Радимо актуальну фахову статтю.

Стаття

Згідно з Нацпланом до 2030 року прогнозується досягнення 27% частки ВДЕ у загальному кінцевому енергоспоживанні, з них:

  • 25% в електриці,
  • 35% в теплі,
  • 14% на транспорті.

Логічне запитання, як досягнути цих показників?

На 2020 рік ми мали близько 11% ВДЕ, з них 13% припадало на електроенергетику, 10% – на теплоенергетику і близько 2% – на транспорт.

Сьогодні ж ми маємо обʼєктивні обставини:

  • Наразі близько 70% вітро- та 30% сонячної енергетики опинились на тимчасово окупованих територіях.
  • Нові потужності будуються в рази повільніше.

Нацплан окреслює напрям, де Україна має чи не найбільший потенціал — аграрний сектор. Зокрема, мова про виробництво біометану, який із серпня 2024, ймовірно, вже можна експортувати.

Ми вже маємо збудовані агропідприємствами біометанові заводи, до кінця року завершать будівництво ще пʼяти (за планом).

Крім того, є перспективи експорту біоетанолу, який нарощує потужності. Деякі компанії озвучують плани щодо будівництва біодизельних заводів в Україні.

Чому ми так багато говоримо про експорт?

Внутрішні ціни на біометан визначаються вартістю природного газу в Україні, який наразі коштує близько 400 євро за 1 тис. куб. м. У Європі вартість значно вища і сягає 900 євро за 1 тис. куб. м, дже у країнах ЄС вона складається з вартості природного газу і премії.

За які види сировини найбільші премії?

  1. Гноївка ВРХ та свиней й курячий послід.
  2. Відходи рослинного походження, які не конкурують із продуктами харчування та кормами. Йдеться про солому, стебла кукурудзи і так звані покривні культури, зокрема силос кукурудзи, коли господарство вирощує енергетичну культуру в проміжок між основними.

Як щодо внутрішнього ринку?

На внутрішньому ринку ми можемо використовувати сировину, яка конкурує з продуктами харчування та кормами та не стимулюється Директивами ЄС, для виробництва біогазу із подальшим виробництвом з нього електроенергії. Наразі близько 140 МВт електричних потужностей вже працюють на біогазі й підпадають під дію зелених тарифів. Зараз же через дефіцит електроенергії значно підвищилися ринкові ціни, що робить виробництво електрики рентабельним вже і без зеленого тарифу.

Виробництво теплової енергії можливе шляхом прямого спалювання біомаси. Наразі в Україні виробляється близько 10% тепла з відновлювальних джерел.

Цікавою нішею для аграріїв стане виробництво біоетанолу завдяки закону про обов’язковість його додавання до бензинів із 2025 року. Наразі в Україні будують декілька потужних заводів.

У статті читайте більше про:

  • економічний потенціал виробництва біопалив з аграрної сировини;
  • потенційні обсяги біопалив;
  • різні види аграрної сировини;
  • такі ніші як виробництво біоетанолу, експорт ріпакової олії.

Джерело: Стаття “Георгій Гелетуха: У аграріїв великі перспективи у відновлювальній енергетиці”: https://agrotimes.ua/opinion/u-agrariyiv-velyki-perspektyvy-u-vidnovlyuvalnij-energetyczi/.