Раді повідомити, що матеріали останнього лекційного дня Тренінгу із питань скорочення викидів парникових газів вже доступні для ознайомлення. Лекції відбулися в онлайн-форматі 16 жовтня 2024 року.

Також ви можете ознайомитися з матеріалами першого, другого, третього та четвертого лекційних днів.

Спікери п'ятого лекційного дня тренінг-курсу

Цей курс є цікавим представникам експортно-орієнтованих підприємств із галузей, які охоплює CBAM з 01.10.2023. Бізнесу, який виконує зобов’язання України щодо скорочення викидів парникових газів та розвитку відновлюваної енергетики. Студентам та викладачам вищих навчальних закладів технічного та екологічного спрямування. Представникам екологічно орієнтованих неурядових організацій. 

Нижче ви можете ознайомитися з відеозаписом та презентаціями п’ятого лекційного дня. Також ділимося думками спікерів.

Відеозапис з таймінгом

Дякуємо учасникам за позитивні відгуки, важливі коментарі та цікаві дискусії! Сподіваємося, що цей тренінг-курс був для вас корисним, а здобуті знання допоможуть вам у професійній діяльності.

Тези спікерів та презентації

1. Лекція “Декарбонізація в металургії і шляхи «зеленого» переходу” | Лектор: Євген Олійник

Лекція 1. «Декарбонізація в металургії і шляхи «зеленого» переходу», Євген Олійник

“Металургійний сектор досить розвинений — Україна входила до топ 15 країн, які здійснювали експорт металургійної продукції на зовнішній ринок. Також, свого часу, Україна входила до числа 20 найбільших виробників металургійної продукції.

Стосовно економічної складової, то приблизно 10% ВВП України забезпечував металургійний сектор. Тому цей сегмент ринку є надзвичайно важливим для економічного розвитку України. Однак, на жаль, через російське вторгнення Україна втратила велику частину підприємств металургійної сфери.

Глобальні тренди озеленення металургії пов’язані з:

  • політикою декарбонізації та досягнення цілей «Green Deal»;
  • скороченням брудних технологій; впровадженням технологій із низьковуглецевим слідом;
  • збільшенням частки використання сировини з низьким вуглецевим слідом, зокрема це стосується металобрухту;
  • впровадженням сучасних технологій на основі заліза прямого відновлення;
  • використанням відновлюваної електроенергії та водню;
  • підвищенням енергоефективності всього ланцюгу виробництва сталі.

Загалом розглядають два шляхи декарбонізації: розумне використання або пряме уникнення вуглецю. Проте, зараз існують певні бар’єри, які не дозволяють здійснити швидкий перехід до виробництва зеленої сталі, тобто до низьковуглецевого виробництва металургійної продукції. Серед них: технічні, організаційні, регуляторні та фінансові бар’єри”, — зазначив експерт.

Завантажити презентацію Євгена Олійника

2. Лекція “Нові й перспективні технології в металургії” | Лектор: Євген Олійник

Лекція 2. «Нові й перспективні технології в металургії», Євген Олійник

“За різними оцінками провідних консалтингових компаній, зокрема банків, які готові фінансувати такі проєкти, обсяг фінансування може становити від 100 мільярдів до 1,4 трильйона доларів. Це великі кошти, тому доступ до фінансових ресурсів є одним із обмежувальних факторів — ризиком для успішного досягнення поставлених цілей. Тим не менше, всі джерела зауважують, що впровадження новітніх технологій призведе до зростання вартості продукції приблизно на 20-30%, деякі прогнозують навіть і до 50%. 

Усі технологічні наявні рішення знаходяться на різному рівні технологічного розвитку: деякі з них — на ранній стадії досліджень (є ідеї, є концепції, можливо навіть проведені якісь експерименти), а інші — більш просунуті, які вже були опрацьовані та можуть бути реалізовані в певних демонстраційних проєктах або використовуватися в робочих процесах.

Окремі перспективні технології в металургії:

  • пряме відновлення на основі водню;
  • відновна плавка на основі плазми водню;
  • лужний електроліз залізної руди;
  • електроліз розплавленого оксиду залізної руди;
  • перетворення оксиду вуглецю; заміщення викопних енергоносіїв біомасою;
  • високоякісне сталеплавильне виробництво з підвищеним використанням брухту”.

Завантажити презентацію Євген Олійник

3. Лекція “Використання біогазу/біометану” | Лектор: Петро Кучерук

Лекція 3 «Використання біогазу/біометану», Петро Кучерук

“Біогазові технології — це досить ефективний метод знешкодження та стабілізації різних відходів. Так, вони не потрапляють на полігони, а також не зберігається осад стічних вод, гній та послід. Переважно, коли мова йде про біогаз, — це запобігання викидам метану, закису азоту й метанових летких органічних сполук при відкритому зберіганні відходів.

Серед ключових аргументів доцільності виробництва біометану в Україні:

  • біометан готовий до закачування в газову мережу;
  • нині він найдешевший із можливих відновлюваних газів;
  • крім біометану такі заводи генерують дигестат, який може стати основним органічним добривом;
  • потенціал аграрної сировини (може бути ще й найбільш дешевою в ЄС) країни для виробництва біометану;
  • розвинена система газових мереж; можливість експорту біометану на преміальний ринок ЄС.

Сирий біогаз може бути використаний для енергетичних потреб як прямий замінник природного газу. Також з біогазу можна виробити електричну енергію з гарантіями походження. Щодо біометану, його можна подавати в мережу й тоді вже менші обмеження у використанні такого метану. Він може також використовуватися, як замінник природного газу як для енергетичних, так і неергетичних потреб”, — зазначив спікер.

Завантажити презентацію Петра Кучерука

 4. Лекція “Зменшення викидів ПГ у секторах виробництва цементу, мінеральних добрив та при виробництві електричної енергії” | Лектор: Володимир Крамар

Лекція 4 «Зменшення викидів ПГ у секторах виробництва цементу, мінеральних добрив та при виробництві електричної енергії», Володимир Крамар

“Експорт мінеральних добрив з України до ЄС становив 3,1%, серед яких найбільша частка сечовини (карбаміду) та суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими. Найважливішим елементом тут є аміак, процес виробництва якого є джерелом парникових газів. Тепер, що стосується цементу, частка його експорту в Європу становила 11,2%, серед них ми експортували туди 94% інших портланд-цементів. Більшість викидів СО2 в цій галузі походить від випалу вапняку для виробництва клінкеру, найбільш поширеного компонента портландцементу. Щодо електричної енергії, то декарбонізація цього сектору вже триває: рівень викидів у ЄС десь 255 тонн СО2-екв/кВт·год
електроенергії. За Україну є різні дані з різних джерел, так, європейські дані говорять про 407-439 тонн СО2-екв/кВт·год; дехто вказує 272 тонн СО2-екв/кВт·год”
, — розповів експерт.

Завантажити презентацію Володимира Крамара


Подяка проєкту 

Тренінг з питань скорочення викидів парникових газів реалізовується командою Агентства з відновлюваної енергетики за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів у межах розвитку зовнішньої політики Нідерландів.