Данський досвід для розвитку українського біометану: підсумки конференції

29 квітня у готелі Premier Palace відбулася дансько-українська агротехнологічна бізнес-конференція. Посольство Королівства Данії в Україні спільно з Данською радою з питань сільського господарства та продовольства (Danish Agriculture & Food Council) за підтримки українських асоціацій в агросекторі, організувало візит семи провідних данських компаній у сфері зернопереробки, тваринництва та виробництва біоенергії.

До відкриття події долучилися:

• Олє Егберг Міккельсен, Посол Данії в Україні.
• Віталій Коваль, Міністр аграрної політики та продовольства України.
• Сергій Ткачук, Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачі.

Команда UABIO взяла участь у конференції в межах другого модулю “Біоенергетика: Синергія між усіма агросекторами в утилізації сільськогосподарських відходів та перетворенні їх в енергію. Підвищення ефективності сільського господарства та додатковий дохід”. Голова правління Асоціації Георгій Гелетуха модерував сесію та виступив із презентацією про біометан в Україні.

Ключове з модулю

У межах секції виступили представники України та Данії:

• Георгій Гелетуха, голова правління UABIO;
• Олег Рябов, керівник напряму відновлюваної енергетики Городище-Пустоварівської аграрної компанії (Галс Агро);
• Єспер Стреде, менеджер з експортних продажів, Linka Energy;
• Роман Кантаровський, керівник розвитку проєктів зовнішнього інвестування Групи компаній VITAGRO;
• Адомас Аудіцкас, заступник генерального директора з питань біоенергетики, MHP;
• Олександра Гуменюк, комерційна менеджерка, Східна Європа, Ammongas A/S;
• Кааре Стамер Андреасен, фінансовий директор / радник EIFO.

Георгій Гелетуха: Європа із задоволенням би купувала біометан з України й в більших масштабах.

“Сектор біогазу в Україні розвивається приблизно з 2015 року, зараз у нас 85 біогазових установок, загальна потужність яких 140 МВт електричних. І три біометанові заводи — 17 млн кубометрів біометану на рік. Крім того, у нас досить розвинена газова мережа та є близько 300 газових заправних станцій для СПГ“, — зазначає експерт.

Чому саме Україна перспективна для цього сектору?

• Найбільші площі сільськогосподарських земель в Європі, відповідно — один із найкращих потенціалів сировини для виробництва біометану.
• Добре розвинені ГТС та ГРМ.
• Сприятлива структура сільськогосподарських підприємств: вони здебільшого досить великі або середні. Це значно простіше для виробництва біометану.
• Можливість експорту біометану на преміальний ринок ЄС. Потенційно Україна могла б зайняти до 20% цього ринку.

“У нас досить нерозвинене тварицнниво, що, певно, незвично для наших данських колег. Натомість, ми маємо багато відходів рослинництва, з яких можна робити біогаз. Так, потенціал виробництва біогазу з пожнивних решток сільськогосподарських культур понад у п’ять разів перевищує потенціал виробництва відновлюваного газу з відходів тваринництва”, — додає Георгій Гелетуха.

“Війна, звісно ж, вплинула на сектор біогазу — однак він продемонстрував неабияку стійкість. Довоєнні роки — це про плавне зростання виробництва електроенергії з біогазу в Україні. У 2022 році ми спостерігали падіння, проте вже у 2023 бачимо повернення довоєнних показників. Сектор стійко відреагував на воєнні дії“, — наголошує Голова правління UABIO.

Завантажити презентацію Георгія Гелетухи

Олег Рябов: Ми створюємо робочі місця для тих, хто повернеться з фронту. Створюємо потужності для відновлення країни.

“Наша компанія почала перше дослідження біогазового сектору ще у 2016 році. Перший завод почав працювати вже у 2017 році в Чернігівській області. На ньому й був запущений перший модуль із виробництва біометану. Паралельно будувалися потужності в Київській області й у тій же Чернігівській. Цього року плануємо запустити ще одну ділянку виробництва біометану, потужністю 3 млн кубометрів на рік, — ділиться досвідом представник Галс Агро та додає: Загалом ми інвестували 33 млн євро в 14,7 МВт зеленої генерації. Ще один перспективний напрям нашої діяльності — розподілена газопоршнева генерація електрики, в яку ми інвестували ще 5 млн євро“.

Олег Рябов також наголошує на значенні галузі для відновлення країни. Серед переваг:

• розподілене виробництво електроенергії та біометану;
• додатковий дохід із залишків та відходів агропереробки;
• прибутковий та диверсифікований агробізнес;
• зниження викидів СО2;
• нові робочі місця та перспективи для українців;
• локальне виробництво та зменшення витрат на транспортування енергії;
• імпульс для розвитку тваринництва та місцевого виробництва продуктів харчування й кормів;
• розвиток аграрних регіонів та заможність місцевих громад;
• готовність локальних виробників виконувати вимоги СВАМ.

Завантажити презентацію Олега Рябова

Єспер Стреде: Біогаз та солома — чудова та дешева комбінація!

“Із 1978 року ми розробляємо широкий спектр котлів на біомасі. За цей час виготовили понад 5000 установок. Ба більше, Linka Energy присутня в усіх країнах світу! Наш фаворит — це солома. Нам вона подобається і ми добре знаємося на ній, — зазначає менеджер компанії та додає: Солома для сектору біометану — це цінна, СО2-нейтральна сировина, що дозволяє зменшити викиди метану та залежність від викопного палива. Натомість, вона підвищує продуктивність біогазової установки“.

Так, Єспер Стреде поділився деталями про іноваційну та ефективну розробку від Linka Energy ‘Straw to Biogas’ (солом’яний біогаз). У ній усе розроблено для тривалого часу безвідмовної роботи і низьких витрат на технічне обслуговування.

“Cпочатку відбувається подрібнення соломи на частки розміром декілька сантиметрів. Потім подрібнена маса потрапляє на дробилку, яка ще її ще більше перемелює. Технологія також обладнана самоочисним фільтром та молотковим млином. Система закрита, а всередині баку немає бактерій. Усе, звісно ж, залежить і від побажань клієнта — можна ще зменшити розмір подрібнених часток”.

Він також наголосив, що у роботі з соломою обов’язково потрібно уважно ставитися до вимог протипожежної системи. Linka Energy використовує систему іскрогасіння BS 7.

“В Україні точно є багато соломи. Шкода що вона не використовується, наприклад, хоча б для опалення. На відміну від України нам потрібно 8-10 сільських господарств для постачання сировини одному біогазовому заводу. Думаю, Україна може навіть нас перевершити в довгостроковій перспективі, враховуючи її розмір та потенціал“.

Завантажити презентацію Єспера Стреде

Роман Кантаровський: На біометан в країнах ЄС — великий попит. Ми, як країна з найбільшим потенціалом, маємо скористатися цим, аби стати вагомим гравцем на ринку.

“Група компані VITAGRO є доволі великим агропромисловим холдингом. Ми займаємо лідерські позиції в низці галузей та входимо до топ-15 великих землевласників (латифундистів) України. До наших потужностей входить біометановий та біоетанольний заводи, а також 4 сонячні електростанції”, — додає Роман Кантаровський.

“Ми почали будувати наш біометановий завод у 2022 році. Робили це всупереч повномасштабній війні, яка почалася. Запустити його вдалося вже у 2023 році. Однак, на жаль, через обмеження в експорті ми лише в жовтні 2024 році почали закачувати біометан в мережу. Так, VITAGRO стала першою в Україні компанією-експортером біометану з України. Покупець — велика європейська компанія, яка співпрацює з нами й надалі”.

Компанія провела власні розрахунки й дійшла висновку, що до 2030 року Україна зможе експортувати вже 1 млрд кубометрів, а до 2050 — близько 7 млрд. VITAGRO вважає, що Україна має великий потенціал аби стати вагомим гравцем на цьому ринку.

Важливі кроки, на думку компанії Vitagro, для масштабування виробництва та експорту біометану:

• Із боку України — спрощене приєднання виробників до мереж; вимоги до якості та процедури, приведені у відповідність до стандартів ЄС; реалістична стратегія розвитку сектору.
• Із боку ЄС — інтеграція українського імпорту до бази даних ЄС для біопалив (UDB) та стандартизовані вимоги до якості та моніторингу біометану.

Завантажити презентацію Романа Кантаровського

Адомас Аудіцкас: Якщо у вас немає достатньо сировини для виробництва біогазу та біометану — не варто й починати.

Заступник генерального директора з питань біоенергетики компанії MHP поділився досвідом компанії у виробництві відновалюваних газів. MHP — це провідний гравець на аграрному ринку України, до складу якого входять 11 рослинницьких підприємств, 3 комбікормові заводи та 17 елеваторів. Земельний банк MHP охоплює 360 000 гектарів у 12 областях України.

“Ціна біогазу напряму залежить від того, із чого він виробляється. Саме курячий послід — найкраща сировина. Нині ми вже перейшли від біогазу до виробцнитва біометану. Відповідно й маємо багато сировини для цього“, — зазначає Адомас Ауцідкас.

“Не так важливо на початковому етапі мати самі технології, бо ви будете їх вибирати в залежності від вашої сировини. Також важливу роль у цьому секторі грає державна регуляція. UABIO нам дуже допомогла вийти на ринок, хоча я б не сказав, що зараз він відкритий до нас повністю. Проте все може змінитися позитивно в найближчий рік“.

Олександра Гуменюк: Важлива перевага амінової технології очищення — сирий біогаз не потребує ніякої підготовки.

“На сьогодні Ammongas спроєктувала, побудувала і ввела в експлуатацію понад 40 біогазових установок по всьому світу. Нині близько 50% біометану в національній газовій мережі Данії виробляється на заводі з переробки біогазу Ammongas“, — інформує комерційна менеджерка компанії.

Серед основних технологій Ammongas:

• збагачення біогазу;
• виробництво Bio-LNG;
• зрідження CO2;
• уловлювання вуглецю.

“Амінова технологія — це очищення біогазу, за допомогою аміну до показника 99%, із тричі меншим споживанням електроенергії й рекуперацією тепла до 90%. До того ж амінові розчини можуть використовуватися багаторазово“, — зазнчає Олександра Гуменюк.

Експертка також розповіла про систему очищення й зрідження від компанії Ammongas та навела Tønder Biogas (один з найбільших біогазових заводів у світі) як приклад такої установки. Насамкінець — е-метанол та масштабний завод компанії із його виробництва Kassø Power-to-X.

Завантажити презентацію Олександри Гуменюк

Кааре Стамер Андреасен: Мрій — недостатньо, надважливо й реалізувати їх. Ми якраз-таки дбаємо про те, щоб вони здійснилися.

“Наша фінансова установа надала вже 750 млн євро для України у вигляді позик. Так, якщо данські експортери інвестують в Україну, вони можуть скористатися нашими гарантіями. Ми також працюємо напряму з українськими клієнтами як державного, так і приватного сектору”,

“Виплати починаються після побудови й виконання робіт: тобто через 2 роки. Умови привабливі, взагалі можу сказати чесно — це найкращі умови. Ми забезпечуємо надійні гарантії й страхуємо ризики. Однак є й вимоги, ми, звичайно, маємо врахувати й наші ризики”, — пояснює Кааре Стамер Андреасен.

• 30% позики мають бути використані на імпорт продукції з Данії;
• 70% може бути використано на імпорт з інших країн або на місцеві потреби.

“Звісно ж, ми перевіряємо компанію перед наданням кредитів. Ми дивимося на економічну ситуацію, на попередній бюджет компанії. Якщо компанія постраждала від війни, ми можемо допомогти. Також перевіряємо, чи може вона відновити свої потужності. Ретельно вивчаємо й екологічну складову. Тут ми на компроміс не йдемо, адже суворо дотримуємося цих міжнародних екостандартів. У самому кредитуванні ми дещо гнучкіші”.

Після всіх презентацій та низки запитань слухачів модератор модулю Георгій Гелетуха підбив невеликі підсумки обговорення та подякував учасникам за змістовні доповіді.

---

Висловлюємо подяку Посольству Королівства Данії в Україні та Данській раді з питань сільського господарства та продовольства (Danish Agriculture & Food Council) за організацію такої корисної та масштабної події. Впевнені, що данський досвід (зокрема в питаннях використання соломи) стане в нагоді Україні та допоможе ще краще розвивати вітчизняну біоенергетику.