Для України розвиток ВДЕ — найдешевша І найоптимальніша стратегія — стаття для Економічної правди
За 30 років незалежності Україна заплатила майже 400 млрд дол. США за імпорт всіх енергоресурсів, причому левова частина цих коштів надійшла країні-агресору. З них понад 100 млрд дол. США (фактично одне довоєнне ВВП України) — імпорт природного газу.
Читайте експертну аналітику від голови правління громадської спілки “Global 100 RE Ukraine” Олександра Домбровського, голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи та голови правління Української асоціації енергосервісних компаній Олексія Корчміта відображена у статті для видання “Економічна правда”.
У матеріалі ви знайдете аргументи авторів щодо питань, від яких залежить майбутнє української енергетики:
- Чому нові АЕС — не найкраще рішення для України, особливо з точки зору вартості.
ФАКТ: Середня вартість будівництва сучасного атомного блокупотужністю 1 ГВт становить близько 8-10 млрд дол. США, за термінів підготовки, проєктування і будівництва близько 10 років.
- Чому питання термомодернізації потребує широкогомасштабування, особливо для індивідуального житлового фонду?
ФАКТ: Якщо зараз відкрити програму швидкого відновлення індивідуального житлового фонду в Ірпені через доступні 5% кредити із 80% грантовим відшкодуванням вартості устаткування та енергоефективних матеріалів для відбудови, ми вже цього опалювального сезону матимемо щорічну економію газу 2,5 млн кубометрів. І це тільки Ірпінь, і тільки частина приватного сектору. Багатоповерхівки та бюджетні заклади потребують більш системних та гнучких підходів. Тому, це наступний, але масштабний за ефектом, крок у 5-10 років.
- Чому принципи зеленої економіки є пріоритетними в умовах відновлення та створення нового економічного фундаменту України?
ПОТРІБНІ:
- кардинальне заміщення споживання всіх імпортованих енергоресурсів за рахунок місцевих енергоресурсів (тверді ірідкі біопалива, біогаз, зелений водень, біометан, сонячна і вітрова енергії);
- використання сучасних інноваційних технологій українського виробництва (теплові насоси, когенерація, накопичувачі теплової та електричної енергії, електрифікація теплопостачання, впровадження розподільчих мереж з використання штучного інтелекту).
Які виклики і ризики нас чекають та якими будуть наслідки?
- Ризик високих цін на енергоносії.
- Ризик зупинки транзиту російського газу через територію України і пов’язані з цим ризики газопостачання в певні регіони України.
- Ризик скорочення власного видобутку вугілля через розширенням тимчасово окупованих територій, руйнування ряду шахт, енергетичної та логістичної інфраструктури на сході України.
- Ризик логістики енергоносіїв.
- Руйнація і пошкодження критичної енергетичної інфраструктури.
- Ризик управлінської кризи в енергетиці України.
- Політична необхідність для України введення ембарго на російські енергоносії.
Джерело: Стаття Олександра Домбровського, Георгія Гелетухи та Олексія Корчміта “Як модернізувати українську енергетику під час післявоєнного відновлення”: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/05/19/687217/.
