Радимо прочитати статтю на сайті “Рубрика”, куди увійшли дані Біоенергетичної асоціації України та коментарі голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи.

Він наголосив, що аграрний сектор може цілком відмовитись від використання газу. Україна вже заміщує 5,2 мільярда природного газу в рік саме біомасою. Подрібнена солома, качани кукурудзи, лушпиння соняшника є висококалорійним біопаливом, яке не дає викидів парникових газів і не створює навантаження на довкілля.

Відмовитися від газу за рахунок агровідходів і разом із тим: знизити викиди СО2 і вартість енергії

Але енергетичне використання соломи в Україні становить менше одного відсотка, а використання відходів кукурудзи та соняшника взагалі вважається незначним. Тобто на сьогодні на полях гниє або несанкціоновано спалюється ресурс, який може стати стратегічним для гарантування енергетичної безпеки.

У статті наголошують:

Ми вирощуємо приблизно 100 мільйонів тонн зерна на рік, із кожної тонни якої утворюється тонна біовідходів. Якщо вилучати кожну третю тонну, як це роблять американці і європейці, абсолютно без шкоди для процесів, ми щороку отримаємо 25-30 мільйонів тонн біовідходів: елеваторні відходи, полова, солома.

Три тонни біовідходів за кількістю енергії, яку вони можуть створити, еквівалентні тисячі кубів природного газу. За умови, якби виробничі потужності могли забезпечити переробку всіх біовідходів, ми отримали б енергію, еквівалентну 10 мільярдам кубометрів газу. Це третина від споживання газу в Україні за рік.

Використання агровідходів — одне з рішень, що легко доступне для громад і приватних домогосподарств. Особисті господарства можуть забезпечувати власні потреби в паливі для обігріву шляхом самостійної переробки соломи та інших решток від власного сільськогосподарського виробництва. Причина, з якої населення досі не перейшло на альтернативні види палива, — економічно недоцільна і невигідна модель субсидіювання газу.

За розрахунками, частину пожнивних решток навіть корисно забирати з полів. Як зазначають фермери (у статті є коментар), інколи врожайність знижується через велику кількість пожнивних залишків попереднього року. Аграрії ж, які використовують біомасу для забезпечення своїх енергетичних потреб, суттєво економічно виграють порівняно з тими, хто просто залишає агровідходи у полях.

За даними Дорожньої карти розвитку біоенергетики, найбільшими складовими від усієї маси біовідходів є:

  • сільськогосподарські залишки (44% загального обсягу),
  • енергетичні рослини (32%).

Серед сільськогосподарських залишків найбільша частка припадає саме на:

  • солому зернових культур (33%),
  • побічні продукти виробництва кукурудзи на зерно (35%).

У 2050 році потенціал біомаси в Україні може зрости до понад 47,5 млн тонн на рік, тобто практично подвоїтися за рахунок розвитку агросектору, і навіть за таких умов ми будемо переробляти лише 43% наявного на той час потенціалу біомаси. Більше розрахунків доступно в Аналітичній записці «Дорожня карта розвитку біоенергетики України до 2050 року» UABIO.

Також у статті йдеться про технології переробки сировини:

  • Спалювання,
  • Виробництво біогазу.

Під час спалювання поживні речовини зникають. Під час вироблення біогазу добрива можна отримати знов і повторно використати їх на полі (дигестат). Крім того, згадуються проєкти МХП, компанії-члена Біоенергетичної асоціації України. Зокрема досвід МХП, де органічні сільськогосподарські відходи перетворюються в комплексах на біогаз та органічні добрива, а також дозволяють суттєво скоротити викиди парникових газів. Біогаз трансформується в теплову та електричну енергію, а органічні добрива використовуються на власних полях, що дозволяє відновлювати родючість ґрунтів.

І таких потужних компаній на сьогодні має ставати більше.

На часі ж питання розвитку сектору, яке суттєво залежить від зупинки субсидіювання газу для населення та зміни визначення біогазу у законодавстві для подальшого експорту біометану.

Дуже радимо прочитати статтю повністю за вказаним посиланням.


Джерело: Стаття “Золота солома: як Україна може заробити на біовідходах та відмовитись від газу” на онлайн-ресурсі “Рубрика”.