Маргінальні землі: особливості термінології та визначення
На сьогодні немає єдиного визначення поняття «маргінальні землі». Існує багато підходів, які враховують ті чи інші біофізичні або соціально-економічні критерії, проте єдиного вичерпного розуміння, яке об’єднує різні підходи, немає.
На базі аналізу сучасних наукових джерел Європейська технологічна та інноваційна платформа обґрунтувала термінологію для таких земель.
З усіма матеріалами посібника “Можливості та виклики для розширення використання біомаси в Європі” можна ознайомитися за посиланням: http://bit.ly/342qwxJ.
Покинуті землі. Це визначення раніше використовувалося для занедбаних сільськогосподарських угідь або пасовищ, від яких фермери відмовилися з економічних чи політичних причин. Відповідно такі землі можуть бути як родючими, так і менш родючими, а причини їх занепаду пов’язані із підвищенням витрат на робочу силу і землю разом зі зниженням ціни на готовий продукт або появою нових, більш ефективних технологій.
Існує три категорії закинутих земель:
- занедбані через підвищення продуктивності сільського господарства;
- занедбані через зниження продуктивності сільського господарства;
- занедбані з економічних причин: підвищення рівня доходів від промисловості, збільшення орендної плати або зменшення субсидій.
За таких умов, землі, які були покинуті через низьку родючість, придатні для вирощування енергетичних культур. Ця категорія земель економічно вигідна, бо не потребує попереднього відновлення для вирощування біомаси.
Схема взаємозв’язку різних класів надлишкових земель (у визначеному контексті – маргінальних) та їх взаємозв’язок з продуктивністю та необхідністю відновлення наведена вище.
Деградовані землі. У сучасній науковій літературі визначення “деградовані” широко використовується для опису різних земельних покривів, у тому числі занедбаних сільськогосподарських угідь, післявидобувних районів та неродючих земель.
Така категоризація деградованих земель виконана на основі даних Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP). Наприклад, дані про деградацію, оцінка деградації земель у межах суходолу.
У свою чергу, процес деградації земель може бути викликаний природними чинниками або антропогенною діяльністю.
UNEP визначає деградацію земель як втрату екосистемою функцій і властивостей через природні або штучні порушення без можливості її самооновлення.
Відповідно ще більш актуально постає проблема неналежного використання земель.
Варто звернути увагу на ще одну класифікацію терміна “дергадовані землі” як показника потенціальної продуктивності, яка передбачає врахування причин деградаційних процесів або характеристику стану екосистеми:
- деградовані землі як через людську діяльність, так і природний вплив;
- система потребує відновлення з допомогою або без;
- період, обумовлений часом і статусом земельних ресурсів.
Міжнародна дослідна компанія Plieninger and Gaertner пропонує зважати на концептуальну різницю між деградованими і покинутими землями. Науковці вважають, до термін “деградовані” варто використовувати для характеристики ґрунтів, які значно втратили продуктивність і родючість.
ЄС включив концепцію залучення деградованих земель до Директиви про відновлювані джерела енергії (2009) та підтримує налагодження виробництва біомаси на таких несприятливих територіях. Можливість використання деградованих земель для вирощування біоенергетичних культур залежить від ступеня деградації та періоду, впродовж якого ґрунти перебувають під значним деградаційним впливом.
Меліоровані землі. Цей термін широко застосовується для визначення видозмінених шляхом антропогенного впливу земель (наприклад, через дренаж), післявидобувних районів та земель, які раніше використовувалися для промислових цілей, а також забруднених земель, покращених шляхом рекультивації.
Меліоровані землі мають значний потенціал для подальшого їх використання шляхом вирощування біомаси. Проте це багато в чому залежить від ступеня наявного антропогенного впливу та докладених зусиль щодо відновлення / рекультивації земель.
Пустуючі землі. Основною характеристикою у цьому визначенні є потенціал продуктивності. Землі, що пустують, або з низьким природним потенціалом є непридатними для сільського господарства. Наприклад, дюни, соляні печери, скелі, пустелі, льодовики та засушливі гірські райони. Ці землі неможливо обробляти за жодних умов через клімат та особливості ґрунту. Саме тому вони непридатні ні для сільськогосподарських, ні для біоенергетичних культур. І без значного зовнішнього впливу отримати неможливо забезпечити хоча б мінімальні умови для вирощування рослин.
Проте допускається, що з розвитком селекціонування сільськогосподарських культур та біотехнологій, зокрема генної інженерії ситуація може змінитися.
Землі під паром. Цей вид земель – частина системи сівозмін з високим рівнем продуктивності, яка не використовується протягом хоча б одного вегетаційного періоду для відновлення родючості ґрунту. Тимчасова зупинка вирощування не позначається на потенційній продуктивності ґрунту – це штучний спосіб покращити показники родючості та екологічності цих земель.
Землі резерву. Це категорія земель, сільськогосподарське використання яких обмежене політично вмотивованим рішенням. Призупинення обробітку цієї землі спричинене або агросередовищем, або механізмом зменшення виробництва продуктів харчування. Така земля зберігає високий потенціал родючості та відводиться для сільськогосподарських досліджень на час ротації або на постійній основі.
Багато вчених дотримуються економічного підходу до терміну “відведені землі”, не враховуючи наявність землеробства.
Існує думка (Dale et al.,2010; Dauber et al.,2012), що термін “маргінальні землі” переважно описує деградовані, покинуті, меліоровані або землі під паром. Тобто нестійкі або непридатні для використання в сучасних сільськогосподарських умовах, з огляду на економічний та політичний клімат.
Загалом в Україні 4 000 000 га незадіяних сільськогосподарських земель, придатних для вирощування енергокультур. Використовується 0,1%.
З метою ефективного використання малопродуктивних земель експерти UABIO виконують проєкт Bioplat-EU (Horizon2020): http://bit.ly/2RGY4Pv.
Ми знаходимо та наносимо малопродуктивні землі України на онлайн-карту.
У результаті буде створена інформаційна веб-платформа. Вона міститиме опис непридатних для сільськогосподарського виробництва земель, які можуть бути використані для вирощування енергетичних культур: верби, тополі, міскантусу та інших – як в Україні, так і в Європі.
Експерти UABIO регулярно беруть участь у координаційних зустрічах: http://bit.ly/2LOAbBE. За посиланням ви також можете переглянути ознайомче відео проєкту.
Нагадуємо, співпраця з проєктом гарантує такі переваги:
- доступ до платформи із картою ділянок малопродуктивних земель та онлайн-інструментом для оцінки впливів біоенергетичних інвестиційних проєктів;
- інформація щодо виробництва та переробки біомаси енергетичних культур, доступу до ринку та залучення фінансування;
- участь у технічних екскурсіях та профільних семінарах проєкту.
