Український біометан для німецького ринку: бар’єри та перспективи
На тлі енергетичної кризи та жорстких кліматичних цілей ЄС, Україна опинилася в центрі уваги німецького уряду як потенційний “біометановий хаб”. Нова стаття від Deutsche Welle (DW) досліджує, чи зможе український “зелений” газ стати реальною альтернативою викопному паливу в німецьких оселях.
У матеріалі своїм баченням щодо експорту біометану до Німеччини поділилися Георгій Гелетуха, голова правління UABIO, та Володимир Івахів, керівник проєкту відновлюваних джерел енергії групи компаній VITAGRO.
Плани Німеччини щодо “зеленого” опалення
Німеччина має на меті досягти кліматичної нейтральності до 2050 року — сектор опалення є одним із ключових етапів. Із 2028 року німецькі енергокомпанії будуть зобов’язані замінювати частку викопного палива на відновлюване. Зокрема, із 2029 року при встановленні нових систем опалення на газі чи мазуті обов’язковим буде використання щонайменше 10% вуглецево нейтрального палива.
Федеральна міністерка економіки Катаріна Райхе розглядає Україну як стратегічного партнера, здатного запропонувати біометан у великих обсягах для покриття цього попиту.
Перешкоди для експорту
Попри технічну готовність, головною перешкодою для експорту залишається відсутність чіткої нормативної бази в ЄС для палива з третіх країн.
Володимир Івахів наголошує, що біометан — це не лише газ, а й супровідні документи, які підтверджують його походження. Наразі правила використання сертифікатів сталості та гарантій походження для українського газу досі не до кінця врегульовані на європейському ринку.
Георгій Гелетуха (UABIO): “Зараз ринок Німеччини, по суті, законодавчо закритий для українського біометану. Тобто ви його можете купити, але скорочення парникових газів при його застосуванні вам не буде враховуватися. А без цього нема сенсу його купувати. Зараз м’яч на полі Німеччини, тут потрібно зняти бар’єр”.
Ще в лютому 2025 року Україна вперше експортувала біометан до Німеччини. Однак ця поставка була радше тестом для ринку. А поки що, за словами голови правління UABIO, значна частина виробленого біометану закачується в українські газові сховища в очікуванні відкриття ринку.
Позиції німецьких експертів
Німецькі фахівці неоднозначно оцінюють довгострокові перспективи українського експорту. Ларс Гандріх (DIW Econ) зазначає, що український біометан виграє лише завдяки тимчасово високим цінам в ЄС та вуглецевим податкам — після війни ця перевага може нівелюватися. Водночас Сандра Ростек (Німецька асоціація біогазу) попереджає: купівля українського біометану матиме сенс лише в тому разі, якщо Німеччина істотно збільшить частку “зелених” газів, які мають використовуватися в опаленні. Адже початкові заплановані обсяги у розмірі 1% німецький ринок може повністю забезпечити власним виробництвом.
Найбільш скептичним є Ганс Йозеф Фелль (Energy Watch Group), який вважає ставку на газ помилковою, оскільки німецький ринок опалення “стрімко електрифікується”. Його головний меседж: Україні не варто розраховувати на цей бізнес у майбутньому, а краще використовувати біометан для власної енергетичної безпеки (забезпечувати стійкість у зимові піки та під час російських атак).
