Енергоефективність і енергонезалежність в Україні — як досягти?

30/05/2022
107

Читайте експертну аналітику від голови правління громадської спілки Global 100% RE Ukraine Олександра Домбровського, голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи та голови правління Української асоціації Енергосервісних компаній Олексія Корчміта відображена у статті для видання “Економічна правда”.

Питання, розкриті у статті: енергетичні та вуглецеві податки та їх успішне запровадження; cубсидування викопних палив в Україні; вуглецеве оподаткування в Україні; а також чому необхідно ввести вуглецевий податок на викопні палива і створити фонд декарбонізації та припинити субсидування вартості викопних енергоносіїв.

Думки авторів

Найбільш ефективним підходом до кліматичного оподаткування виглядає комбінація енергетичного і вуглецевого податку, коли розмір податку враховує як кількість енергії, що знаходиться у тонні цих викопних палив, так і кількість парникових газів, що утворюється при їх спалюванні.
Ми в Україні робимо рівно навпаки – не маємо суттєвого вуглецевого податку, а субсидуємо значну частину викопних енергоносіїв (зокрема газ та електроенергія для населення, вугілля), і робимо ці енергоносії “штучно” дешевшими.
Протягом 2018-2019 років Україна витратила 751 мільйонів євро на підтримку вугільної галузі, що є формою непрямого субсидування вугілля.
На “середній клас”, який живе в більш комфортних умовах і витрачає більше енергоносіїв, витрачається по факту значно більше державних субсидій, ніж на людей з низьким рівнем доходів і споживання енергоносіїв.
Чи не ефективніше встановити однакову ринкову ціну на газ для всіх категорій споживачів, а населення з низьким рівнем доходів підтримати адресно з цих зекономлених 200 млрд грн?
Кризова ситуація з забезпеченням нафтопродуктами в Україні, одна з причин якої – спроба державного регулювання цін без забезпечення джерела покриття різниці в тарифах.
Варто нагадати, що у більшості країн ЄС населення платить більшу ціну за енергоносії, ніж промисловість і комерційні споживачі. Працює ринковий принцип “оптовий споживач платить меншу ціну”.
В Україні діє вуглецевий податок на достатньо низькому рівні (30 грн/т СО2), який практично не виконує функцію стимулювання зниження викидів парникових газів. Потрібна модернізація.
За останні 5 років навантаження на підприємства за СО2-податком зросло у 75 разів, але жодної державної підтримки на екомодернізацію впроваджено не було.
Крістін Лагард ще у часи її директорства у Міжнародному валютному фонді заявляла, що для вирішення проблеми зміни клімату потрібно ввести вуглецевий податок і перестати субсидувати викопні палива в усіх країнах світу.
Потрібно створити умови, за яких впровадження енергоефективних технологій і ВДЕ стане бізнесом цікавим для інвесторів усіх форм власності. Далі справа за вільною конкуренцією і законами економіки.

Радимо прочитати повну статтю за вказаним посиланням.

Джерело: Стаття Олександра Домбровського, Георгія Гелетухи та Олексія Корчміта “Два ключі до енергонезалежності України”: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/05/30/687599/.