Перша котельня на міскантусі в Молдові генерує тепло
Розповідаємо про цікавий пілотний проєкт.
У лютому в Кишиневі офіційно відкрили першу котельню на біомасі, яка використовує британські агротехнології. Таким чином Молдова розпочала відмову від дорогого і «кліматично недружнього» імпортного газу і робить важливий внесок у свою енергетичну безпеку.


Особливості проєкту
Потужність котельні 150 кВт. Мета цього пілотного проєкту — перевести систему централізованого теплопостачання на ВДЕ, охопивши ще 19 котелень мережі.
Відповідно 19 котельних установок працюватимуть на унікальних гібридах міскантусу від Terravesta, вирощених у Молдові. Наразі Terravesta постачає котельням 50 000 тонн міскантусу на рік і вже надала відповідні розробки щодо гібридів міскантусу для цього проєкту.
Це стале паливо генеруватиме 55 000 МВт-год на рік, кожен з потужністю 1-2,5 МВт, забезпечуючи опалення 5500 квартир, 110 будинків, 40 підприємств, 12 державних дитячих садочків, 25 навчальних закладів і 8 медичних установ.
Проєкт відкриває великі можливості з виробництва чистої енергії, виробленої з біомаси, з суттєвим внеском у скорочення викидів CO2.


Важливо, що це нові робочі місця, розвиток економіки та внесок у біорізноманіття. Міскантус поглинає вуглець під час росту, оздоровлюючи ґрунт, що вигідно для фермерів.
Це один із прикладів ефективного державно-приватного партнерства: Національного агентства з досліджень і розвитку та компанії Termoelectrica.
Крім того, до проєкту залучені фахівці передової британської компанії Terravesta, наукової установи IBERS Aberystwyth University, а також Молдовського інституту генетики, фізіології та захисту рослин, який і є безпосереднім виконавцем проєкту.
Фото: Moldpres.