10 шляхів пришвидшити декарбонізацію теплопостачання

На опалення припадає 50% попиту на енергію в ЄС і 70% все ще надходить з викопного палива. Тому наявна криза енергетичної безпеки – це криза опалення.

Звичайно, Європа мала план поступової відмови від викопного палива шляхом переходу на ВДЕ та запровадження технологій відпрацьованого тепла і заходів з енергоефективності. Проте повномасштабне вторгнення росії в Україну змінило план — ціни на енергоносії зросли, а сектор опалення та охолодження потребує швидких і рішучих змін .Відповіддю на виклики став План REPower EU (про нього ми вже детально розповідали).

Пакет «Fitfor55» — важливий крок у цьому напрямі, проте цих рішень недостатньо, щоб використати потенціал ВДЕ та інших сталих рішень та досягти кліматичної нейтральності та енергетичної незалежності.

10 найвпливовіших у сфері ВДЕ організацій закликали Європейську Комісію, Європарламент та держави-члени, невідкладно впровадити план із 10 пунктів для успішної декарбонізації сектору опалення та охолодження. Презентуємо пункти.

1. Розробити стратегію розвитку сектору опалення та охолодження, узгоджену з кліматичним законодавством та принципами енергетичної безпеки.

У чому проблема?

Європейська стратегія опалення та охолодження 2016 не відповідає цілям ЄС, «Зеленій» кліматичній угоді та плану REPowerEU. Потрібна амбітна стратегія, що стане фундаментом розвитку відновлюваної енергетики, запровадження чистих технологій в опаленні житлового сектору та промисловості.

Що пропонують фахівці?

Запровадити схему зменшення фінансових ризиків ЄС, а також інші інструменти фінансування та регулювання для використання відновлюваних і відпрацьованих джерел тепла, ефективних технологій в опаленні, зокрема теплонасосів.

Узгодити зміни з наявним законодавством ЄС (наприклад, через пакет «Fitfor55»).

Пропагувати чітке довгострокове бачення серед держав-членів, місцевих органів влади та зацікавлених сторін.

2. Розширити будівництво комунікацій для сполучення мереж відновлюваного теплопостачання і сталих відходів у містах

Що пропонують фахівці?

Прискорити ремонт будівель і запровадити енергоефективні заходи для зменшення споживання енергії в ЄС.

Декарбонізувати попит у секторі опалення та охолодження. Це передбачає підключення будівель до місцевих доступних та сталих джерел відновлюваного тепла (геотермальне, сонячне тепло, біоенергетика), відпрацьованого тепла, відновлюваної електроенергії та високоефективних опалювальних установок (наприклад, теплових насосів та комбінованих установок).

3. Запровадити обов’язкове теплове планування на місцевому рівні

Обов’язкове теплове планування на рівні громад потрібне, щоб оцінити потенціал і якнайкраще використовувати місцеві джерела енергії, зменшуючи залежність від імпорту енергоносіїв. Це передбачає також проведення ремонтних робіт та запровадження новітніх технологій.

4. Забезпечити об’єкти відповідними кваліфікованими кадрами

Перехід на відновлюване теплопостачання вимагає достатньо кваліфікованої робочої сили на всіх рівнях постачання, обслуговування та ремонту мережі (монтажники, інженери, консультанти з ремонту, планувальники тощо). Мова йде також про стимули для перепідготовки енергомонтажників, перегляд законодавства про професійну освіту із запровадженням нових спеціальностей.

5. Переосмислити підходи до фінансування длясталого централізованого опалення

Необхідно враховувати приріст, характер, стан перехідних систем централізованого теплопостачання від викопного палива до повністю сталого постачання.

6. Зупинити субсидування викопного палива та перенаправити ці кошти на ефективні відновлювані та сталі технології

Котли, які використовують тільки викопне паливо, мають бути замінені або модернізовані для використання альтернативних джерел енергії. Доречно створити інвестиційні фонди із запровадження сталих рішень для опалення та охолодження як для централізованих систем, так і для індивідуального опалення.

7. Створити рівні умови для усіх учасників ринку тепла

Нам потрібні рівні умови для всіх. Наявна система штрафів за використання викопних палив охоплює лише великі установки, залишаючи поза його сферою застосування більшість невеликих виробників брудного тепла для індивідуальних систем опалення на рівні ЄС.

Система торгівлі викидами створює конкурентний розрив, який є згубним і підриває цілі «Зеленої» угоди. Усі мають мати рівні збитки за порушення законодавства.

Декарбонізація теплопостачання має відбуватися з першочерговою орієнтацією на потреби споживачів та із врахуванням локальних особливостей.

8. Стимулювати використання сталого відпрацьованого тепла

Промислове відпрацьоване тепло може забезпечити понад 25% майбутнього попиту у секторі опалення та охолодження.

Держави-члени повинні сприяти використанню сталого відпрацьованого тепла промисловості, будівель із централізованим опаленням та охолодженням. Важливо забезпечити співпрацю між усіма учасниками процесу (промисловістю, тепловими підприємствами, комунальними підприємствами та громадянами).

9. Прискорити розгортання відновлюваної енергетики: теплопостачання та електроенергії

Декарбонізація теплопостачання має ключове значення для кліматичної нейтральності. Тому має бути створена відповідна нормативна база та інструменти фінансування, адаптовані до різних доступних джерел тепла та таких технологій (геотермальна, сонячна, сонячна фотоелектрична установка, біоенергетика та теплові насоси).

Потрібно запровадити спеціальні інструменти зниження ризиків, інвестиційну допомогу, обов’язкове планування тепла, прискорення дозвільних процедур тощо.

10. Запровадити комплексний підхід до політики декарбонізації

Мова про цілісний екологічний підхід, що виходить за межі скорочення попиту на енергію. Варто враховувати підвищення енергоефективності, модернізацію будівель, будівництво нових сталих джерел енергії тощо.

Важливо забезпечити рівнозначний підхід між локальними та загальнонаціональними рішеннями.


Політика у сфері ВДЕ трансформується, і ми маємо бути готові!