Досвід ефективного заміщення викопних палив відновлюваними у європейських країнах
Поки частина країн ЄС стикнулася з проблемою нагального заміщення російських енергоресурсів ділимося досвідом європейських країн щодо ефективного заміщення викопних палив відновлюваними.Розповідаємо про енергетику Швеції.
Загалом:
- Світовий лідер у сфері декарбонізації. Має на меті скоротити викиди парникових газів на 59% до 2030 р., порівняно з 2005 р., а також досягти вуглецево нейтральної економіки до 2045 р.
- Перша країна, яка ввела податок на викиди СО2 у 1991 р. і наразі має найвищу величину цього податку у світі. На практиці цей податок показав свою ефективність.
- Більшість електроенергії в Швеції надходить від гідро- та атомної енергетики, також зростає внесок вітрової енергетики. Теплопостачання здійснюється переважно за рахунок централізованого опалення на основі біомаси та теплових насосів.
- Ще на початку 1990-х років шведська влада реалізувала два заходи, які суттєво змінили енергетичний баланс країни. Наразі ЦТ є важливим компонентом енергетичної системи Швеції і забезпечує 90% потреби в теплі в багатоквартирних будинках і майже 75% загальної потреби в теплопостачанні. Що зроблено:
- Запровадила податок на викиди СО2, від сплати якого звільнялась деревна сировина та деякі види відходів.
- Надала гранти місцевим органам влади для розвитку ЦТ на біомасі, а також особам, які погодилися підключити свої будинки до мереж ЦТ (до 30% від загальних витрат).
- Протягом останніх 20 років рівень загального енергопостачання в Швеції є відносно стабільним на рівні близько 2000 ПДж/рік.
Транспорт:
- Переважна частина парникових газів у країні походить від транспортного сектора, який досі залежний від нафти.
- Уряд має на меті скоротити викиди на транспорті на 70% протягом періоду 2010-2030 рр. і підтримує декарбонізацію транспорту за допомогою електрифікації та біопалив другого покоління.
- Наприкінці 2014 року Швеція посіла п’яте місце в ЄС за споживанням біоетанолу і шосте за споживанням біодизеля.
- Країна займає перше місце за використанням біометану, також на неї припадає 67% споживання біогазу в ЄС на транспорті.
Промисловість:
- Країна декарбонізує промисловість і реалізує один з перших великих проєктів із виробництва сталі на основі водню.
- Шведська газова промисловість розробила план збільшення виробництва біогазу до 7-15 ТВт·год (верхня межа значно перевищує актуальний обсяг постачання газу).
Природний газ:
- Природний газ не є ключовим паливом – наразі його частка у загальному постачанні енергії становить лише 2%. Мережа природного газу обмежена західним узбережжям країни, де газ забезпечує близько 20% ЗППЕ. Весь природний газ імпортується в Швецію з Данії одним трубопроводом.
- Біогаз виробляється всередині країни, і місця його виробництва розподілені рівномірно по території.
- Відповідно до цілей декарбонізації Швеції, довгостроковий план уряду – замінити природний газ біогазом.
Схеми підтримки:
- Основною схемою підтримки використання біогазу є звільнення від енергетичного податку та податку на CO2, коли газ використовується в транспортному секторі чи для опалення. Для звільнення від оподаткування біогаз має відповідати критеріям сталості ЄС.
- Виробництво біогазу фермерами підтримується за рахунок частково фінансованої ЄС Програми розвитку сільських районів.
- Бюджет інвестицій у біогаз до 2020 року становив 279 мільйонів шведських крон, розподілених між урядом (59%) та Європейським Союзом (41%).
- У січні 2015 року уряд запровадив схему підтримки для виробництва біогазу шляхом анаеробного зброджування гною. Метою підтримки є як зменшення викидів метану з гною, так і заміщення викопного палива. Субсидія становить максимум 0,40 шведських крон за кВт·год виробленого біогазу. Лише у період між січнем 2015 р. та вереснем 2016 р. 51 біогазова установка отримала підтримку на суму 69 млн SEK. Програма субсидій діє до 2023 року із загальним бюджетом 385 млн SEK. У 2018 році бюджет було тимчасово збільшено на 270 млн SEK, а перелік видів сировини, які підпадають під дію субсидії, розширено.
- У Швеції створено урядовий комітет для аналізу майбутньої ролі біогазу в енергетичній системі та розробки інструментів для його підтримки подальшої підтримки.