Основний період CBAM: до чого готуватися українському бізнесу?

21 листопада 2025 року відбувся онлайн-захід, присвячений одній із найбільш нині обговорюваних тем у сфері міжнародної торгівлі та екології — Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM).  

Вебінар “Основний період СВАМ: Комплексний погляд на виклики та можливості для українського бізнесу” став ключовою подією в межах проєкту PKB24UA03 “Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС”, що реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів та Нідерландського агентства підприємництва.

Метою заходу стало роз’яснення нових підходів, які диктує Європейський зелений курс, та підготовка вітчизняних виробників до повноцінного впровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування.

Привітання спікерів

Із вітальним словом до присутніх звернувся Георгій Гелетуха, д. т. н., голова правління Біоенергетичної асоціації України. У своїй промові він наголосив на важливості проведення даного заходу, що сприяє розвитку обізнаності українського бізнесу в умовах євроінтеграції.

До обговорення також долучилися провідні експерти галузі: Андрій Кітура, керівник Офісу зеленого переходу, та Ірина Данилкіна, генеральна директорка Бюро “ЕКО-СТРІМ”. Експерти зійшлися на думці, що CBAM — це не просто податок, а глобальний інструмент трансформації економіки.

Перебіг події

У своїй промові Георгій Гелетуха окреслив глобальний кліматичний контекст та ґрунтовно пояснив порядок дій для українських експортерів на порозі запровадження основного періоду механізму прикордонного вуглецевого коригування. Він наголосив, що час ігнорування кліматичних змін минув, адже 2024 рік став рекордним за температурними показниками, перевищивши базову температуру XX століття на 1,28°С.

“Підвищення глобальної температури — це прямий наслідок підвищення концентрації парникових газів”, — підкреслив спікер. Саме тому Європейський зелений курс та СВАМ є не просто політичними ініціативами, а вимушеною реакцією на кліматичну кризу.

Ключовою тезою доповіді став перехід до постійного періоду СВАМ із 1 січня 2026 року. Якщо зараз триває ще перехідний етап звітування, то вже незабаром імпортери будуть зобов’язані купувати сертифікати CBAM для покриття різниці у ціні вуглецю.

Георгій Гелетуха звернув увагу на суттєвий фінансовий розрив: актуальна ставка податку за викиди СО₂ в Україні становить лише 30 гривень за тонну, тоді як вартість квот у ЄС коливається в межах 80 євро, а за прогнозами може сягнути 149 євро до 2030 року. Це створює передумови для значних платежів на кордоні для української продукції.

Для наочності голова правління UABIO навів приклад розрахунку для сталевої продукції з фактичними включеними питомими викидами: 3 т СО₂/т (Виробник 1) та 2 т СО₂/т (Виробник 2). Різниця у платежу СВАМ може становити тисячі євро на одній партії товару, що робить екологічну модернізацію питанням виживання бізнесу на ринку ЄС.

Завершуючи виступ, Георгій Гелетуха сформулював чотири стратегічні кроки для українських експортерів:

• Моніторинг: необхідно терміново налагодити збір даних про фактичні викиди відповідно до методології ЄС. Використання значень за замовчуванням (default values) буде економічно невигідним, оскільки вони будуть встановлені на високому рівні;
• Декарбонізація: зниження вуглецеємності продукції — єдиний шлях зберегти конкурентоспроможність, особливо для товарів з високою часткою енерговитрат;
• Реалізм в умовах війни: навіть якщо через воєнні дії буде отримано відтермінування фінансових зобов’язань, воно буде тимчасовим. Євроінтеграція вимагає імплементації кліматичних норм;
• Національна система торгівлі викидами (СТВ): Україні критично важливо запровадити власну систему торгівлі викидами. Це дозволить підняти внутрішню ціну на вуглець до європейського рівня, завдяки чому кошти, сплачені підприємствами, залишатимуться в бюджеті України, а не надходитимуть до бюджету ЄС через купівлю сертифікатів CBAM.

Логічним продовженням дискусії стала доповідь Андрія Кітури, керівника Офісу зеленого переходу. У своєму виступі на тему “Як ефективне управління викидами парникових газів у галузях СВАМ відкриває двері на ринок ЄС” експерт сфокусувався на практичних аспектах адаптації українського бізнесу та глобальних трендах вуглецевого ціноутворення.

Андрій Кітура розпочав із разючої статистики, яка демонструє вагомість українського експорту для Європи. Навіть в умовах повномасштабної війни Україна залишається найбільшим експортером товарів СВАМ до ЄС за фізичним обсягом.

У 2024 році частка СВАМ-товарів у загальному експорті України до ЄС склала 13,4%, водночас левову частку займали чорна металургія, цемент та добрива. Україна посідає дев’яте місце серед експортерів заліза та сталі в ЄС та третє місце — серед експортерів цементу. Це свідчить про те, що будь-які зміни у регулюванні СВАМ матимуть прямий і суттєвий вплив на національну економіку.

Експерт детально зупинився на взаємозв’язку між СВАМ та Системою торгівлі викидами ЄС (EU ETS). Він нагадав, що з 2026 року розпочнеться поступове скасування безкоштовних квот для європейських виробників, що триватиме до 2034 року. Паралельно зростатиме фінансове навантаження на імпортерів через механізм СВАМ.

Щодо позитивних змін, Андрій Кітура розповів про пакет спрощень “Omnibus Simplification Package”, який передбачає: новий поріг de minimis (звільнення від зобов’язань для партій товарів з незначною вартістю або обсягом викидів); спрощену звітність та авторизацію (зменшення адміністративного навантаження на декларантів); економічний ефект (за оцінками, ці зміни дозволять заощадити близько 1,21 млрд євро адміністративних витрат).

Спікер застеріг бізнес від ілюзій, що регулювання торкнеться лише важкої промисловості. До кінця 2025 року Єврокомісія підготує звіт, у якому оцінить можливість розширення СВАМ на нові сектори, такі як нафтопереробка, хімічна промисловість, виробництво паперу, а також на товари з ланцюжків downstream (продукція переробки). Також розглядається включення непрямих викидів для секторів, де вони поки що не враховуються.

Підсумовуючи виступ, Андрій Кітура надав чіткі рекомендації для українських підприємств, щоб залишитися конкурентними:

• Якісний моніторинг: необхідно вже зараз впроваджувати облік викидів парникових газів (як мінімум Scope 1 та Scope 2), це база для звітування СВАМ, корпоративної звітності та майбутньої участі в українській системі торгівлі викидами;
• Стратегічне планування: компанії мають розробити стратегії декарбонізації на 10+ років. Експерт порадив використовувати внутрішню ціну на вуглець (shadow carbon price) при оцінці інвестиційних проєктів, щоб розуміти їхню реальну окупність у майбутньому.
• Співпраця та діалог: важливо вибудовувати довгострокову співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями (IFIs) для залучення “зеленого” фінансування та вести проактивний діалог з Урядом щодо запуску галузевих програм підтримки.

Практичну площину впровадження СВАМ розкрила Ірина Данилкіна, генеральна директорка Бюро “ЕКО-СТРІМ”. У своїй презентації “СВАМ в умовах невизначеності. Як готуватись до верифікації” вона надала підприємствам чіткий алгоритм дій, щоб перетворити регуляторний тиск на керований бізнес-процес.

Ірина Данилкіна наголосила, що СВАМ є своєрідним “дзеркалом” європейської Системи торгівлі викидами, тому українським компаніям доведеться грати за правилами ЄС. Експертка виділила три фундаментальні елементи, на яких тримається успішна верифікація:

1. План моніторингу (ММД): це “конституція” системи обліку викидів на підприємстві. Документ має чітко визначати межі установки, джерела викидів, матеріальні потоки та засоби вимірювання. Без затвердженої методики цифри у звіті не матимуть ваги для верифікатора.
2. Аналіз ризиків: верифікатор мислить категоріями ризиків. Експерт порадила подивитися на свою систему очима аудитора вже зараз, щоб виявити слабкі місця.
3. Доказова база (Audit Trail): це “ланцюг доказів”, що забезпечує простежуваність кожної цифри до її першоджерела. Спікерка запропонувала простий тест: якщо ви не можете за 15 хвилин знайти первинний документ, який підтверджує конкретну цифру в звіті, — то така система не готова до процедури верифікації.

Окрему увагу експертка приділила найскладнішому аспекту — методології розподілу (allocation) викидів. Верифікатор перевірятиме не лише математичну точність розрахунків, а й бізнес-логіку розподілу викидів між різними видами продукції. Головне завдання тут — довести, що підприємство не намагається штучно “перекинути” викиди з товарів, які підпадають під СВАМ, на інші продукти, щоб зменшити платежі.

Ірина Данилкіна підняла доволі гостре питання для ринку: “парадокс кваліфікації та легітимності”. Хоча українські верифікатори мають необхідну експертизу та досвід, юридично вони поки що не мають доступу до СВАМ. Згідно з регламентом, право перевіряти звіти мають лише юридичні особи, акредитовані Національним органом з акредитації країни-члена ЄС відповідно до регламенту AVR.

Це створює виклики, адже пряма акредитація в ЄС є складною та дорогою, а механізм визнання еквівалентності української системи ще потребує значної дипломатичної роботи.

Попри невизначеність, експертка закликала бізнес не чекати. Найкраща стратегія за умов сьогодення — провести Gap Analysis (аналіз прогалин) або “попередню верифікацію” із залученням акредитованого в ЄС верифікатора. Це дозволить протестувати систему моніторингу в безпечному режимі, коли за помилки ще не потрібно платити.

“Сьогодні виграють не ті, хто чекає правил, а ті, хто вибудовує систему ще до того, як ці правила стають обов’язковими”, — підсумувала Ірина Данилкіна.

Захід завершився жвавою дискусією, що підтвердило гостру актуальність теми для вітчизняної бізнес-спільноти. Учасники активно ставили запитання експертам, намагаючись з’ясувати тонкощі майбутнього регулювання. Найбільший інтерес викликали практичні аспекти: як саме відбуватиметься верифікація українських звітів в умовах відсутності угоди про оцінку відповідності (ACAA), якими будуть механізми захисту комерційної таємниці при розкритті даних про собівартість та як коректно розрахувати непрямі викиди для складної продукції.

Так, експерти проведеного вебінару були одностайними в тому, що CBAM — це не тимчасовий бар’єр, а довгостроковий інструмент трансформації європейського ринку. Ігнорування цих змін загрожує втратою конкурентоспроможності та ринків збуту для ключових галузей української економіки.

Водночас цей виклик відкриває вікно можливостей для модернізації. Українським експортерам варто переходити до активних дій: впроваджувати надійні системи моніторингу, проводити тестові верифікації та розробляти стратегії декарбонізації на найближчі десятиліття.

Переглянути відеозапис та презентації події

---

Матеріал підготовлено у межах проєкту “Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС”, що реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів у межах розвитку зовнішньої політики Королівства Нідерландів. Фінансування відбувається за Програмою розвитку приватного сектору Нідерландського агентства підприємництва / The Netherlands Enterprise Agency.

Проєкт «Технічна допомога для експорту товарів CBAM з Україна в ЄС» розпочався 25 листопада 2024 р. і триватиме до 28 лютого 2026 р. Реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів та Нідерландського агентства підприємництва.