Біопаливо для морського транспорту: досвід Данії та потенціал України — підсумки фахового обговорення
Аналітичний центр We build Ukraine провів публічну дискусію “Біопаливо для морського транспорту: уроки Данії та потенціал України” 27 листопада 2025 року в Києві. Українські та данські експерти під час події представили міжнародний досвід, технологічні рішення та економічний потенціал використання біопалива в морському транспорті.
Подію модерував голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха. Також під час заходу виступав Семен Драгнєв, експерт UABIO.
“Зараз Україна має унікальні можливості вписатися в процеси декарбонізації, зокрема морського транспорту. У такий спосіб, Україна може зайняти гідне місце на ринку біопалив в Європі”, — зазначив Георгій Гелетуха.
Вступні виступи
Мадс Хольмгаард Мейєр (Mads Holmgaard Meyer), радник із питань енергетики та клімату Посольства Данії в Україні:
“Данія є довготривалим партнером України у сфері енергетики. Ми залишаємося відданими справі переходу України в сучасну систему із меншими викидами. Біоенергетика в цьому переході відіграє ключову роль у багатьох випадках. Саме тому сьогоднішнє обговорення надзвичайно важливе. Нам треба розглядати не лише технології й досвід на національному рівні, а також стратегічні можливості України для розвитку конкурентоздатного сектору, який відповідатиме попиту ЄС та допоможе сформувати майбутнє морського транспорту Європи. Із необхідними реформами, стабільною регуляторною базою, а також зі спрямованими інвестиціями — Україна має всі можливості стати головним виробником та постачальником сталих біопалив в Європі”.
Далі Семен Драгнєв, експерт UABIO, коротко окреслив суть проєкту від We build Ukraine. Він розповів про нові цілі та заходи декарбонізації морського транспорту в Європі, штрафи за невиконання цих вимог та про альтернативні види палива.
“Цікаве для декарбонізації морського транспорту використання зрідженого біометану (Bio-LNG), яке дозволяє скоротити інтенсивність викидів парникових газів нижче нуля. Загалом Україна має дуже потужний потенціал для виробництва біопалив для морського транспорту та може стати регіональним лідером у виробництві зелених біопалив. Зокрема є можливість для виробництва зрідженого біометану, який може суттєво допомогти декарбонізовувати європейський морський сектор”.
“Наприкінці жовтня команда українських експертів мала можливість відвідати Данію в межах цікавого та корисного навчального туру. Там ми побачили сучасне виробництво біометану, біометанолу, гідроочищеної олії (HVO) тощо. Так, ми зрозуміли, що з технічної сторони, сьогодні проблем немає — єдине питання в коштах”.
Рекомендації для України
На основі результатів дослідження, We build Ukraine представив рекомендації щодо розвитку сектору біопалив на морському транспорті в Україні:
Узгодження та інтеграція нормативних актів
- інтеграція морського транспорту в національне кліматичне законодавство;
- впровадження ключових директив ЄС;
- спрощення процедур;
- розробка відповідних технічних регламентів.
Інвестиції в інфраструктуру та ланцюг постачання
- розвиток стратегічної портової інфраструктури (модернізація наявних та будівництво нових терміналів для біопалива, зберігання Bio-LNG та бункерування);
- масштабування виробничих потужностей сталої біомаси та біопалива;
- сертифікація та контроль якості.
Економічні стимули та створення ринку
- впровадження ціноутворення на вуглець (аналогічно до Системи торгівлі викидами ЄС);
- схеми фінансової підтримки;
- встановлення мандатів на попит (обов’язкові квоти на змішування або встановлення лімітів інтенсивності викидів парникових газів).
Партнерства, інновації та глобальна інтеграція
- створення інноваційного центру морського зеленого переходу;
- зелені коридори;
- державно-приватне партнерство (ДПП);
- інновації та співпраця;
- залучення власників вантажів.
Доповіді української сторони
“Біоенергетика як стратегічний напрям для України: від аграрного потенціалу до енергетичної незалежності” | Георгій Гелетуха, голова правління UABIO
“Глобальне виробництво біопалив у 2024 становило 160 мільйонів тонн нафтового еквіваленту (н. е.). Серед лідерів тут рідкі біопалива, а також біогаз/біометан. Водночас морський транспорт нині споживає близько 300 мільйонів тонн н.е. палива. Бачимо, що це досить великий ринок із дуже великими штрафами, саме тому сектор морських перевезень створює значні преференції для використання тут біопалив”.
“Bio-LNG єдине паливо з біопалив, яке показує від’ємне значення в карбоновій інтенсивності залежно від сировини. UABIO вбачає також низку інших переваг для використання біометану на морському транспорті. Зокрема, тут значно ширша сировинна база відходів для виробництва біометану, найвищі показники скорочення викидів парникових газів (ПГ), достатньо дешева структура транспортування, одна з найдешевших опцій декарбонізації та можливість використання біометану для виробництва біометанолу. Серед недоліків: короткий термін зберігання при -162°С, необхідність більших об’ємів для зберігання цього палива, нижча теплотворна здатність та обмежена кількість суден, які можуть використовувати біометан”.
“Ринок біоетанолу та біодизелю в Україні: де ми зараз і що потрібно для прориву” | Тарас Миколаєнко, голова Асоціації виробників біоетанолу України
“В Україні нині є 17 біоетанольних заводів, які виробляють 180 тис. тонн біоетанолу. Обсяг переробки становить понад 600 тис. тонн зерна та меляси. Наразі, з усіх біопалив (що використовуються саме на транспорті) біоетанол має найнижчу ціну, яка може конкурувати з бензином. До того ж, зараз в Україні будується велика кількість нових біоетанольних заводів. Галузь переходить від стагнації до активного розвитку інфраструктури”.
Презентації двох успішних українських прикладів розвитку біопалива
Адомас Аудіцкас, заступник генерального директора МХП з питань біоенергетики, директор ТОВ «МХП Вердант»
“У нас вже є два біометанових заводи в Україні. В одному з них ми виробляємо Bio-LNG, однак зріджуємо його вимушено. Ми в МХП хотіли би розширювати нашу діяльність, адже впевнені, що в Україні є конкурентні переваги порівняно із європейськими виробниками. Переважно через масштаб, тому що біометанова економіка працює переважно на CAPEX-і — якщо ви можете його зменшити, ви отримаєте успішний проєкт, якщо ж він буде занадто високий порівняно зі спроможностями — звісно ж проєкт може не досягти успіху. В Європі ж масштаб досить незначний”.
“Також я закликаю вас розглянути більше біометанову індустрію, оскільки біодизель та біоетанол проходять дуже складний етап. Натомість біометан — це наш ‘блакитний океан’, наш новий продукт, який має низку конкурентних переваг”.
Віталій Головня, перший заступник голови правління “Епіцентр К”
“Два роки тому ми заснували наш великий довгостроковий проєкт, що спрямований як на переробку сільськогосподарської продукції, так і на енергетику. Це буде вуглицево-нейтральний екохаб, який буде розташовуватися більше ніж на 150 гектарах. Перша черга в нас зараз орієнтовно буде близько 100 га. У нас буде декілька великих підприємств, серед них: завод, що перероблятиме олію й лушпиння з олії. Солома з полів спалюватиметься в ТЕЦ, яка буде виробляти “зелену” електрику й паралельно пару для виробництва. Наступним у нас буде біоетанольний завод, який ми плануємо запускати також на кукурудзі, мелясі й рештках від елеваторного господарства. Далі плануємо реалізувати біогазовий завод з виробництвом електроенергії та трубопровідного біометану (із барди, гною, соломи та певних решток із полів). Перша частина запуститься у 2026 році, а друга — у 2027-2028 роках”.
Доповіді данської сторони
“Інсайти щодо переходу порту Ольборґ до статусу енергетичного перехідного хабу” | Єспер Раак’єр (Jesper Raakjær), головний візіонер групи, професор, порт Ольборґ
“Морські порти стають центрами енергетичного переходу через стратегічне розташування (вони розташовані на перетині морського та наземного транспорту, що робить їх ідеальними для зберігання, розподілу та виробництва енергії), роль у декарбонізації (вони можуть розміщувати виробничі потужності відновлюваної енергетики), а також вони мають певні економічні можливісті (перетворення портів на енергетичні центри створює нові робочі місця, залучає інвестиції та зміцнює енергетичну безпеку)”.
“Наш порт Ольборґ прагне стати енергетичним хабом та “зеленим” портом. Нині 2.86 млн м2 території порту було виділено вітроенергетичним компаніям, із потенціалом подальшого розширення ще на 1,5 млн м2″.
“Наука за біопаливом: технологічні рішення для декарбонізації морського транспорту” | Томас Хельмер Педерсен (Thomas Helmer Pedersen), професор, керівник досліджень з просунутого біопалива, Університет Ольборґа (TBC)
“Навіщо нам взагалі розглядати біопалива? Перш за все, як мінімум, нам треба пом’якшити наслідки зміни клімату. Треба замінювати викопані палива відновлюваними, і ключовою перевагою біопалив є те, що вони коштують дешевше ніж e-палива. Особисто ми займаємося гідротермальним зрідженням — хімічно перетворюємо (під значною температурою та тиском із використанням води) будь-яку біомасу в проміжний результат (біосировину, як я її називаю), а потім перетворюємо це в біопаливо”.
“Біо-олія в Україні з Kvasir Technologies” | Ульрік Фалькенберг Лендінг (Ulrik Falkenberg Lending), головний комерційний директор компанії Kvasir Technologies
“Для виробництва біоолії (Bio-Oil) ми не використовуємо воду, ми беремо біомасу, яка є водорозчинною й переходимо до нашої олії, яку ми маємо на виході. Тобто якщо ми використовуємо біомасу, яка є розчинною в олії, ми отримаємо те, що й хотіли. Усе це контролюється як процесом нагрівання, так і тиском. Також ми додаємо невелику кількість спирту до нашого процесу, тому на виході отримуємо дуже гарну біоолію й за сприятливих умов вона себе дуже гарно зарекомендує”.
“Фінансові інструменти EIFO для України” | Коре Стамер Андреасен (Kåre Stamer Andreasen), фінансовий директор Українського офісу Данського Експортно-Кредитного Агентства (EIFO)
“Ми виділили 1 млрд євро на відновлення критичної інфраструктури в Україні, а також на відновлення економіки в Україні. За останні два роки ми надали позики гарантії десь на 500 млн євро на 24 різні проєкти. В Україні є досить багато біомаси, тож відповідно є низка українських приватних компаній, які розглядають закупівлі обладнання з Данії для виробництва біоетанолу, а можливо й біометанолу. Так, у зеленій енергетиці ми можемо надати кредити до 22 років кредитного періоду. Ба більше, у перші два роки після звершення будівництва, ви не мусите виплачувати кредит”.
“Перехід на екологічно чисті види палива: глобальна стратегія та партнерство” | Роберта Кенні (Roberta Cenni), представниця Mærsk Mc-Kinney Møller Center for Zero Carbon Shipping
“Викиди парникових газів (включно з CO₂) є однією з основних причин підвищення глобальної температури, а морський транспорт є значним джерелом викидів — 900 мільйонів тонн СО2 щорічно. Біопалива можуть допомогти поступово декарбонізовувати цей сектор. Як на мене, біометан нині має найбільший потенціал в Україні та є найбільш перспективним для експорту в ЄС та Данію зокрема”.
“Глобальні тенденції в галузі бункерування: Як біопаливо змінює морську логістику” | Манья Остертаг (Manja Ostertag), керівниця відділу біопалива, Bunker One
“Для України дуже важливо зрозуміти, що буде найдоцільніше саме для авіації та морської індустрії. Також потрібно врахувати виклики й можливості для переходу до біопалив, зокрема потрібно зрозуміти всі нормативні вимоги та їхній вплив на бізнес. Не менш важливо працювати з надійними постачальниками, які дотримуються рекомендацій виробників оригінального обладнання (OEM), надають технічну підтримку в управлінні паливом та забезпечують надійну якість продукції, а також забезпечують дотримання нормативних вимог. Також потрібно бути обізнаними з різними показниками економії викидів парникових газів та теплотворною здатністю й відповідно порівнювати ціни”.
Підсумки події від Георгія Гелетухи
Після доповідей та обговорення, голова правління UABIO підвів підсумки події та поділився власним баченням питань декарбонізації:
“Зараз Україна має унікальні можливості вписатися в процеси декарбонізації морського транспорту. Ми найбільша сільськогосподарська країна в Європі з найбільшим ресурсом, за який буде певна конкуренція. Найбільша конкуренція очікується збоку авіації (тобто авіація зможе платити ще більше за біопалива, вироблені з тієї ж сировиния), другим буде морський транспорт. Мені здається, нам треба навчитися виробляти всі біопалива з відходів, тому що саме це найбільше цінується. На мою думку, нам треба вписуватися в цей процес світової конкуренції, адже ми маємо для цього хороші передумови. Так, Україна зможе зайняти гідне місце на ринку біопалив в Європі”.
Біоенергетична асоціація України висловлює щиру подяку ГО We build Ukraine за організацію цією важливої та фахової дискусії. Данський досвід у сфері виробництва біопалив та декарбонізації транспорту стане цінним для впровадження подібних ініціатив в Україні.
Нагадаємо, що минулого місяці ГО We build Ukraine організувала поїздку української делегації в Данію за участі порту Ольборґ, Данії й Посольства Данії в Україні (Embassy of Denmark in Ukraine). Поїздка була присвячена вивченню можливостей кооперації Данії і України у використанні біопалив для морського транспорту. Рекомендуємо переглянути матеріали з цієї поїздки:
