Георгій Гелетуха про перспективи українського біометану як для ЄС, так і для України

В етері програми “Сьогодні PRO” Чорноморської телекомпанії вийшов інформативний випуск “PRO газ” із головою правління UABIO Георгієм Гелетухою.

Загалом експерт розповів про цілі ЄС по декарбонізації та важливу роль України в цьому; можливості та ризики галузі під час війни, а також про перспективи споживання українського біометану в Україні. Спікер також поділився думками про створення внутрішньої системи торгівлі викидами та зацікавленість міжнародних інвесторів до біометанової галузі в Україні.

Запис етеру з Георгієм Гелетухою

Декілька тез із виступу

“Україна може серйозно допомогти Європі — стати основним постачальником відновлюваних газів на європейський ринок. Україна може виробляти понад 20 млрд кубометрів біометану щорічно. Я думаю до 2050 року це абсолютно реально“.

Експерт зазначив, якщо Європі знадобиться 100 млрд кубометрів, то відповідно Україна може претендувати десь на 20% європейського ринку біометану. Крім того, додав, що ми можемо стати таким аналогом, як росія була основним постачальником природного газу в Європу, а ми — біометану.

“Навіть під час війни вже три заводи запустилися й цього року ми очікуємо ще чотири. Це непроста задача, дуже непроста. Навіть іноземні компанії не приїжджають на запуск, а допомагають онлайн запускати свої обладнання. Думаю, після воєнних дій, кількість біометанових заводів подвоїться або взагалі потроїться“.

“Чому зараз усе йде на експорт? Тому що ціна біометану (900 € за тисячу кубометрів) вища за ціну природного газу (500 € за тисячу кубометрів): в Україні зараз просто ніхто не заплатить таку ціну, а Європа готова платити. Вони мають політичну ціль та спеціальний механізм — Європейську систему торгівлі викидами”.

“Для перспективи споживання українського біометану в Україні, у нас має з’явитися внутрішня система торгівлі викидами парникових газів. У Європі це давно діє. В Україні — заплановано повноцінний запуск у 2032 році. Після цього, думаю, що половина біометану буде залишатися тут, а інша — йти на експорт“.

Георгій Гелетуха вважає, що навіть якщо Україна не поспішатиме з впровадженням внутрішньої системи торгівлі викидами, то ЄС буде до цього підштовхувати в межах переговорів про вступ до Союзу.

“Уважайте, що потенційно половину природного газу, який ми зараз споживаємо, ми замістимо біометаном приблизно через 20-25 років“.

“Нині в Україні не вистачає 800 млн кубометрів природного газу. Укртрансгаз зараз закуповує вже газ за ціною 31 тис. грн за тис. м3. Якби в Україні гарантовано зараз купували по 35 тис. грн, то біометан залишався б вже тут“.

“До нас в Асоціацію звертаються міжнародні компанії, які й вступають до UABIO, і слідкують за тим, що відбувається, і шукають проєкти, в які вони потенційно будуть інвестувати. Звичайно їх стримує зараз війна”.

Голова правління переконаний, що одразу після воєнних дій ми побачимо перші біометанові проєкти вже з іноземними інвестиціями, адже зацікавленість висока.