Розвиток ринку біогазу та біометану в Україні: бар’єри, можливості, перспективи — про що говорили на панельній дискусії
29 серпня відбулася панельна онлайн-дискусія «Біогаз та біометан: нові можливості для енергетичної незалежності України».
На цій події представники влади та експерти обговорили місце біогазу та біометану в українській економіці й енергетиці. Порушили питання перспективи розвитку цієї сфери та неоминули її підводних каменів. Зокрема для потенційних інвесторів.
Ключові тези спікерів
«Розбудова ринку відновлюваних газів — важлива як для України, так і для Європейського Союзу. Міністерство енергетики України й надалі працює над розвитком біогазу й біометану, прагнучи й до співпраці з партнерами», — Ігор Ковальов, генеральний директор Директорату ресурсоефективних трансформацій Міністерства енергетики України.
Зі слів Ігоря Ковальова, Міненергетики активно працює над покращенням позицій ринку біометану та біогазу. Великий внесок у цьому мають додати прийняті Нацплани:
- Національний план дій з енергетики та клімату на період до 2030 (сприяє виробленню біометану, 100 млн кубів на рік)
- Національний план дій з ВДЕ на період до 2030 (передбачає активне впровадження в Україні відновлюваних газів, сумарний біогаз і біометан, 22 млн кубів на рік)
Директор наголосив, що зараз реалізуються спільні заходи з ЄС в питанні про експорт біометану. Також ведеться проєкт розробки дорожньої карта, який вже опрацьовується разом з Європейською комісією. Крім того, Міненерго активно враховує всі зауваження, що надходять від різних організацій, планують проведення спільних наради та створюють правове підґрунтя для експорту біометану до ЄС.
«Потрібно вже зараз сформувати запит до Європейського Союзу, в якому уточнити: чи введення українського реєстру біометану не створить додаткову перепону в цьому експортному питанні?», — Олена Ленська, директорка Департаменту відновлюваної енергетики Держенергоефективності.
Директорка зазначила, що в Європі вже зараз надається додаткова вартість до відновлюваних газів, якщо виконані вимоги про гарантії походження та критерії сталості.
Олена Ленська підкреслила, що Деректива ЄС 2023/2413 (RED III) ймовірно буде переглянута, а ми ж побачимо ці зміни через рік. Вони можуть вплину на український реєстр, який розробляє Держенергоефективності. Директорка наголосила, що не дуже доречно зараз впроваджувати реєстр біометану, адже потрібна буде суттєва кількість доопрацювань.
«22 серпня зібрали інвесторів, щоб дізнатися їхню думку й позиції щодо цього. Вони сказали, що зараз більшість виробників розглядають майбутній експорт UDB за доказами критеріїв сталості (proof of sustainability – POS). Нині знаходимося на постійному зв’язку з виробниками, Європейською Комісією, Міненерго й будемо рухатися далі», — зазначила Олена Ленська.
«Не відчувається одного єдиного органу державної влади, який буде штовхати сектор біометану вперед! Потрібно визначити міністерство, відповідальне за реалізацію політики з розвитку біометанової галузі та за загальну координацію роботи міністерств і відомств з цього питання», — Георгій Гелетуха, голова правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України», член правління Європейської біоенергетичної асоціації.
Експерт підмітив, що ринок виробництва біометану в Європі глобально зростає. Він навів статистику та порівняв тенденції розвитку з цілями до 2030 року, а також розповів про біогаз/ біометан в Україні. Так, загалом в Україні діють 83 біогазові установки з встановленою потужністю 140 МВт. Біометан ще не так розвинений, готові до експлуатаціі усього дві установки, що виробляють 6 млн. м3 на рік. Однак, експерт зазначає, що вже найближчим часом плануються до запуску 7 українських біометанових об’єктів загальною потужністю 111 млн. м3/рік.
Голова правління підкреслив, що сировинна база для виробництва біометану та біогазу — широка. Серед основних джерел: промислове тваринництво, промислове рослинництво та виробництво харчових продуктів, кормів, напоїв, проміжні/ покривні культури. Також, він наголосив про рентабельність біометанових проєктів з внутрішньою нормою прибутковості орієнтовно 28,4 % для тих, що підключені до ГРМ, та 25,7% — ГТС.
«Базове законодавство України у сфері біометану повністю готове, а фінальним елементом тут став Закон України про внесення змін до Митного кодексу. Тепер він дозволяє експортувати біометан, натомість експорт природного газу забороний на період війни», — зазначив Георгій Гелетуха.
Однак досі є два проблемних аспекти з яких потрібно виходити:
- Питання приєднання біометанових заводів до газорозподільних мереж та операційної діяльності;
- Питання сталого розвитку біометанового сектору в Україні.
Більш детально про ці проблеми, шляхи їх подолання, об’ємніші дані перспектив біометану в Україні читайте в презентації Георгія Гелетухи.
«Почули про проблему щодо довгих термінів отримання технічних умов та їх підписання від ГРМ. Завжди готові співпрацювати та проводити роботу для їх вирішення. Однак, є нюанси: фізико-хімічні показники; ГРМ відповідальні за якість газу, тому ставлять такі вимоги. Проте, ми підтримуємо зміни до чинного законодавства та хочемо отримувати пропозиції, щодо типового договору на підключення й траспортування, узгоджені між виробниками біометану та операторами мереж», — представники НКРЕКП.
«Нас не дуже чекають в ЄС з нашим біометаном, адже для інвесторів потрібно буде страхувати не лише військові ризики, а ще й політичні», — Олег Рябов, заступник генерального директора агрохолдингу «Gals Agro» з питань економіки, керівник напрямку альтернативної енергетики.
Він переконаний, що цей ринок — майбутній ринок малих виробників і власників сировини. За його словами, з точку зору питань потенційного інвестора не все так оптимістично:
- Інвестора цікавить можливість інвестувати й отримувати прибуток, а не очікувати на прийняття законопроєктів.
- Не може біогаз або біометан бути розміщений там, де можна дуже добре підключитися до ГТС/ГРМ, але відсутні ресурси сировини, з якої виробляється біометан.
Експерт наголосив, що проблема біогазової галузі в тому, що вона знаходиться на стику зон відповідальності декількох установ. На рівні Кабінету Міністрів України потрібно мати одну координаційну особу щодо всіх питань.
«У нас багато проблем, які можуть надати перевагу співпраці з нашими сусідами. Тому в нас проблеми з інвесторами. Наприклад, компанія Shell, що почала займатися біометаном, прийшла до Польщі, а не в Україну, — наголосив Олег Рябов і додав: — нам потрібно зробити умови набагато кращими ніж у Польщі чи Словаччині. Тому я не поділяю того оптимізму, що є в таблицях із розвитку українського біометану. Якщо нічого не зміниться — нових проєктів в Україні не буде».
«Загалом, Східна Європа — пустеля щодо біометанових заводів», — Віталій Радченко, керуючий партнер міжнародної фірми CMS в Україні.
Він заперечив Олегу Рябову, наголосивши, що за Картою біометану: Україна має 5 заводів, а Польща — 0. Однак підкреслює, що країни західної Європи по цих показниках сильно випереджають інших, особливо Франція та Данія.
Віталій Радченко також прокоментував зміни, що стосуються експорту біометану через митний кордон України. За його словами, оператори ГТС і оператори сховищ працюють з різними одиницями вимірювання, що може ускладнювати процеси порозуміння. Він наголошує про важливість обрання єдиної системи вимірювання обсягів біометану.
«Не все, звичайно, ідеально, в основному через комітет ВРУ. Проте, маємо те, що маємо, та сповідаємося, що перші тестові транзакції будуть вже у вересні», — зазначив Віталій Радченко.
Наприкінці дискусії, Олена Ленська спробувала підсумувати обговорення: «Поки що, дійсно, тільки 7 біометанових заводів готові до запуску й невідомо чи зможемо ми виконати наш Нацплан. Проте, коли Держенергоефективності починало запускати програму щодо мережі сонячних панелей для домогосподарств, їх було всього 21, далі — сотні й тисячі. Як тільки зрозуміли, що сонце — дуже хороше та ефективне джерело енергії, панелі почали щоквартально збільшуватися в 4-5-10 разів. Так, 26% сонячної енергії було вироблено за рахунок установок домогосподарств. Потенціал (біометану) є, якщо все складеться добре, то буде прогрес».
Організатори події: Глобальний договір ООН в Україні спільно з ExPro Consulting та Біоенергетичною асоціацією України в межах Ukraine Energy Initiative. Модерували дискусію Віталій Опришко та Дар’я Орлова.
