Енергетична верба: стратегічний ресурс для енергонезалежності громад
В умовах глобальної нестабільності енергетичних ринків та необхідності декарбонізації, Україна активно шукає внутрішні ресурси для заміщення дорогого імпортного газу. Одним із найперспективніших рішень є розвиток плантацій енергетичної верби.
Інформаційний портал “РБК-Україна” опублікував матеріал “Замість дорогого газу. Як верба може врятувати громади від холоду взимку” про вирощування енерегетичної верби, заміщення природного газу та ринок тепла в Україні. Так, досвід компанії Salix Energy, яка є активним членом Біоенергетичної асоціації України, наочно демонструє: перехід на біопаливо — це не лише екологічний тренд, а й можливість для громад заміщувати газ біомасою.

Костянтин Богатов, співзасновник Salix Energy і член правління UABIO, розповів про досвід вирощування компанією плантацій енергетичної верби. Натомість коментарі Георгія Гелетухи, голови правління UABIO, були зосередженні на окресленні проблемних питань розвитку ринку тепла в Україні (заміщення природного газу біомасою).
Ознайомитися з повним матеріалом від РБК-Україна
Головне з матеріалу
- Верба економить громадам до 40% на опаленні: використання біопалива замість газу дозволяє школам та лікарням суттєво зменшити витрати.
- Плантації Salix Energy на Волині — найбільші в Європі: на 1800 гектарах колишніх занедбаних земель вирощують вербу, яка росте у сім разів швидше за звичайний ліс.
- Це “гра в довгу” для стабільної енергетики: повний цикл плантації триває роками, а один раз висаджена культура самостійно відновлюється після кожного зимового збору.
- Біопаливо оздоровлює землю після війни: на відміну від соняшнику, верба не виснажує ґрунт, а навпаки — збагачує його органікою та очищує від шкідливих залишків.
- Штучно дешевий газ стримує енергомодернізацію: субсидовані тарифи для населення створюють ілюзію дешевизни, і люди не поспішають переходити на альтернативне опалення.
- Проєкти потребують приватних інвестицій: громадам вигідніше шукати партнерів-інвесторів, оскільки вирощування енергетичних культур потребує значних “довгих грошей”.
Про Salix Energy
Salix Energy — піонери вирощування верби для отримання біопалива в Україні. Із 2014 року компанія використовує тріску верби для опалення бюджетних та приватних установ через власні котельні.
Загалом Salix Energy виробляє приблизно 50 тисяч кубометрів тріски на рік. Із них лише 5 тисяч м³ спалюють у власних котельнях для генерації тепла, а решта 45 тисяч м³ розподіляється між Волинською, Рівненською та Львівською областями. Цю тріску купують інші виробники тепла, комунальні підприємства та військові частини.


Крім того, вирощування енергетичної верби є корисним для навколишнього середовища:
“У ґрунтознавстві є поняття ‘бонітет’. Це показник якості та родючості землі. За 15 років нашого досвіду ми бачимо, що верба суттєво підвищує цей показник. Через 25-30 років, коли цикл вирощування верби завершиться, на цій ділянці буде земля з просто прекрасними показниками родючості. Вона стане ідеальною базою для вирощування будь-яких інших культур, наприклад, зернових”, — звертає увагу Костянтин Богатов та додає: Думаю, з урахуванням відновлення України та того, що багато земель буде забруднено залишками війни, саме верба може стати однією з тих культур, які допоможуть очистити територію. Це екологічне добро для землі та для життя людей”.
Можливості для громад
“Громаді це дуже вигідно. Бо тоді вона школу буде опалювати тріскою дешевше, ніж газом по 16,5 гривень. Громада буде в першу чергу переводити об’єкти бюджетної сфери на таку біомасу”, — підкреслює Георгій Гелетуха.
“Ця історія дуже зручна і дуже вигідна, якщо ми виробляємо тепло на місцевому біопаливі. У більшості країн це вітається, із цим допомагають. Ну а ми виживаємо самостійно”, — зазначає Костянтин Богатов.
“Що стосується економіки споживання нашої вербової тріски, то все дуже просто — якщо підприємство чи громада живе в умовах ринкової економіки, то верба надає економію на опаленні в 30-40% від ринкової ціни природного газу. Якщо бюджетна установа споживає дотаційний газ по 16 гривень за м3, то це будуть паритетні витрати на опалення і громада тричі порахує, чи інвестувати в біопаливну технологію. Якщо вони вже встановили біопаливні котли в той час, коли купували газ по ринковій ціні, то вони, безумовно, продовжать купувати тріску, бо це вигідно. А от інвестувати з нуля в біопаливні котельні зараз мало хто готовий з бюджетних установ”, — ділиться співзасновник Salix Energy.

Викривлений ринок тепла в Україні
“Висаджувати такі енергетичні рослини — дуже гарна ініціатива. У порівнянні з газом для бюджетних і комерційних організацій це вигідно, — зазначає Георгій Гелетуха та додає: Єдине — це не вигідно в порівнянні з ціною на газ для населення, але там інша проблема. Газ для населення сильно субсидується. Тріску вам ніхто субсидувати не буде, тому її споживачами будуть перш за все бюджетні організації — школи, лікарні, дитсадки. Або комерційні — виробництва, магазини”.
“Комерційна ціна газу — 24 тисячі. Коли його продають по 8, це означає, що хтось несе збитки. Нафтогаз України продає собі в збиток цей газ, і потім йому держава з бюджету ці збитки покриває. Але що виходить для самого споживача? Людина платить спершу 8 тисяч, а потім з податків все одно платить вже іншу частину. Тобто податки, які пішли б на підвищення зарплат та інші цілі, йдуть на покриття збитків Нафтогазу, який тримав цю ціну на газ. Це викривлена економіка”, — додає Георгій Гелетуха.


