовому сектору. Найближчі доступні дані стосуються енергетики загалом, де жінки становлять орієнтовно 27% працівників.

Це співвідносно з середньосвітовим показником в енергетичних компаніях (близько 31%). У біогазовому секторі частка, ймовірно, подібна, однак точних окремих цифр для цієї галузі поки немає.

Які ролі обирають жінки?

Розподіл ролей зазвичай підпорядковується певній тенденції. Більшість жінок працюють у таких напрямах:

• юридичний супровід;
• екологічні питання та дозвільна документація;
• фінанси та інвестиції;
• підготовка грантових заявок;
• звітність щодо вуглецевого следу та декарбонізації;
• комунікації;
• управління проєктами.

Технічні та польові посади — такі як експлуатація біогазових установок, обслуговування обладнання та логістика сировини — все ще залишаються переважно чоловічою сферою. Це відображає загальну тенденцію в енергетиці, де жінки частіше займають адміністративні, фінансові та комунікаційні посади, ніж безпосередньо технічні.

Нові професійні можливості

Перспективи тут дуже сильні. Біогаз — відносно нова галузь, тому тут менше застарілих стереотипних бар’єрів і більше простору для кар’єрного зростання. Євроінтеграційний шлях України формує високий попит на компетенції у сферах, де жінки вже мають сильні позиції:

• регуляторна політика;
• вуглецеві ринки;
• стале фінансування;
• циркулярна економіка.

Війна також суттєво змінила ринок праці. Мобілізація багатьох чоловіків відкрила нові вакансії та підвищила зацікавленість роботодавців у залученні жінок.

Відбудова України на засадах чистої енергетики — це реальний шанс від самого початку сформувати більш збалансований сектор.

Бар’єри, які досі існують

Перешкоди також цілком реальні. Найголовніша з них — жінки часто представлені на позиціях середньої ланки, але все ще рідко доходять до топменеджменту.

Серед інших бар’єрів:

• гендерний розрив у оплаті праці;
• упередження, що енергетика — це “чоловіча” сфера;
• брак видимих рольових моделей;
• високе сімейне навантаження та обов’язки з догляду, які під час війни стали ще важчими.

“Цей сектор потребує вас”

— Як би ви заохотили інших жінок долучатися до біогазової та біометанової галузі?

— Цей сектор потребує вас, і тут є місце для вас просто зараз. Біогаз та біометан в Україні все ще активно розбудовуються, а це означає, що зачинених дверей немає.

Я б також сказала жінкам: вам не обов’язково мати інженерний диплом, щоб реалізувати себе тут. Галузь потребує найрізноманітніших компетенцій:

• право та регулювання;
• фінанси та інвестиції;
• екологічний менеджмент;
• вуглецева звітність;
• комунікації;
• координація проєктів.

Якщо ви вмієте вирішувати складні завдання та швидко опановувати нові правила — для вас обов’язково знайдеться місце. А якщо вас приваблює саме технічний бік — цей шлях також відкритий. Галузі потрібні люди, і вона радісно вітає тих, хто готовий вчитися.

Важливо сприймати цю діяльність не лише як роботу. Біогаз і біометан — це складові енергетичної незалежності України, її кліматичних цілей та євроінтеграції. Приходячи в сектор, ви не просто будуєте власну кар’єру. Ви допомагаєте відбудовувати країну, роблячи її енергетику чистішою та надійнішою. Саме це відчуття вищої мети утримує багатьох фахівців у галузі.

Зробіть перший крок

На практиці я б радила жінкам зробити перший крок:

1. Долучитися до навчальної програми.
2. Знайти менторку чи ментора, які вже працюють у відновлюваній енергетиці або біоенергетиці.
3. Відвідувати профільні події.
4. Встановлювати контакти з мережами жінок в енергетиці.

І наостанок: ваша присутність змінює сам сектор. Кожна жінка, яка бере на себе видиму роль, стає орієнтиром для наступних і робить галузь відкритішою.

На чому варто зосередитися ініціативі Biogas Women?

— На чому має зосередитися така асоціація, як Biogas Women? Як можна підтримати спільноту Biogas Women по всьому світу?

— Я вважаю, що така об’єднана платформа, як Biogas Women, має насамперед сфокусуватися на видимості жінок у галузі.

Один із найбільших бар’єрів, про який говорять жінки, — це відчуття, ніби цей сектор “не для них”. Коли вони бачать інших жінок, які керують проєктами, очолюють підприємства та виступають на конференціях, це сприйняття кардинально змінюється. Саме тому публікація історій успіху, інтерв’ю та відзначення досягнень мають таке величезне значення.

Другим пріоритетом має бути практичний доступ через навчання та менторство. Багато жінок вже мають необхідні навички, але їм бракує чіткої точки входу в галузь.

Асоціація може:

• поєднувати початківців із досвідченими менторами;
• пропонувати курси з управління проєктами, регуляторики та технічних основ;
• допомагати фахівчиням переходити на ролі, про які вони раніше, можливо, й не замислювалися.

Дуже важливим є також міжкордонне співробітництво. Біогаз і біометан розвиваються з різною швидкістю у різних країнах, і жінки можуть багато чому навчитися одна в одної. Глобальна асоціація може сприяти обміну досвідом щодо нормативного регулювання, фінансування та отримання дозволів.

Вона також може надати учасницям із ринків, що розвиваються (як-от Україна), доступ до знань із більш зрілих ринків — особливо зараз, коли Україна гармонізує свої правила з нормами ЄС.

Жінки можуть багато чому навчитися одна в одної

Зелений костюм чи зелена сумочка?

— Я обрала зелену сумочку. Я завжди ношу сумочку з перероблених матеріалів і уникаю купівлі пластикових пакетів.

Якщо ця сумочка до того ж зеленого кольору, вона стає наочним нагадуванням про місію, яка стоїть за відновлюваною енергетикою та біогазом:

• екологічність (сталість);
• циркулярність;
• зменшення залежності від викопного пластику.

Зелена сумочка з перероблених матеріалів відображає цінності UABIO, надсилає чіткий екологічний сигнал у повсякденному житті та демонструє, що навіть маленькі особисті вибори підтримують глобальний перехід до чистої енергії.

---

Biogas Women — це асоціація, що об’єднує експертів, жінок-науковців, лідерів бізнесу, технічних фахівців та представниць державних установ, які працюють у секторі біогазу та біометану. Ініціатива підтримує розвиток відновлюваних джерел енергії, будує сильну спільноту жінок у галузі та посилює їхній реальний вплив на напрям енергетичної трансформації.