Для платформи SAF ми підготували актуальний матеріал (це переклад експертного інтервʼю для European Science-Media Hub) про майбутнє біогазової промисловості в містах, її перспективи та виклики.

Переважно біогазові заводи розташовані в сільській місцевості та навколо ферм. Це великі закриті резервуари, реактори анаеробного зброджування, які перетворюють біомасу, наприклад, сільськогосподарські біовідходи, в енергію.

Наразі ж постає питання, чи можливе виробництво біогазу в невеликих масштабах – мікрометанізація – бути сталим енергетичним рішенням для міст у майбутньому.

Оскільки більша частина сировини для метантенку (біомаси, зокрема відходів сільського господарства) знаходиться за межами міст, біогазові заводи будують у безпосередній близькості та переважно в сільській місцевості. Однак все може змінитися, якщо взяти до уваги цінність міських біовідходів для зменшення впливу міст на навколишнє середовище, який зазвичай зростає разом із населенням.

На сьогодні розроблено деякі рішення, такі як мікрометанізація, яка є процесом анаеробного зброджування з обмеженим розміром, що дозволяє метантенкам працювати в міських районах. Проте досі мікрометанізація в містах викликає багато питань щодо розміру метантенку, сировини і подальшого використання енергії.

Важливою тут є думка доктора Жана-Ромена Баутісти Анджелі, експерта з анаеробного зброджування міських відходів і учасника проєкту MELiSSA. Ось деякі з них:

  • Корисне використання енергії та поживних речовин є двома передумовами, які мають бути виконані, щоб анаеробне зброджування було виправданим. Таким чином, у міському середовищі важливо знайти застосування як для енергії, так і для дигестату.
  • У ЄС заявляють про прагнення скоротити харчові відходи, а це може вплинути на доступні обсяги сировини для виробництва біогазу. Проте, якщо стічні води розглядаються як основна сировина, не буде потреби у великих обсягах біовідходів.
  • Найважливішим наслідком мікрометанізації в міських районах є виробництво зеленої енергії і внесок у циркулярну економіку. Наприклад, станція очищення стічних вод потребує енергії для роботи; і, навпаки, реактор анаеробного зброджування, що виробляє енергію потребує шляхів постачання. Крім того, це прямий вплив на скорочення витрат на тепло та електроенергію для людей.
  • Анаеробне зброджування в міських районах може мати такий соціальний підхід і налагоджувати зв’язок людей із відходами, ресурсами та впливом їх способу життя.
  • З огляду на сучасні технології, міська мікрометанізація розглядається лише з точки зору когенерації. Для постачання в газову мережу або для використання на транспорті Bio LNG та Bio CNG (транспортному засобі, що використовує біогаз як паливо), біогаз потрібно збагатити до якості біометану (досягти бажаного відсотка метану); а цей процес вимагає занадто багато енергії та грошей.
Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу 455359146_912466647586515_6267621942299847424_n.jpg

Крім того, доктор наголошує, що найголовніше — це не множити транспорт і не збільшувати відстані. Експерт переконаний, якщо біогазовий завод створює проблеми, це, як правило, лише тому, що ним погано керують. Він підкреслює, що питання анаеробного зброджування завжди є дискусійним для людей: завжди є «за» і «проти» та багато суперечностей. Саме тому дуже важливо підвищувати обізнаність, щоб люди бачили реальні переваги та обмеження, щоб кожен міг знайти відповіді на свої запитання та зробити усвідомлений вибір.

Читайте повне інтервʼю та аргументацію на платформі SAF.


Нагадаємо, що UABIO є партнером платформи сталого агробізнесу SAF.

SAF – це комунікаційний майданчик, який об’єднує стейкхолдерів у галузі агробізнесу та спрямований на встановлення потужних зв’язків між гравцями ринку та запровадження сталих підходів у сільському господарстві. Для цієї платформи наша команда готує перевірену фахову інформацію щодо сектору біоенергетики.