У березні 2026 року ТОВ “Біомаса-Карбон публікує другі методичні рекомендації щодо механізму прикордонного вуглецевого коригування — “Технічне керівництво з моніторингу та розрахунку вбудованих викидів для операторів установок“, яке стосується постійного періоду дії CBAM із 1 січня 2026 року.

Документ підготовлений у межах проєкту “Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС”, що реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів. Основна мета — допомогти українським експортерам адаптуватися до основного періоду СВАМ.

Методичні рекомендації №2 щодо CBAM: моніторинг та розрахунок вбудованих викидів для операторів установок

Ці методичні рекомендації ґрунтуються на законодавчих положеннях Регламентів (ЄС) 2023/956 та 2025/2547, із посиланням на інші законодавчі документи ЄС. Основна увага приділена товарам сектору “Залізо та сталь”, тому деякі методичні положення, характерні лише для товарів з інших секторів (цемент, мінеральні добрива), не розглядаються.

Ознайомитися з методичними рекомендаціями №2

Про методичні рекомендації №2

Рекомендації охоплюють повний цикл від законодавчого підґрунтя та класифікації товарів (окатиші, чавун, DRI, сира сталь, феросплави тощо) до детальної методології моніторингу прямих і непрямих викидів, формул розрахунку питомих вбудованих викидів простих і складних товарів, вимог до вимірювальних систем і лабораторних аналізів.

Окремо розглядаються питання визначення меж системи, розподілу даних між виробничими процесами, обліку теплових потоків, врахування перенесення CO2, а також правила щодо електроенергії та коефіцієнтів її викидів. Завершує документ розділ про систему верифікації та звітності. Він містить галузеві специфічні параметри звіту оператора про викиди, застосування значень за замовчуванням та адаптацію цих значень для регіональних особливостей.

Основні етапи реалізації механізмів CBAM для операторів установок та уповноважених декларантів

Для визначення місця цих методичних рекомендацій у загальному описі механізму CBAM, коротко окреслимо його основні етапи та порядок виконання відповідних зобов’язань. Оператор установки в третій країні (зокрема в Україні) не є безпосередньо зобов’язаною стороною перед ЄС в контексті CBAM — зобов’язання щодо декларування та купівлі сертифікатів несе уповноважений декларант CBAM (імпортер або митний представник у ЄС).

Проте саме від оператора залежать точність і верифікованість даних про вбудовані викиди, а тому він несе практичний обов’язок виконати наступну послідовність дій.

Крок №1: Перевірка охоплення товару вимогами CBAM

Оператор звіряє код CN (Combined Nomenclature) свого товару з Додатком I до Регламенту (ЄС) 2023/956. Аналогом кодів CN в Україні є УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів ЗЕД). Якщо товар є складним — він виготовляється з використанням прекурсорів, що самі є товарами CBAM і несуть власні вбудовані викиди, які також підлягають обліку.

Крок №2: Визначення меж системи та виробничих процесів

Оператор:

  • Визначає фізичні межі установки — всі джерела прямих викидів CO₂ та N₂O на виробничому майданчику.
  • Поділяє установку на виробничі процеси (ВП) відповідно до переліку товарів і функціональних одиниць (тонна виробленого товару).
  • Встановлює перелік прекурсорів — матеріалів, придбаних поза межами ВП, що несуть власні вбудовані викиди.
  • Розмежовує прямі викиди (горіння + процесні реакції) та непрямі викиди.

Крок №3: Розробка та впровадження плану моніторингу

Оператор розробляє план моніторингу (ПМ). ПМ є основним документом, що описує методологію збору та розрахунку даних і є базою для верифікації (стаття 8 Регламенту (ЄС) 2023/956). ПМ містить:

  • Вибір методології для кожного матеріального потоку: стандартний розрахунковий метод (горіння + процесні викиди), метод масового балансу або метод безперервних вимірювань (CEMS).
  • Перелік вимірювального обладнання, вимоги до його калібрування та метрологічної простежуваності.
  • Методи визначення розрахункових коефіцієнтів (нижча теплотворна здатність палива, коефіцієнти емісії CO₂) та план відбору проб із частотою аналізів.
  • Правила розподілу викидів між ВП та між супутними продуктами.
  • Систему внутрішнього контролю якості даних (оцінка ризиків, контрольна діяльність).

Крок №4: Поточний моніторинг протягом звітного року

Відповідно до затвердженого ПМ оператор протягом усього звітного року (календарний рік):

  • Вимірює та реєструє дані про активність: обсяги палива, сировини, напівфабрикатів, електроенергії — безперервно або партіями.
  • Проводить лабораторний аналіз розрахункових коефіцієнтів з установленою частотою відбору проб; для стандартних значень застосовує відповідні значення за замовчуванням.
  • Веде облік теплових потоків при когенерації або передачі/отриманні тепла.
  • Фіксує вбудовані викиди придбаних прекурсорів (звіти або сертифікати постачальників).
  • Реєструє рівні активності (кількість виробленого товару за кожним ВП).
  • Документує будь-які відхилення від ПМ та вжиті коригуючі заходи.

Крок №5: Розрахунок питомих вбудованих викидів

На основі зібраних даних оператор розраховує питомі вбудовані викиди (т CO₂e/т товару), з урахуванням різниці між простими та складними товарами. Непрямі викиди від електроенергії розраховуються із застосуванням коефіцієнта викидів електроенергії за замовчуванням, або фактичних значень за наявності підтвердних доказів.

Крок №6: Підготовка звіту оператора про викиди

Оператор складає Звіт оператора про викиди (ЗОВ), що містить:

  • Ідентифікаційні дані установки (назва, адреса, вид діяльності, перелік вироблених товарів CBAM).
  • Опис ВП, межі системи та перелік прекурсорів з їхніми питомими вбудованими викидами.
  • Розрахунок прямих викидів по кожному ВП (горіння + процес + передача CO₂).
  • Розрахунок непрямих викидів від електроенергії (за винятком товарів Додатку II).
  • Підсумкові значення SEE для кожного товару та кожного ВП.
  • Посилання на план моніторингу та підтверджуючу документацію (вимірювання, лабораторні протоколи, рахунки на електроенергію тощо).
  • Галузево-специфічні параметри для сектору “Залізо та сталь”.

Крок №7: Верифікація звіту оператора акредитованим верифікатором

ЗОВ підлягає незалежній верифікації акредитованим верифікатором. Верифікатор:

  • Акредитований відповідно до ІР (ЄС) 2025/2551 (Регламент з акредитації верифікаторів) у сфері діяльності CBAM (групи активності Додатку I до Регламенту (ЄС) 2025/2551).
  • Проводить стратегічний аналіз, оцінку ризиків (властивий ризик + ризик контролю), документальні та фактичні перевірки на місці (site visit) — ІР (ЄС) 2025/2546.
  • Видає звіт про верифікацію з одним із висновків: “розумна впевненість” (задовільно) або “із застереженнями” / “негативний” при виявленні суттєвих невідповідностей.
  • Оператор усуває виявлені невідповідності та надає верифікатору виправлений ЗОВ за потреби.

Верифікований ЗОВ передається уповноваженому декларанту CBAM для використання у CBAM-декларації.

Крок №8: Подання CBAM-декларації та виконання фінансових зобов’язань

Цей крок виконує уповноважений декларант CBAM в ЄС, проте потребує даних від оператора. Декларант:

  • Реєструється в Реєстрі CBAM та отримує статус уповноваженого декларанта CBAM відповідно до ІР (ЄС) 2025/2549.
  • До 30 вересня подає щорічну CBAM-декларацію через Реєстр CBAM (ІР (ЄС) 2025/2550), зазначаючи кількість імпортованих товарів та їхні питомі вбудовані викиди з верифікованого ЗОВ.
  • Купує CBAM-сертифікати у кількості, що відповідає задекларованим вбудованим викидам.
  • Ціна сертифіката визначається щотижня на основі середньої ціни дозволу EU ETS (ІР (ЄС) 2025/2548).
  • Здає (surrenders) необхідну кількість сертифікатів до 30 вересня — стаття 22 Регламенту (ЄС) 2023/956.
  • Якщо в країні виробника вже сплачено ціну на вуглець (carbon price), ця сума може бути зарахована як відрахування відповідно до ІР (ЄС) 2025/2620 (коригування на безкоштовний розподіл та сплачені вуглецеві платежі).

Методичні рекомендації №2 охоплюють кроки 1-6 та частково крок 7, зосереджуючись на роз’ясненні виконання необхідних дій, визначених у таблиці. Документ також містить детальні приклади розрахунку вбудованих викидів для конкретних товарів сектору заліза та сталі, що дозволяють операторам установок практично застосовувати викладену методологію до реальних виробничих процесів. Для кращого розуміння положень виклад доповнено малюнками та схемами.

Серія методичних рекомендацій для українського бізнесу

Раніше ТОВ “Біомаса-Карбон” презентувала перший пакет методичних рекомендацій, який присвячений загальним положенням та нормативно-правовій базі постійного періоду СВАМ.

Ознайомитися з методичними рекомендаціями №1

Натомість другі методичні рекомендації пропонують операторам установок технічне керівництво з моніторингу та розрахунку вбудованих викидів, що містять детальну методологію моніторингу прямих і непрямих викидів, формули розрахунку питомих вбудованих викидів простих і складних товарів, вимоги до вимірювальних систем та лабораторних аналізів, описання системи верифікації та звітності.

Ознайомитися з методичними рекомендаціями №2

Треті методичні рекомендації будуть присвячені фінансовим та адміністративним процедурам СВАМ з верифікації, звітності та виконання зобов’язань.


Матеріал і методичні рекомендації підготовлено у межах проєкту “Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС”, що реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів у межах розвитку зовнішньої політики Королівства Нідерландів. Фінансування відбувається за Програмою розвитку приватного сектору Нідерландського агентства підприємництва / The Netherlands Enterprise Agency.