Пропонуємо огляд проблематики щодо пошуку оптимальної сировини для виробництва біопропану. 

Основні проблеми виробництва біопропану:

  • брак доступної сировини,
  • вища вартість відновлюваної сировини, порівняно з нафтою. 

Чому виникли ці проблеми?

Спочатку потенційні виробники bio-LPG планували використовуваті пальмову та соєву олії, проте зміни у законодавстві ЄС призвели до заборони використання сировини для виробництва біопалив та енергії, яка придатна для використання у харчовій промисловості.

Щоб подолати ці бар’єри, експерти закликають галузь до диверсифікації як відновлюваної сировини, так і виробництва.

Досвід

Італійська компанія Eni, наприклад, планує інвестувати в розширення асортименту продукції на двох своїх заводах з виробництва гідроочищеної рослинної олії (HVO) у Венеції та на Сицилії. 

Завод Gela на Сицилії додасть екологічне авіаційне паливо до свого списку продуктів — біодизель, відновлювану нафту та bio-LPG — з 2024 року.

Виробничі потужності заводу у Венеції, який ще використовує  нафтову сировину, мають збільшити до 560 000 т/ рік, при цьому:

  • від 360 000 т/рік до 420 000 т/рік вироблятиметься біодизелю, 
  • 140 000 т/рік — інших продуктів, зокрема bio-LPG.

Eni вирощує касторову квасолю на тисячах гектарів у Тунісі для виробництва касторової, або рицинової, олії, оскільки вона не використовується для приготування їжі. Переваги сировини — невибагливість до води і висока продуктивність (можна отримувати 4-5 т/рік з гектара).

Компанія розглядає можливість використовувати залишки оливкової олії та іншої сільськогосподарської продукції з метою розширення спектру сировинних ресурсів. При цьому виникає потреба у розширенні біомасового заводу.

Оскільки необхідність диверсифікації сировини та виробництва біопалива має вирішальне значення, компанія SHV Energy, що базується в Нідерландах та спеціалізується на екологічних видах палива, а також інша потужна компанія UGI International всіляко сприяють використанню відновлюваного диметилового ефіру (rDME). 

Авіація

Екологічне авіаційне паливо набирає популярності після того, як ЄС запропонував відновлювати щонайменше 63% авіаційного палива до 2050 року. Це стало гарантією для інвесторів у будівництво виробничих активів.

Тому завдання номер один — комерціалізація будь-якого біозрідженого газу, який є побічним продуктом на заводах гідроочищеної рослинної олії (HVO). 

Важливо, що підприємства HVO можуть використовувати bio-LPG, який вони виробляють, для опалення, зменшуючи викиди. 

При цьому промисловість зрідженого газу повинна зосередитися на пошуку місця для величезної кількості звичайного зрідженого газу, який, як очікується, буде вироблено протягом найближчих десятиліть. 

Прогнози для bio-LPG

Компанія IHS Markit прогнозує, що виробництво bio-LPG зросте приблизно на 10 млн т/рік до 2050 року.

Тоді як виробництво на викопному паливі може досягти 400 млн т/рік, що означає зростання приблизно на 71 млн т/рік (329 млн т у 2020 році, згідно з даними). 

Фахівці компанії Argus прогнозують, що поки викопний LPG не зникне. Проте єдине потрібне рішення  — звести використання до нуля.


Джерело: Argus.