Виробництво передового біометану з проміжних та покривних культур — презентація Аналітичної записки: матеріали події та тези спікерів
23 травня 2025 року, експерти UABIO презентували напрацювання команди — Аналітичну записку “Виробництво передового біометану з проміжних та покривних культур”. На вебінарі спікери надали актуальну інформацію про потенціал такого виробництва, перспективи вирощування цих культур, а також презентували ТЕО відповідного процесу в Україні.
Нижче ви можете ознайомитися з відеозаписом та презентаціями. Також ділимося думками учасників події.
Саму аналітичну записку двома мовами опублікуємо найближчим часом. Слідкуйте за оновленнями на нашому сайті та в соціальних мережах.
Відеозапис із таймінгом
Вступне слово
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України (UABIO).
“У межах цього проєкту ми готуємо три аналітичні записки. Сьогодні представляємо першу (виробництво біометану з проміжних та покривних культур), приблизно за місяць плануємо презентувати другу (виробництво біометану з лігноцелюлозної сировини), а ще за місяць — третю (виробництво біометану з мікроводоростей). Чому такі специфічні види сировини? Тому що, за нашою оцінкою, покривні та проміжні культури — це найбільше джерело біометану в Україні. Солома та стебла кукурудзи (поживні рештки) — друге за величиною джерело біометану. Мікроводорості, за оцінками експертів, можуть стати основним джерелом виробництва біометану в майбутньому”.
Олексій Оржель, Старший експерт із питань енергетики Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
“Вважаємо цей напрям надзвичайно важливим, попри вже низку реалізованих ініціатив між ЄС та Україною. Нам дуже важливо аби Україна стала значним гравцем у напрямі виробництва біометану. Є абсолютно максимальне сприяння для цього, а Європа дуже чекає — немає зараз якоїсь конкурентної позиції. Хочу підкреслити, що 12 червня ми вас усіх чекаємо на конференції. Цей нетворкінг сприяєтиме розвитку як українському біометану, так і біоенергетиці загалом”.
Марина Делеган, аташе з енергетики України, Посольство Великобританії в Австрії.
“Я дуже рада нашому співробітництву як із UABIO, так із Енергетичним Співтовариством. Велика Британія започаткувала українську біоенергетичну програму ще за два тижні до початку повномасштабної війни. Так, ми забезпечуємо Україну не лише необхідним устаткуванням після атак росії на енергетичну інфраструктуру, а й технологіями для розвитку сектору ‘зеленої’ енергетики в Україні. Раді, що є зацікавленість уряду в масштабуванні біоенергетики в Україні”.
Тези спікерів та презентації
Потенціал виробництва біометану з проміжних і покривних культур в Україні та ЄС | Тетяна Желєзна
“Сільськогосподарські культури можна розділити на дві великі категорії — основні та проміжні. Основні займають поле протягом більшої частини вегетаційного періоду. Проміжні ж культури можна вирощувати тоді, коли поле вільне від основних культур. Одна з головних умов для вирощування проміжних культур — достатня вологість“.
“Залежно від біологічних особливостей та технології вирощування проміжні культури поділяють на післяукісні, післяжнивні, озимі, підсівні. Так, вони можуть бути сталою сировиною для виробництва біометану. У класичному варіанті проміжні культури вирощують для кращої підготовки ґрунту до посадки основних культур”.
“Очікується, що лідером за потенціалом виробництва біометану з проміжних культур у 2040 році будуть Іспанія, Франція, Італія та Німеччина. Найбільш потенціальний тип кліматичної зони для цього — континентальний. Потенціал отримання біометану з проміжних культур в Україні становить близько 9,23 млрд м3 на рік. Таку оцінку отримано згідно консервативного підходу”.
Дізнавайтеся більше в презентації Тетяни Желєзної
Перспективи вирощування проміжних і покривних культур для виробництва біометану в Україні | Семен Драгнєв
“Проміжні культури вже вирощують в Україні. Однак різні агропідприємства вбачають в цьому різний підхід та сприйняття: деякі вважають, що це безпечно, а інші, що ні. Однак вирощування проміжних і покривних культур можна розглядати як один із прийомів покращення використання фотосинтетично-активної радіації (ФАР)”.
“Вегетаційний період сільськогосподарських культур триває від проростання насіння, появи сходів до дозрівання урожаю. Водночас рослини проходять різні стадії розвитку, що обумовлюють як обсяги так і хімічний склад біомаси. Крім того, біомаса із високим вмістом цукру чи крохмалю швидше зброджується, ніж сировина, яка містить більше целюлози та геміцелюлози”.
“В Україні як проміжні культури для отримання біомаси в цьому році і подальшого виробництва біогазу/біометану можуть бути використані: ярі зернові (після ранніх попередників), кукурудза (ранньостиглі гібриди за сприятливих умов), сорго, вика. Також цікава культура — амарант”.
“Більший питомий вихід біометану можна отримати в областях, де випадає більша кількість опадів: Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька”.
Дізнавайтеся більше в презентації Семена Драгнєв
Техніко-економічне обґрунтування виробництва біометану з проміжних і покривних культур в Україні | Петро Кучерук
“Проєкт виробництва біометану з силосу покривних та проміжних культур — достатньо чутливий до зміни ключових економічних параметрів. Запорукою успішної реалізації подібних проєктів може стати гарантування задовільної ціни продажу біометану на довгостроковий період та пошук ринків збуту зрідженої вуглекислоти з більшою дохідністю. Зменшення інвестицій в проєкт також дозволить зробити його більш економічно стійким, втім імовірність істотного (на 15-20%) зменшення розміру інвестицій оцінюється як невисока”.
“Альтернативною концепцією розглянутого проєкту може бути виробництво електричної енергії з біогазу з реалізацією в мережу (на РДН або за двосторонніми угодами) або на власні потреби підприємства. Водночас при роботі когенераційної установки в рівномірному режимі та відпуску електричної енергії 24/24, вартість розглянутого проєкту може знизитись до 10,5 млн євро, а операційні витрати на 13%”.
“Для досягнення аналогічного рівня рентабельності, ціна відпуску електричної енергії повинна становити не менше 18 євро-центів за 1 кВт∙год, що значно перевищує нинішній рівень тарифів на електричну енергію на РДН”.
Дізнавайтеся більше в презентації Петра Кучерука
Цей вебінар став першим із трьох у межах проєкту PN01-2025 «Розвиток сектору біометану в Україні», що фінансується Енергетичним Співтовариством за підтримки агентства Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO) і виконується ГС “Біоенергетична асоціація України” (UABIO).
