UABIO на конференції з енергетичного права

24 липня в Києві відбулася VI конференція з енергетичного права. Подія висвітлила те, як змінюється енергетичний сектор, які регуляторні рішення визначатимуть його розвиток у 2026 році та які юридичні інструменти потрібні бізнесу для роботи, інвестування й захисту своїх інтересів.

На конференції виступив Сергій Савчук, член Правління UABIO та заступник голови Наглядової Ради АТ “Українські розподільні мережі”. Також захід відвідала Анна Пастух, юридична експертка UABIO.

Подія об’єднала юристів, представників енергетичного бізнесу, державного сектору, інвесторів та міжнародних партнерів для практичної розмови про нові правила ринку електроенергії, трансформацію газового сектору, розподілену генерацію, судові спори, відшкодування збитків і юридичні інструменти розвитку енергетичних проєктів. Нижче зібрали для вас ключові тези з конференції.

Новий правовий режим для ВДЕ: квоти, аукціони та мінімізація ризиків

Ключовим сигналом для ринку відновлюваної енергетики є старт аукціонів ВДЕ вже цієї осені (розпорядження КМУ № 508-р). У вересні відбудуться торги за вітровою квотою, а в жовтні — для “інших джерел” (біомаса та біогаз) (квота 150 МВт, гранична ціна 12 євроцентів/кВт·год).

Щоб стимулювати участь інвесторів, регуляторний бар’єр суттєво знижено:

• Уведено механізми ескроу та прямих перерахувань на ГарПОК замість стандартних банківських гарантій.
• Скасовано вимогу подавати документи на земельні ділянки та продовжено строки надання техумов.
• У період воєнного стану девелопери мають 42 місяці на запуск об’єкта.

Завдяки гарантованому off-take та підготовці воєнного страхування ринок отримує прийнятніший профіль ризику для інвестора.

Біометанова галузь та розподілена генерація

Своїм баченням розвитку біометанової галузі поділився Сергій Савчук: “Ринок уже працює: є під’єднання до мереж і експорт. Питання більше не в тому, чи буде ринок, а в тому, за яким сценарієм він розвиватиметься”.

Системні обмеження лежать не в технології, а в інфраструктурі та інституціях:

• питання приєднання до мереж потребує розв’язання на державному рівні, а не в переговорах окремого проєкту з оператором;
• доступ до сировини і відсутність координації аграрної кооперації: фермерам бракує модератора, який допоміг би структурувати спільні проєкти та врегулювати питання приєднання;
• експортні обмеження та процедури — фактор, що безпосередньо впливає на банкабельність проєктів, оскільки експорт сьогодні — єдиний платоспроможний ринок збуту, який робить проєкти фінансованими.

Розподілена генерація — це окремий сегмент попиту. Готуються конкурси під потреби енергодефіцитних регіонів і підтримку роботи в пікові години. Біогазова та біомасова когенерація — саме той тип потужності, який тут потрібен: керована, локальна, з власною сировинною базою, доступна в опалювальний сезон.

Фінансові інструменти

Для реалізації проєктів розподіленої генерації та ВДЕ бізнес може залучати доступне вітчизняне фінансування. Зокрема, Фонд декарбонізації пропонує пільгові умови:

• Ліміт: до 90 млн грн на один захід.
• Відсоткова ставка: фіксована, 5-9% річних у гривні.
• Cтроки: кредитування — до 10 років, лізинг — до 7 років.
• Умови: відсутність штрафів за дострокове погашення та пом’якшені вимоги до застави.

Загалом Фонд уже профінансував проєктів на понад 1,6 млрд грн.

Чому будувати в Україні вигідно вже зараз?

Розвиток сектору відбувається в контексті глибоких регуляторних змін та євроінтеграції. Зокрема, Україна працює над імплементацією Regulation (EU) 2024/1789, що регулює ринки відновлюваних газів, а також готує реформу ринку тепла.

Важлива перевага для інвесторів сьогодні — це швидкість. Завдяки спрощенню дозвільних процедур на період воєнного стану та запровадженню принципу “проєктуй та будуй”, збудувати енергетичний об’єкт в Україні зараз можна значно швидше, ніж у більшості країн ЄС.