Побічна продукція соняшнику для енергетичних потреб – паливні характеристики
Ми багато писали про те, що використання агробіомаси в енергетиці в Україні – надзвичайно перспективний напрям. Величезні ресурси аграрної країни, зокрема відходи сільського господарства, спалювати які є екологічним злочином, можна спрямовувати на забезпечення енергетичних потреб. На платформі SAF актуальний матеріал від наших експертів. Наводимо таблиці з ключовими показниками.
З енергетичними характеристиками різних складових побічної продукції та продуктів переробки соняшнику ви можете ознайомитися у таблиці[1].
Нагадаємо, побічну продукцію соняшнику можна розглядати як лігноцелюлозну сировину, яка може бути перероблена у тверді, рідкі та газоподібні біопалива. Вміст целюлози у стеблах становить 34-42%, геміцелюлози – 19-33%, лігніну – 12-30%. Під час отримання біогазу та біоетанолу стебла і кошики соняшнику необхідно піддавати попередній обробці для руйнування лігноцелюлозної структури. Після цього з 1 т с. р. кошиків можна отримати до 214 м3 метану, а з 1 т с. р. стебел соняшнику – до 154 м3 метану або 101,4 л біоетанолу.
Порівняння паливних характеристик стебел соняшнику із соломою, стеблами кукурудзи та деревною тріскою наведено у таблиці нижче.
Варто зазначити, що паливні характеристики побічної продукції соняшнику обумовлюють використання спеціалізованого теплотехнічного обладнання. Тому важливо, щоб виробник обладнання підтвердив можливість спалювання такої біомаси та біопалив з неї.
[1] D. Duca, G. Toscano, G. Riva, C. Mengarelli, G. Rossini, A. Pizzi, A. Del Gatto, E. Foppa Pedretti Quality of residues of the biodiesel chain in the energy field, Industrial Crops and Products Volume 75, Part A, 2015, 91-97.
Нагадаємо, що Біоенергетична Асоціація України з 2019 р. є партнером платформи сталого агробізнесу SAF Україна.
