Біометан для масштабування агропереробки в Україні: UABIO на події BLACK SEA GRAIN. KYIV-2026
22 квітня відбулася масштабна міжнародна агроподія BLACK SEA GRAIN.KYIV-2026 з ключовим фокусом UA Agro Restart: Стратегії майбутнього 2026-2030. Захід був присвячений стратегічному розвитку агросектору до 2030 року: інвестиціям, енергонезалежності, переробці та експорті високотехнологічної продукції. UABIO — офіційний партнер конференції.
У межах дискусійної панелі “Food, Fuel, Future: Як Україна масштабуватиме переробку?” виступили Георгій Гелетуха, голова правління UABIO, та Сергій Кравчук, СЕО компанії “Галс Агро”. Модерувала панель Юлія Гаркавенко, директорка департаменту аналітики, УкрАгроКонсалт.
Також серед інших учасників панелі:
- Андрій Цегелик, CEO, біотех-компанія Enzym Group.
- Валентина Гречка, Партнерка інвестиційної компанії INTELEVRAZ та інвестиційного фонду Strong Energy.
- Йобст Франк, Менеджер із закупівель та торгівлі, Rostock Power Oil Plant, Німеччина.
Головне з виступу Георгія Гелетухи
“Найбільш перспективний напрям зараз у біоенергетиці — це біометан. І тут кілька причин. Біометан — це такий повний замінник природного газу. ЄС поставив політичну мету декарбонізуватися до 2050 року. Це означає, що у 2050 році в трубах, де зараз природний газ, має бути відновлювальний газ. Серед відновлювальних газів варіантів не так багато. Основний із них — біометан”.
Голова правління зазначив, що дефіцитний ринок біометану в ЄС однозначно цікавий для України — найбільшої аграрної країни Європи: “Сьогодні Європа виробляє лише 5 млрд кубометрів біометану на рік, хоча до 2030 року ставить амбітну ціль вийти на 35 мільярдів, а до 2050-го — на 150 млрд кубів. Уявіть, якби Україна вже зараз мала умовні 20 чи 30 мільярдів кубометрів біометану — європейський ринок поглинув би цей обсяг із радістю. Крім того, наші аграрні підприємства досить великі. В Європі все значно менше. Відповідно з одних рук можна зібрати достатню кількість сировини і будувати великий біометановий завод. Він буде мати більше конкурентних переваг, ніж малі біометанові заводи, які будує Європа”.
Експерт також подякував представникам влади за послідовну підтримку ринку біометану в Україні. “Базовий закон про біометан, взагалі слово ‘біометан’ у законодавстві України з’явилося наприкінці 2021 року. А в лютому 2022 почалося повномасштабне вторгнення. Ми не встигли розгорнути цю нішу. Однак все, що стосується біометану, Верховна Рада приймає. Приймає великою кількістю голосів. Тому жодних коментарів негативних до Уряду немає, тільки подяка. До того ж, постійно працює координаційна рада при Мінекономіки, яка спеціально стежить за цими питаннями розвитку біоенергетики”.
Також Георгій Гелетуха поділився планами розвитку біометану в Україні та баченням того, куди рухається сектор.
“Як асоціація, ми плануємо, що в Україні будуть тисячі таких біометанових заводів. Нам є, куди рости, і головне є ринок. Він зараз європейський, але в міру того, як Україна буде інтегруватися в ЄС, буде відкриватися й внутрішній ринок. До речі, зараз вже біометан вигідний на транспорті. Ви можете перевести свій автомобіль на стиснений або зріджений біометан, і це буде суттєво дешевше, ніж їздити на дизелі”.
Головне з виступу Сергія Кравчука
“Галузь біометану — це ‘блакитний океан’. Ніша з великим потенціалом. Тут можна сміливо й спокійно розвиватися в межах своїх можливостей, у межах інвестиційних, кредитних можливостей”.
“Чи варто аграріям йти в переробку? Звичайно, варто. Але треба чітко усвідомлювати ризики: створення нових потужностей без попереднього узгодження шляхів збуту веде до катастрофи. Ми вже бачимо це на прикладі цукру. Аналогічна доля може спіткати виробництво ріпакової олії чи біоетанолу, якщо ми почнемо масово створювати заводи, не зважаючи на те, чи готовий ЄС захищати власного виробника та чи є в нас довгострокові контракти”.
Сергій Кравчук зазначив, що замість хаотичного інвестування бізнес потребує системного розрахунку. Україні необхідна стратегія розвитку галузі, узгоджена з ключовими ринками (ЄС, Азія), щоб уникнути перевиробництва. СЕО “Галс Агро” зазначає, що конкуренція між напрямами “Food and Fuel» (продовольство та паливо) є здоровим процесом, як це показує досвід США, проте кожен крок у переробку має базуватися на гарантованому попиті, а не лише на наявності сировини.
Ми були раді долучитися до цієї знакової події як офіційний партнер конференції. Вдячні організаторам та колегам за професійну дискусію. Впевнені, що спільними зусиллями бізнесу та держави сектор переробки стане локомотивом української економіки, а біометан — ключем до нашої енергетичної інтеграції в Європейський Союз. До зустрічі на наступних заходах!
