Спільний лист UABIO та EUEA щодо забезпечення державної підтримки виробників електроенергії з біомаси та біогазу в Україні

UABIO разом із Європейсько-українським енергетичним агентством пропонують подовжити дію “зеленого тарифу” до 2035 року та підвищити квоти на біопаливо на аукціонах мінімум до 200 МВт на рік.

Наші аргументи та пропозиції виклали у спільному листі з Європейсько-українським енергетичним агентством, який надіслали міністру енергетики та захисту довкілля України ОРЖЕЛЮ О. А. та прем’єр-міністру України ГОНЧАРУКУ О. В.

Повний текст листа UABIO щодо зниження зеленого тарифу для біомаси та біогазу

Рівень річних квот підтримки

Нещодавно Міністерство енергетики та захисту довкілля України представило прогнози щодо рівня річних квот підтримки для біомаси, біогазу та малих гідро електростанцій у розмірі 50 МВт.
Відповідно до ст. 9-3 Закону України “Про альтернативні джерела енергії” конкуренція є необхідною умовою проведення аукціонів щодо розподілу річної квоти підтримки. Величина потужності, щодо якої за результатами аукціону учасники набувають право на підтримку, не може перевищувати 80 відсотків сукупної величини потужності, запропонованої всіма учасниками аукціону щодо відповідного виду альтернативних джерел енергії. Крім того, згідно Закону, суб’єкт господарювання має право отримати не більше 25 відсотків річної квоти підтримки на відповідний рік.

Розмір запропонованої квоти для виробників з біомаси/біогазу/малих гідро, з урахуванням вимог Закону щодо забезпечення конкуренції, викликає значну стурбованість у інвесторів, оскільки такий рівень квоти не дає можливості реалізувати ні великі (50 МВт і більше), ні навіть середньомасштабні проекти (25 МВт і більше). У свою чергу, малі біоенергетичні проекти не представляють великого інтересу для інвесторів через низький рівень їх IRR та тривалий період повернення інвестицій.

Розмір квот на запропонованому рівні унеможливить реалізацію більшої кількості біоенергетичних проектів, які вже знаходяться в стадії розробки, і призведе до того, що інвестори та девелопери приймуть рішення припинити діяльність в Україні. В свою чергу це заблокує розробку якісних та необхідних проектів для електромереж України.

Чинний рівень “зеленого” тарифу

Чинний рівень “зеленого” тарифу дозволяє іншим гравцям ринку, зокрема, виробникам електроенергії з сонячного випромінювання та з енергії вітру, вже зараз повертати вкладені інвестиції. Однак, біоенергетичні проєкти не мають такої можливості. Це пов’язано з тим, що будівництво біоенергетичних проєктів триває більше трьох років, тому у разі початку будівництва проєкту у 2020 році, інвестор отримає “зелений” тариф лише на сім років – до 2030 року. Ризик у таких проєктах перевищує можливу дохідність. Це і пояснює вкрай низький рівень активності в біоенергетичному секторі порівняно з виробництвом електроенергії з сонячного випромінювання та з енергії вітру.

Крім того, слід зазначити, що порівняно з іншими видами відновлюваних джерел енергії біомаса є найбільш ефективною та вирішує ряд проблем, не характерних для сонячних та вітрових електростанцій. Тому ми вважаємо, що виробництво електроенергії з біомаси потребує додаткової підтримки з боку держави та надання можливостей для комфортного ведення бізнесу в цьому секторі.

Привабливість біомаси як джерела енергії для електроенергетичних проектів зумовлена значною вигодою як для інвесторів, так і для держави, а саме:

• Робота у базовому навантаженні. Електростанції на біомасі і біогазі працюють стабільно. Вони не потребують дорогих допоміжних послуг, таких як балансування або зберігання енергії. Виробничі потужності таких установок можна прогнозувати з точністю за кілька днів або навіть тижнів. Чим більше в енергосистемі буде стабільної прогнозованої генерації на біомасі і біогазі, тим система буде надійнішою і більш гнучкою. Додатково біопаливні станції можуть надати послуги з балансування системи.
• Робочі місця. Будівництво та експлуатація великих електростанцій на біомасі передбачає створення до 500 нових робочих місць для кожного проекту (на строк будівництва станції – 300 робочих місць; для управління та адміністрування потужностей на весь термін їх експлуатації – до 50 робочих місць; для логістичних цілей – до 150 робочих місць).
• Додатковий дохід для фермерів. На сьогодні біомаса використовується фермерами в критично неефективному режимі або спалюється на відкритих територіях, забруднюючи довкілля. Натомість проекти з біомаси передбачають постійне придбання біомаси у фермерів за привабливою ціною.
• Досягнення цілей щодо відновлюваної енергії. Відповідно до COP21, Україна зобов’язалася зменшити викиди парникових газів та перейти від вуглеводневих палив, таких як вугілля та нафта, до відновлюваних джерел енергії. Покращення умов для біоенергетичних проектів може забезпечити виконання значної частини зобов’язань України за цією угодою.

Просимо розглянути наступні варіанти вирішення питань розвитку сектору біоенергетики:

1. Продовжити строк дії “зеленого” тарифу для біомаси та біогазу до 2035 року. Такий строк є прийнятним для біоенергетичних проєктів та дозволить залучити іноземні інвестиції тим проєктам, що вже знаходяться в стадії розробки. Це забезпечить додаткове зростання сектору.
2. Підвищити рівень річних квот підтримки для біомаси, біогазу та малих гідроелектростанцій. На нашу думку, рівень річних квот підтримки повинен бути не менше 200 МВт, що дозволить біоенергетичним проєктам досягти масштабів, привабливих для іноземних інвесторів.