Блог Даана Петерса для Common Futures. Переклад: UABIO

  • Наразі біометан дешевший за природний газ і його використання можна швидко розширити;
  • Є великий потенціал біометану в ЄС та Україні;
  • Збільшення виробництва біометану може зменшити залежність від імпорту російського газу та не допустити різкого зростання цін на енергоносії.

Європейський Союз має швидко нарощувати виробництво біометану як у себе, так і в Україні. Потрібно поєднати підтримку України з підвищенням європейської енергетичної безпеки, гарантуванням прогнозованих цін на газ та швидким реагуванням на наслідки зміни клімату. У цьому матеріалі читайте детально про те, як це можна зробити.

Найдешевший відновлюваний газ і найшвидше масштабування

Біометан є найдешевшим відновлюваним газом, доступним сьогодні. Наразі він дешевший за природний газ і приблизно в 3-4 рази дешевший за «зелений» водень[1]

Крім того, технологія легко масштабується. Європейська комісія оцінює потенціал біометану у 350 ТВт•год (33 мільярди кубометрів природного газу) на рік до 2030 року[2], або близько 7% від загального споживання газу в ЄС, виробленого з екологічно чистої сертифікованої біомаси. Певні дослідження показують, що реально і набагато більше[3].

Проте найдешевший, найшвидше масштабований енергобезпечний відновлюваний газ не отримує політичної уваги, на який він заслуговує. Саме чітка політична підтримка на найвищому рівні з боку політиків у Брюсселі та національних столицях додасть інвесторам впевненості. Допомогла б навіть необов’язкова європейська ціль, подібна до «зеленого» водню. 

Група із тридцяти великих європейських компаній і Європейська біогазова асоціація нещодавно закликали до швидкого зростання виробництва біометану до 350 ТВт-год/рік до 2030 року[4]. Група прагне співпрацювати з політиками, щоб це сталося. А нещодавнє проголошення Нідерландами планів щодо 20% біометану в поставці газу до 2030 року змінило правила гри, але поки що навіть у самих Нідерландах біометану приділяється дуже мало уваги.

Підтримка України через розвиток біометану

Теофіпольська біогазова установка
Теофіпольська біогазова компанія (джерело: https://www.kts-eng.com)

Ситуація в Україні та навколо неї свідчить про негайну потребу в масштабуванні біометану. За останні два роки транзит природного газу з Росії через Україну в ЄС скоротився на 54% із середнього рівня 5,7 млрд кубометрів на місяць у 2019 році до 3,1 млрд кубометрів на місяць протягом перших трьох кварталів 2021 року[5]

Минулого місяця Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підрахував, що Україна може виробляти 10 млрд кубометрів/рік біометану[6]. Це кількість, яка перевищує весь природний газ, який споживають приватні господарства в Нідерландах. 

Майбутній розвиток технології газифікації біомаси з використанням деревних відходів значно збільшить цей потенціал. Але ця інноваційна технологія поки є комерційно недоступною. 

Україна може експортувати біометан до Європейського Союзу через наявні газопроводи. ВІдповідно це реальна можливість для ЄС розгорнути масштабне виробництво біометану в Україні, яке має багато переваг: 

  • підвищення енергетичної безпеки, 
  • забезпечення більш передбачуваної ціни на газ, нижчої за актуальну, 
  • швидка протидія зміні клімату,
  • підтримка економіки України.

Ідея полягає в тому, щоб створити серію «спільних проєктів» між країнами-членами ЄС та Україною для розширення біометану з активним залученням ланцюга постачання. 

Біометан транспортуватиметься трубопроводом до Європи, де він використовуватиметься в різних сферах, і буде зарахований до національних цілей щодо відновлюваної енергії відповідно до Директиви ЄС. Інвестиції будуть спрямовуватися через ЄБРР, який уже працює в Україні[7], зокрема бере участь у фінансуванні біометанових проєктів, і має необхідний досвід. Окремі країни-члени ЄС укладуть угоди з ЄБРР про інвестування у виробництво біометану в Україні.

Необхідна державно-приватна співпраця

До якого обсягу ми повинні прагнути? В ідеалі об’єднана європейська ініціатива, яка передбачатиме кілька паралельних «спільних проєктів», допоможе профінансувати усі 10 млрд кубометрів на рік задовго до 2030 року з подальшим суттєвим розширенням після того, як стане доступною технологія газифікації біомаси. 

Частина потенціалу, за оцінками ЄБРР, зосереджена на територіях, які зараз не контролюються українською державою, а частина передбачає вирощування кукурудзяного силосу як основної культури на малопродуктивних землях.

В Україні є землі, які не використовуються для вирощування сільськогосподарських культур[8], але для організації цього процесу та сертифікації потрібен час. Є сенс спочатку зосередитися на відходах та залишках у підконтрольних Україні регіонах. Я пропоную розглянути ініціативу ЄС щодо виробництва 6 млрд кубометрів до 2030 року.

Щоб ініціатива була успішною, потрібно декілька паралельних дій. Перш за все, країни-члени ЄС та Європейська комісія повинні озвучити свої наміри. Центральна роль належатиме ЄБРР. Звісно, ​​український уряд, оператор газопостачання, а також український приватний сектор мають бути залучені.  

Потрібні великі капітальні інвестиції в розмірі 9,5 млрд євро для виробничих потужностей 6 млрд кубометрів на рік. Шість країн-донорів ЄС могли б спонсорувати 1 млрд кубометрів на рік виробничих потужностей, вносячи 30-50% (до 800 млн євро кожна) через ЄБРР. Решта капіталовкладень можуть надходити від Банку та приватного сектору.

Одного бажання фінансувати ініціативу недостатньо для її реалізації. Довгострокові угоди про закупівлю біометану мають важливе значення і забезпечуватимуть виробництво на сім років або більше. 

Співпраця між компаніями ЄС та урядами може гарантувати необхідні інвестиції та угоди про закупівлю. 

Я бачу три варіанти організації видачі.

  1. По-перше, за актуальної ціни на газ компанії ЄС, які використовують природний газ, мають стимул почати використовувати біометан. Це особливо актуально для компаній, діяльність яких підпадає під дію системи торгівлі викидами ЄС (ETS) і, таким чином, підпадає під дію ціни CO2 на природний газ. Вартість біометану сьогодні становить 60% природного газу плюс ціна CO2 і, ймовірно, зменшуватиметься в осяжному майбутньому[9].
  2. Другий (паралельний) варіант також передбачає довгострокові угоди про закупівлю компаніями ЄС, але ініційовані державами-членами ЄС, які вводять обов’язкові мандати щодо певної мінімальної частки біометану у внутрішньому споживанні, як нещодавно оголосив уряд Нідерландів. Такі мандати можуть забезпечуватися як вітчизняним виробництвом, так і імпортом. 
  3. І, нарешті, країни-члени ЄС могли б гарантувати комерційну життєздатність українського біометану через цінові гарантії або контракти на різницю. 

Усі ці варіанти можна реалізувати паралельно, і всі вони потребують співпраці між компаніями ЄС, урядами та Європейською комісією. Ця співпраця є важливою для досягнення успіху української ініціативи, а також необхідна для швидкого розширення біометану в самому ЄС.

Запровадження ініціативи Fit for 55 та технічна мобілізація робочої сили 

Європейський Парламент і Європейська Рада також відіграють певну роль у співпраці, оскільки вирішальним елементом для забезпечення успішної реалізації ініціативи  потрібна хоч і незначна, але модифікація Директиви ЄС щодо відновлюваної енергії. 

Наразі стаття 11(2) ЄС RED дозволяє лише «спільні проєкти» між державами-членами ЄС і третіми країнами щодо відновлюваної електроенергії. Необхідно розширити сферу дії цієї статті, щоб охопити відновлюваний газ. Це дозволило б державам-членам зараховувати імпортований біометан з України до національних цілей щодо відновлюваної енергетики. Директива RED зараз трансформується як частина пакету ЄС Fit for 55, що означає, що додати відновлюваний газ до переліку статті 11 можливо буде протягом наступного року.

Після того, як інвестиції та виробництво будуть забезпечені, а поправки будуть внесені у директиву RED, найбільш вразливим місцем буде мобілізація технічної робочої сили для будівництва 380 відносно великих біометанових установок[10].

Потрібно багато кваліфікованих українських працівників та технічні експерти з ЄС. Німеччина показала, що за короткий проміжок часу можна побудувати багато установок. Всього за дев’ять років, з 2005 по 2014 рік, тут було побудовано близько 6000 (переважно менших) біогазових установок. Тому це реально.

Є багато причин для збільшення обсягів біометану швидшими темпами, ніж сьогодні. Поки що біометану приділяється замало політичної уваги. 

Високі ціни на енергоносії, занепокоєння щодо енергетичної безпеки, ситуації в Україні та навколо неї, необхідності швидкого реагування на зміну клімату[11] свідчить про невідкладність пришвидшеного розвитку біометану. Як в Україні, так і в межах Європейського Союзу. Це можливість проявити лідерство, яку не можна витрачати даремно!


[1] Біометан можна виробляти у середньому за 60 євро/МВт•год. Природний газ сьогодні коштує 80 євро/МВт•год, і ф’ючерсна ціна на наступний рік також на цьому рівні. Додавання ціни ЄС ETS до ціни на природний газ додає ще 18 євро/МВт•год до ціни на природний газ за поточної ціни CO2 у розмірі 90 євро. Це означає, що біометан сьогодні коштує 60% ціни на природний газ + податок на CO2.

[2] Європейська комісія оцінює потенціал до 2030 року у 30 Мт н.е., що дорівнює приблизно 350 ТВт•год для ЄС+Великобританія. Загальне споживання природного газу ЄС+Великобританія становить близько 450 млрд кубометрів. Поглиблений аналіз є у Повідомленні  ЄК (COM(2018)773 «Чиста планета для всіх», с. 81-82).

[3] Gas for Climate, the future role of biomethane (2021), p. 13: The_future_role_of_biomethane-December_2021.pdf (gasforclimate2050.eu).

[4] Biomethane-Declaration-7-December-2021_final.pdf (europeanbiogas.eu).

[5] European Commission, Quarterly report on European Gas markets volume Q1 2020 (2020), p. 14 and Quarterly report on European gas markets Q3 2021 (2022), p. 13.

[6] Зонування виробництва біометану і оцінка можливості та умов підключення виробників біометану до систем передачі та розподілу газу в Україні – інтерактивна карта – SAF Україна.

[7] ЄБРР в Україні.

[8] Розвиток виробництва на малопродуктивних землях або на основі підвищення врожайності відповідно до критеріїв, встановлених Європейською Комісією. Визначені критерії сталості для біопалива (europa.eu).

[9] Ціна на голландський газ вказує на те, що природний газ залишиться дорогим протягом наступних кількох років, див.: Голландські ф’ючерси на газ TTF | ICE (theice.com).

[10] Кожна з річним виробництвом 16 мільйонів кубічних метрів біометану, або близько 2000 м3 на годину. Кожна потребує капітальних вкладень у розмірі 25 мільйонів євро.

[11] Біометан має чудовий потенціал у скороченні парникових газів, може зменшити викиди метану від гною тварин і може генерувати негативні викиди, якщо CO2, уловлений у процесі виробництва, зберігатиметься під землею. Біометан також сприяє запровадженню циркулярного принципу у сільському господарстві, оскільки поживні речовини із сільськогосподарської біомаси містяться у побічному продукті — дигестаті, який можна використовувати як органічне добриво.


Джерело: Блог Даана Петерса для Common Futures.