Місце біоенергетики у відбудові країни: UABIO на конференції присвяченій ВДЕ
22 травня у бізнес-центрі Техно Лофт, відбулася офлайн-подія, що об’єднала ключових гравців сектору відновлюваної енергетики України для обговорення викликів і можливостей зеленого переходу. Конференція організована аналітичним центром We build Ukraine в партнерстві з Ukraine Facility Platform, охопила три ключові напрями: сонячну енергетику, вітроенергетику та біопаливо.
У фокусі — створення прозорих умов для інвесторів, локалізація виробництва, роль державної політики та інтеграція до європейського енергетичного ринку. UABIO на події представив голова правління Асоціації Георгій Гелетуха. Він взяв участь у третьому модулі “Біопаливо — енергетика з українських ресурсів”.
Під час панелі про біопалива та біоенергетику виступили:
- Георгій Гелетуха, голова правління UABIO.
- Олександр Візір, координатор сектору UAFP “Енергетика та клімат”.
- Адомас Аудіцкас, заступник гендиректора групи МХП, відповідальний за розвиток біоенергетики.
- Сергій Кравчук, генеральний директор агрохолдингу “Галс Агро”.
- Віталій Головня, перший заступник голови правління “Епіцентр К“.
Панель модерував Тарас Миколаєнко, директор Української асоціації виробників біоетанолу.
Виступ спікерів
Георгій Гелетуха: “У 2020 біоенергетика замістила 5,2 млрд кубометрів газу. Це вже близько 17% спожитого природного газу. Ми могли би цей тренд продовжувати й далі. От зараз бачимо проблему, коли газові сховища майже пусті. Нестача газу від 4 до 6 млрд м3, які треба буде дорого імпортувати”.
“Серед проблем: субсидований газ для населення. Доки природний газ найдешевший, ніхто його замінювати відновлюваним аналогом не буде. Крім того, біомасові котельні, ТЕЦ на біомасі, біогазові заводи обкладають податком на СО2 — це інша проблема. Якщо таке ставлення до сектору — не очікуйте тут якихось проривів. Насамцінець, систему з монопольної треба міняти на конкуртену. Держава має захищати таких постачальників, які хочуть підключитичя до мережі й продавати тепло дешевше”.
Також експерт зазначив, що найбільш позитивні новини нині в біометані. Наразі в Україні працюють вже чотири біометанові заводи.
Завантажити презентацію Георгія Гелетухи
Олександр Візір: “На нашу думку потрібно створювати енергетичний мікс з орієнтацією на громади. Ключова ставка на ВДЕ: вітер, біомаса, сонце, накопичувачі. Так, ми збільшимо зелену генерацію, додатковий дохід для громади, а також підвищимо стійкість енергосистеми. Крім того, для цього вдасться залучити інвестиції міжнародних фінансових організацій”.
Експерт переконаний, що розвиток енергетики в Україні досі продовжує йти в поза ринкових умовах: “Коли ми хочемо перейти на електричну енергію, нам кажуть що треба лишатися на природному газі, бо він субсидований. Для розвитку потрібно створювати абсолютно ринкові синтенції”.
Адомас Аудіцкас: “Україна має великий потенціал виробництва біопалива та зеленої енергетики загалом. Однак, нині бачу певні ризики в інвестиції саме в сонячну енергетику. Для біоенергетики: якщо в майбутньому з’явиться внутрішня СТВ — це точно допоможе розбудові біогазових потужностей та інвестицій у сектор”.
Представник МХП додав, що Україна має хороші перспективи для розвитку біопалив для транспорту, а також, що в Європі ринок біопалив на початку розвивався схоже як зараз в Україні.
Сергій Кравчук: “Сектор біометану настільки новий, що для бізнесу це практично “блакитний океан”. Ця ніша дуже сильно незайнята, тому треба спішити, аби зайняти своє місце. Уже кожна країна сказала, що до 2030-2035 років буде виробляту певну кількість біометану, і нам треба зайти в цей потяг, аби ми знову не пасли задніх. Однак для цього потрібно створити ще деякі умови, аби галузь розвивалася”.
“Ми вважаємо, що тарифи на газ та електроенергію повинні бути диференційовані. Це дасть фантастичну економію як у використанні газу, так і у використанні електроенергії. Сьогодні ми розвиваємо сектор біометану великими компаніями, але бажано щоб це все таки було за досвідом Європи: невеличкі біометанові станції в кожному регіоні”.
Гендиректор “Галс Агро” впевнений, що біометановий завод повинен виробляти як метан, так і електроенергію: “Це наша розподілена генерація та енергобезпека країни“.
Віталій Головня: “Ми будуємо Біоенергетичний хаб, де буде виробництво біоетанолу, а також ТЕЦ на лушпинні соняшника. Щодо цукрового заводу — це можливість використання меляси для виробництва біоетанолу. Із біоетанального заводу можемо збирати біо-СО2 та використовувати його для виробництва іншої продукції”.
Також наприкінці події з короткою презентацією виступив Тарас Миколаєнко. Він розповів про виробництво біоетанолу в Україні та експорт виробленої продукції за кордон.
У Стратегії економічного зростання України, розробленої BCG у співпраці з аналітичним центром «We Build Ukraine», зелена енергетика визначена одним з восьми ключових секторів економіки, реформування яких призведе до значного зростання ВВП протягом найближчого десятиліття. Значне руйнування традиційних енергетичних потужностей відкриває для України нові можливості для розвитку зеленої енергетики, яка може стати рішенням для посилення енергетичної стійкості країни.
