Агробіомаса
Види агробіомаси
Агробіомасу зазвичай поділяють на:
- сільськогосподарські залишки (первинні, наприклад, солома; вторинні, наприклад, лушпиння соняшника; гній)
- енергетичні рослини (класичні і спеціально вирощені).
Сільськогосподарські залишки в залежності від напрямку їх використання (утилізації) можна класифікувати як відходи або побічну продукцію. Згідно з «деревом рішень», запропонованим у документі Єврокомісії речовина вважається відходом, якщо її заплановане використання є неправомірним, не є точно визначеним або потребує додаткової обробки.
Побічна продукція – залишки, які не є відходами. Отже, якщо говорити про енергетичне використання, наприклад, стебел кукурудзи або соняшника, то мова іде про побічну продукцію вирощування цих культур.
Стратегічні погляди ЄС
У Євросоюзі наразі реалізується Європейський зелений курс – комплексна стратегія переходу до сталої економіки, чистої енергетики і кліматичної нейтральності Європи до 2050 року. Один із ключових напрямів розвитку біоенергетики, згідно із Зеленим курсом, передбачає стимулювання використання сільськогосподарських залишків для сталого виробництва біогазу і біопалив.
У Євросоюзі вбачають великі перспективи у виробництві енергії з агробіомаси. Близько 146 млн т (сух.)/рік залишків можуть бути зібрані та утилізовані для потреб енергетики (55 млн т н.е.) без негативного впливу на вміст органічної речовини в ґрунті.
Площа під енергетичними рослинами в ЄС-28 на сьогодні відносно обмежена (близько 118 тис. га з найбільшими площами в Польщі, Швеції, Німеччині), але є великий потенціал її нарощування до, принаймні, 22 млн га.
З точки зору потенціалу, очікується, що сільськогосподарські залишки відіграватимуть ключову роль в майбутній біоенергетиці ЄС.
Дослідження Європейської біоенергетичної асоціації (Bioenergy Europe)
Кращим прикладом у цій сфері є Данія, де солома вже протягом більше 30 років стало використовується для виробництва теплової і електричної енергії.
«Зелений» перехід в Україні та енергетичне використання агробіомаси
Для України питання «зеленого» переходу і енергетичного використання агробіомаси є надзвичайно актуальними.
В Україні є можливості для спорудження нових біопаливних котельних на
агробіомасі, а також модернізації та покращення екологічних показників
наявних теплогенеруючих об’єктів.
Крім того, опалення на дешевій місцевій агробіомасі може бути впроваджено у багатьох населених пунктах
України як для об’єктів бюджетної сфери, так і комерційних приміщень. Це
дозволить суттєво зменшити витрати коштів, порівняно із використанням
природного газу і вугілля, та сприятиме скороченню викидів парникових газів.
Потенціал агробіомаси в Україні
Україна має значний потенціал сільськогосподарських залишків (11 млн т н.е./рік за
даними 2019 року) і енергетичних рослин (7,45 млн т н.е./рік за умови
вирощування на 2 млн га незадіяних сільськогосподарських земель).
Реалізація цього потенціалу може суттєво скоротити споживання викопних палив і підвищити енергетичну безпеку країни.
Потенціал пожнивних решток розподілений нерівномірно по території України. Наприклад, найбільші обсяги побічної продукції виробництва кукурудзи на зерно наявні у Полтавській (459 тис. т н.е./рік) і Чернігівський (393 тис. т н.е./рік) областях (загальний потенціал по Україні – 3,6 млн т н.е./рік за даними 2019 року).
Використання пожнивних решток для потреб енергетики, що супроводжується їх вилученням з поля, повинно відбуватися на засадах сталого розвитку, тобто без негативного впливу на стан родючості ґрунту.
UABIO
- За результатами досліджень Черкаської філії Державної установи «Інститут охорони ґрунтів», якщо ґрунт взагалі не удобрюється, то весь обсяг нетоварної частини врожаю культур необхідно залишити на полі для збереження запасів гумусу. Якщо добрива вносяться в обсязі гній 9 т + N(45) P(68) K(36) на гектар, то треба залишити не менше 30% пожнивних решток на полі. Інші варіанти перебувають всередині цих двох «крайніх».
Проєкти, реалізовані в Україні
В Україні вже є багато успішних прикладів виробництва біопалив та енергії з соломи та лушпиння соняшника.
- Із крупних проєктів слід виокремити впровадження 7 ТЕЦ на лушпинні соняшника, із яких 4 було введено в експлуатацію у 2020 році.
- Котельня 10 МВт на великих тюках соломи з 2012 року забезпечує тепловою енергією птахокомплекс «Дніпровський».
- Серед кращих біогазових установок (БГУ) на агробіомасі можна назвати Теофіпольську (перша черга 5,1 МВт е запущена у 2017 році, друга 10,5 МВт е – у 2018 році, Хмельницька область.), Юзефо-Миколаївську (3 МВт е, 2019 рік, Вінницька область), «Галс-Агро» (1,2 МВт е, 2018 рік, Чернігівська область), «Оріль-Лідер» (5,7 МВт е, 2013 рік, Дніпропетровська область), БГУ на Вінницькій птахофабриці (12 МВт е (2019 рік).
