Виробництво передового біометану з лігноцелюлозної сировини — Аналітична записка №2
26 червня 2025 року, експерти UABIO презентували напрацювання команди — Аналітичну записку №2 “Виробництво передового біометану з лігноцелюлозної сировини”. На вебінарі спікери розповіли про стан та перспективи виробництва біометану з лігноцелолозної агросировини, різні аспекти збору та логістики пожнивних решток, а також презентували ТЕО такого процесу в Україні
Нижче ви можете ознайомитися з відеозаписом та презентаціями. Також ділимося думками учасників події.
Саму аналітичну записку двома мовами опублікуємо найближчим часом. Слідкуйте за оновленнями на нашому сайті та в соціальних мережах.
Відеозапис із таймінгом
Вступне слово
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України (UABIO).
“Нещодавно вже четвертий виробник біометану почав експорт продукції в Європу — це компанія “Галс Агро”. Нині в Україні вже всі 4 заводи експортують біометан. Також на тижні провели зустріч з Міністром аграрної політики та продовольства України Віталієм Ковалем, де обговорили всі питання, які заважають розвитку сектору. Підписали меморандум про співпрацю. Так, Мінагрополітики стало ще одним нашим союзником у питаннях розвитку біогазу та біометану в Україні!”.
Олексій Оржель, Старший експерт із питань енергетики Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
“Це вже друга робота, яка дуже актуальна, аби ми вивчали додатковий потенціал розвитку біометану в Україні. Біометан нині важливий продукт на дефіцитному для України ринку газу. Сподіваємося, що всі ці напрацювання допоможуть збільшити обсяги виробництва біометану як для преміального ринку ЄС, так і для внутрішнього використання. Ми рухаємося в правильному напрямі”.
Марина Делеган, аташе з енергетики України, Посольство Великобританії в Австрії.
“Дуже рада співпрацювати з UABIO та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства щодо такого важливого сектору. Цей вебінар надає можливість більш глибоко дослідити використання різних ресурсів для виробництва біометану та сприяти енергобезпеці й енергонезалежності України”.
Тези спікерів та презентації
Статус та перспективи виробництва біометану з лігноцелолозної агросировини | Георгій Гелетуха та Юрій Матвєєв
“Чому ця тема для нас є цікавою? Справа в тім, що із загального потенціалу виробництва біогазу/біометану в Україні (близько 21,8 млрд м3/рік) на біогаз з пожнивних решток с/г культур припадає 5,2 млрд м3/рік”.
“У Європі спостерігається чітка тенденція до використання сільськогосподарських відходів для виробництва біометану. У цьому випадку сільськогосподарські відходи містять як рослинні, так і тваринні відходи”.
“Загальний потенціал анаеробного зброджування у 2040 році – 74 млрд м3 (68 млрд м3 у ЄС-27). Основними сировинними ресурсами у 2040 році будуть проміжні та покривні культури (43%), сільськогосподарські відходи (20%) та гній тварин (19%). Країнами з найбільшим потенціалом сільськогосподарських відходів у 2040 році є Франція (2,5 млрд м3), Німеччина (2,1 млрд м3), Польща (1,8 млрд м3), Велика Британія (1,5 млрд м3) та Іспанія (1,2 млрд м3 ).”
Дізнавайтеся більше в презентації Георгія Гелетухи та Юрія Матвєєва
Технологічні, агроекологічні та економічні аспекти збору та логістики пожнивних решток як сировини для виробництва біометану | Семен Драгнєв
“Серед екологічних аспектів застосування соломи:
- Солома повторно включається до колообігу мінерального й органічного живлення рослин.
- Внесення соломи до ґрунту сприяє розвиткові ґрунтової фауни, підвищує активність бактерій, дощових черв’яків та інших живих організмів, які сприяють поліпшенню агрохімічних і фізичних властивостей ґрунту.
- Елементи напіврозкладених продуктів повністю поглинаються ґрунтовим комплексом.
- Рівномірно розкидана полем солома захищає ґрунт у спеку від пересихання та ущільнення”.
“Вчені з Інституту природних ресурсів Фінляндії (Luke) досліджували вплив анаеробного зброджування гною ВРХ та соломи на характеристики виробленого дигестату. Результати підтверджують доцільність використання анаеробного зброджування як етапу обробки гною та соломи для сприяння накопиченню більш стабільного органічного вуглецю ґрунту”.
Дізнавайтеся більше в презентації Семена Драгнєв
Пожнивні рештки як сировина для виробництва біометану: склад, методи та обладнання для попередньої підготовки та зброджування | Петро Кучерук
“Пожнивні рештки містять широкий спектр рослинних залишків (солома, бадилля овочів тощо) з різними характеристиками, проте найбільшу частку в Україні становлять лігноцелюлозні типи, такі як солома та кукурудзиння. Для цілей Аналітичної записки та цієї презентації термін «пожнивні рештки» означатиме лігноцелюлозні типи пожнивних решток (солома, кукурудзиння)”.
“Складність зброджування соломи полягає у:
- низькому вмісті вологи;
- неоптимальному співвідношенні карбону й азоту;
- гідрофобних властивостях;
- високому вмісту лігніну й низькій біодоступності”.
Дізнавайтеся більше в презентації Петра Кучерука
ТЕО виробництва біометану з пожнивних решток | Петро Кучерук
“На рентабельність проєкту більшою мірою впливає ціна продажу біометану та ціна на сировину, меншою мірою — ціна продажу зрідженого СО2”.
“Зменшення ціни біометану до 80 євро/МВт∙год або зростання вартості проєкту на 20% знижує рівень рентабельності проєкту до IRR на рівні 15%. Такий же ступінь зниження рентабельності може бути при збільшенні ціни на покупну сировину в проєкті на 24-27%, з 31,4 до 39-40 євро/т, з ПДВ”.
Дізнавайтеся більше в презентації Петра Кучерука
Цей вебінар став другим із трьох у межах проєкту PN01-2025 «Розвиток сектору біометану в Україні», що фінансується Енергетичним Співтовариством за підтримки агентства Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO) і виконується ГС “Біоенергетична асоціація України” (UABIO).
