Сектор за сектором: звідки беруться глобальні викиди парникових газів?

БЛИЗЬКО 50 МІЛЬЯРДІВ ТОНН ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ (СО2-екв.) щороку потрапляє в атмосферу. Актуальність питання скорочення глобальних викидів в умовах протидії зміні клімату набирає обертів. Звичайно, з’ясувати, які викиди зменшити найефективніше, а яких можна взагалі уникнути, потрібно розуміти, які сфери генерують їх найбільше.

Пропонуємо переклад інфографіки, яка ілюструє розподіл глобальних викидів парникових газів у 2016 році, від Our World in Data.

Тож, що ми маємо?

Три чверті викидів СО2-екв. — від використання енергії. П’ята частина — від сільського господарства, лісо- та землекористування. Якщо ж розглядати увесь ланцюжок, тобто, крім вирощування, переробку, упаковку, транспорт та роздрібну торгівлю — це вже чверть викидів. Решта 8% — промислові та побутові відходи. Дані Всесвітнього інституту ресурсів містять деталізацію кожного сектора, якщо цікаво, переходьте за посиланням.

Який висновок?

Декарбонізація економіки потребує комплексних рішень, які враховують особливості різних сфер, які є основними генераторами глобальних викидів. Зосередитися на чомусь одному не вийде. Недостатньо декарбонізувати тільки транспорт, промисловість чи сільське господарство. Також ми все ще не маємо низьковуглецевих технологій для судноплавства та авіації. Енергетика теж потребує запровадження різних технологій.

Тут немає єдиного або простого рішення для боротьби зі зміною клімату. Для досягнення нульових викидів нам потрібні інновації у багатьох секторах.

UABIO за далекоглядність і комплексний підхід! А ви?