Bioenergy Europe: Біоенергетика в ЄС у 2023 році
Щороку Bioenergy Europe публікує статистичний поглиблений огляд сектору біоенергетики в країнах-членах ЄС-27. 5 грудня опублікований новий статистичний звіт за 2023 рік.
Виробництво первинної енергії за основними видами палива в ЄС-27 (тис. н.е.)
Біомаса залишається найважливішим місцевим джерелом енергії в Європі. Більші обсяги енергії продукує тільки атомна енергетика. Незважаючи на те, що декілька держав-членів ЄС мають родовища урану, його видобуток у ЄС не ведеться, у результаті Європа суттєва залежить від Казахстану, найбільшого у світі виробника урану. Враховуючи, що атомна енергетика залежить від імпорту урану, позиціювання її як місцевого джерела енергії залишається дискусійним.
Відновлювані джерела енергії стабільно розвиваються, що доводить їх сталість і надійність. На сьогодні ми бачимо, що ВДЕ мають вирішальне значення не лише для скорочення викидів CO2 в Європі, а й для посилення енергонезалежності ЄС.
Первинне виробництва відновлюваної енергії в ЄС-27 (тис. т н.е.)
Енергетична залежність за типом палива в ЄС-27 (%)
У 2021 році ЄС імпортував 55,5% спожитої енергії – це майже на 5 % менше, порівняно з 2019 роком, коли цей показник досяг історичного максимуму в 60,7%. Одна із причин – скорочення попиту внаслідок обмежень через пандемію COVID-19 та подальше економічне сповільнення.
Найважливішими видами палива в енергетичному балансі ЄС у 2021 році були нафта і нафтопродукти (32,4% валового внутрішнього споживання), а також природний газ (23,9%), які разом становлять більше половини енергетики ЄС. Обидва джерела дуже залежать від імпорту, причому газ має енергетичну залежність на 83,4%, тоді як нафта і нафтопродукти – 91,6%. Ці показники доводять, наскільки сильно ЄС залежить від інших країни.
Окрім енергетичного використання, нафта також є важливим товаром для нафтохімічної промисловості і виробництво палива, що використовується на транспорті. Залежність Європейського Союзу від імпорту природного газу та нафти стала критичною проблемою в умовах війни в Україні та геополітичної кризи. Це ризики для безпеки країн-членів та вразливість європейських споживачів до перебоїв у постачанні та коливань цін.
Напротивагу біомаса пропонує стійку альтернативу як доступне місцеве джерело енергії (залежність від імпорту оцінюється у 4,7%), а значить, може гарантувати енергетичну безпеку. Шляхом використання локальної деревини, побічних продуктів сільського господарства та відходів для отримання енергії ЄС може суттєво зменшити свою залежність від імпорту викопного палива. Біомаса не тільки допомагає диверсифікувати джерела, а й сприяє досягненню кліматичних цілей.
Валове кінцеве споживання відновлюваної енергії в ЄС-27 у 2021 році (%)
Розподіл за джерелами енергії різного кінцевого споживання в ЄС-27 у 2021 році та їх частка у загальному кінцевому споживанні енергії (%)
Розподіл енергії відбувається між трьома секторами:
- опалення та охолодження (48,5%),
- транспорт (26,5%),
- виробництво електроенергії (25%).
Варто зазначити, що розрахунки частки ВДЕ на транспорті відбуваються за методологією ЄС із застосуванням мультиплікаторів. Так, відновлювана електроенергія у 4 рази перевищує свій енергетичний вміст до частки ВДЕ на транспорті за використання в автомобілях та в 1,5 рази за використання в залізничному транспорті. Нехарчові відновлювані палива, які використовуються на транспорті, мають коефіцієнт 1,2. Ця методологія штучно збільшує внесок відновлюваних джерел енергії, зокрема відновлюваної електроенергії, у досягнення транспортних цілей, а також дає викривлену картину фактичної частки відновлюваних джерел енергії на транспорті, де переважно домінує біопаливо (понад 90% без мультиплікаторів). За рахунок цих мультиплікаторів частка енергії в транспортному секторі видається більшою, ніж насправді, у порівнянні з секторами електроенергії, опалення та охолодження.
Енергія з біомаси у валовому кінцевому споживанні енергії в ЄС-27 (в тис. т н.е.)
Виробництво первинної енергії з біомаси за типом в ЄС-27 (тис. т н.е.)
Тверда біомаса залишається основним видом біомаси, що споживається в ЄС-27. На неї припадає майже 70,5% загального внутрішнього валового споживання біомаси для виробництва енергії. Решту покриває біогаз (10%), рідкі біопалива (12,8%) та енергія з органічної частини побутових відходів (6,6%).
Валове кінцеве енергоспоживання біоенергії в ЄС27 та прогнозоване споживання до 2030 року на основі цільових показників національних планів з енергетики і клімату (біопаливо без мультиплікаторів) (тис. т н.е.)
Біоенергетика також є найбільшим відновлюваним джерелом енергії з точки зору прямої та непрямої зайнятості: 563 700 робочих місць у секторах твердої біомаси, біопалива, біогазу та відновлюваних побутових відходів. Оскільки біоенергетика базується на сировині з сільського та лісового господарства, сектор потребує значної робочої сили, порівняно з іншими відновлюваними джерелами енергії. Крім того, біоенергетичні проєкти переважно реалізуються в сільській місцевості, а це позитивно впливає на доходи фермерів і власників лісів, а також на місцевий економічний розвиток.
У 2021 році загальний обіг сектору біоенергетики склав 58,5 млрд євро в ЄС-27. Галузь стабільно та швидко зростає зі збільшенням товарообігу з 25 млрд євро в 2010 році до приблизно 38,5 млрд євро в 2021 році в ЄС27. На відміну від інших галузей, пандемія COVID-19 не зменшила товарообіг, як у інших секторах, проте темпи зростання знизилися.
Європейський Союз продовжує залишатися світовим лідером в біоенергетиці; однак надзвичайно важливо, щоб працювали відповідні регуляторні та ринкові умови, щоб гарантувати, що ЄС підтримує промислове лідерство, глобальну конкурентоспроможність і ноу-хау в секторі біоенергетики.
Викиди парникових газів у 1990-2021 роках з цілями до 2030 та 2050 років у ЄС-27 (включно з міжнародною авіацією та за винятком LULUCF) (млн т CO2 екв.)
ЄС є світовим лідером у боротьбі зі зміною клімату та лідером у скороченні викидів парникових газів. Це підтверджують амбітні дії та зобов’язання щодо кліматичної нейтральності до 2050 року. Викиди ПГ в ЄС знизилися приблизно на 30% між 1990 і 2021 роками (це останній базовий рік, за яким доступний офіційний звіт Рамкової конвенції ООН про зміну клімату). Головною рушійною силою довгострокового скорочення загальних викидів парникових газів є підвищення енергоефективності та збільшення частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі.
Остання діаграма свідчить, що навіть якщо викиди парникових газів в ЄС скорочуватимуться, досягти кліматичної нейтральності ми зможемо лише за умови посилення заходів.
Двома найбільшими проблемами для скорочення викидів є збільшення населення та ріст ВВП, оскільки вищий рівень життя корелює зі збільшенням споживання ресурсів та енергії (яка ще досі виробляється із викопних палив).
