Експерти UABIO про перспективи виробництва передових біопалив в Україні
Cтаття “Перспективи виробництва передових біопалив в Україні” колективу авторів: Георгія Гелетухи, Тетяни Желєзної, Семена Драгнєва та Петра Кучерука, які є експертами у галузі біоенергетики, вже опублікована у журналі Енерготехнологіі і ресурсозбереження, Інституту газу НАН України (№ 3, 2023 р.).
Автори розглянули перспективні напрями розвитку ринку моторних біопалив в Україні. Ділимося матеріалом, опублікованим на платформі сталого агробізнесу SAF, у підготовці матеріалів для якої бере участь наша команда.
Важливі тези
Україна має значний потенціал виробництва рідких біопалив для сектору транспорту: біодизель, біоетанол, біометан.
Найбільшого ефекту декарбонізації сектору можна досягнути за рахунок використання передових біопалив (біопалив 2-го покоління), тобто вироблених зі сировини, що не є харчовою або кормовою. Повний перелік сировини доступний у статті.
На сьогодні мова переважно про біодизель та біоетанол 1-го покоління, оскільки технології отримання передового біопалива з лігноцелюлозної сировини ще недостатньо розвинені в країні.
Директива ЄС 2018/2001 з відновлюваних джерел енергії (RED II) обмежує частку рідких біопалив 1-го покоління у досягненні цілей зі споживання відновлюваної енергії на транспорті. Частка таких біопалив у певній країні ЄС може бути не більш, ніж на 1 % вище частки цих біопалив у валовому кінцевому споживанні енергії дорожнім та залізничним транспортом цієї країни у 2020 р., але не більше 7 %.
Основними напрямами розвитку ринку моторних біопалив в Україні команда експертів UABIO вбачає такі:
- створити внутрішній ринок та розширити експорт біопалив 1-го покоління;
- розширити можливості виробництва біопалив 2-го покоління (передових) зі значною часткою їх експорту в країни ЄС;
- адаптувати додаток ІХ Директиви ЄС RED II для умов України.
Наразі найбільш важливими для України видами сировини з Додатку ІХ Директиви ЄС RED II для виробництва передових біопалив і біогазу для транспорту є сільськогосподарські залишки(солома, лушпиння, стрижні кукурудзи), трав’янисті та деревоподібні енергетичні рослини та покривні культури.
У подальшому доцільно розвивати виробництво передового біоетанолу з побічної продукції виробництва кукурудзи на зерно та передового біодизеля з олійних енергетичних рослин, вирощених на незадіяних сільськогосподарських землях.
Зараз в Україні існують 22 невеликі біоетанольні заводи, які сумарно можуть виробляти понад 380 тис. т/рік біопалива. З них 7 підприємств — це нові приватні виробництва, інші— реконструйовані старі державні заводи. Проте стабільно функціонують на повну потужність лише декілька біоетанольних заводів.
Загальний потенціал виробництва біогазу в Україні становить наразі 8,16 млн т н.е./рік, з яких чверть може бути виділена для потреб транспорту. До 2050 р. потенціал виробництва біогазу як моторного палива може збільшитися до 4,7 млн т н.е./рік головним чином за рахунок використання покривних культур як сировини для отримання біогазу.
В Україні досі немає практики споживання біометану на транспорті, отже, питання стандартизації якості біометану як автомобільного палива не є належно унормованим.
Україна має найбільші в Європі площі сільськогосподарських земель та, відповідно, один із найкращих у світі потенціал аграрної сировини для виробництва біометану. З урахуванням біомаси з покривних культур, які можуть бути вирощені на 20 % площі ріллі, потенціал виробництва біометану в Україні становить 21,8 млрд м3/рік.
За експертними оцінками, площа незадіяних сільськогосподарських земель в Україні становить до 4 млн га та ще понад 5 млн га є непридатними для аграрного виробництва через забруднення, мінування та інші причини, пов’язані з наслідками ведення бойових дій.
У цьому секторі Україна може конкурувати з будь-якими країнами, оскільки може запропонувати найдешевшу сировину. Тому біометан — найдешевший з усіх відновлюваних газів.
Виробництво біометану створює для українських аграріїв новий вид бізнесу, який практично не залежить від логістики, проблеми з якою не дають можливості їм зараз ефективно експортувати зерно та інші види сільськогосподарської продукції.
Нагадаємо, що UABIO є партнером платформи сталого агробізнесу SAF.
SAF – це комунікаційний майданчик, який об’єднує стейкхолдерів у галузі агробізнесу та спрямований на встановлення потужних зв’язків між гравцями ринку та запровадження сталих підходів у сільському господарстві. Для цієї платформи наша команда готує перевірену фахову інформацію щодо сектору біоенергетики.
