Георгій Гелетуха: Як біоенергетика вирішить ситуацію з природним газом?
Розвиток біоенергетики в Україні відкриває значні можливості для скорочення споживання природного газу, підвищення енергетичної безпеки та декарбонізації енергетичного сектору.
У статті для видання “Економічна правда” голова правління UABIO Георгій Гелетуха аналізує перспективи заміщення природного газу біомасою та окреслює необхідні кроки для цього.
Тепло з біомаси в ЄС
У 2023 році частка ВДЕ в системах опалення та охолодження ЄС досягла 26,2%. Біомаса, зокрема деревна, є основним джерелом цієї енергії. Вона забезпечує близько 60% від загального обсягу відновлюваної енергії в ЄС. Так, наприклад, у системах централізованого теплопостачання Литви з біомаси виробляється 85% теплової енергії і всього 15% — із природного газу.
Тепло з біомаси в Україні
За 2020-й обсяг «виробництва біопалив та відходів» становив 4241 тис. т н.е. (еквівалентно заміщенню понад 5,2 млрд м3 природного газу/рік). Це становить близько 17% споживання природного газу в 2020 році.
Перш за все, заміщення відбувалося при виробництві теплової енергії шляхом встановлення котлів і ТЕЦ на твердих біопаливах (дрова, деревна тріска, деревні гранули й лушпиння соняшника, солома) у приватних домогосподарствах, централізованому теплопостачанні, промисловості. Також в Україні працює 140 МВт електричної потужності на біогазі й 178 МВт на твердих біопаливах.
Середній темп зростання сектору у період 2010–2020 рр. становив 11%/рік. Біоенергетика може й надалі розвиватися високими темпами, заміщуючи імпортний природний газ, якщо будуть подолані бар’єри для розвитку сектора.
Необхідні кроки
Ринкова ціна
Встановлення однієї ринкової ціни на газ для всіх категорій споживачів, а також запровадження в електронній формі через систему Дія прямої фінансової підтримки з боку держави малозабезпеченої частини населення (монетизація субсидій у зручній формі).
Податок за викиди СО2
На законодавчому рівні потребує вирішення проблема податку за викиди СО2, який несправедливо сплачують котельні та ТЕЦ/ ТЕС на біомасі й біогазі. Світова практика — визнавати ці палива «СО2 нейтральними» і не накладати цей податок. Законопроєкти №9596 та 9597 щодо врегулювання цього питання прийнято за основу ще у червні і липні 2024 р., але досі не ухвалені в цілому.
Біопаливна біржа
Для промисловості й об’єктів комунальної та бюджетної сфери проблемою залишається відсутність біопаливної біржі. Вона могла би бути:
- гарантованим джерелом біопалива для виробників енергії;
- гарантованим джерелом збуту для виробників твердих біопалив.
Законопроєкт N8052 про її створення розроблено і зареєстровано ще в вересні 2022 р., але досі не розглянуто Верховною Радою.
Конкуретний ринок теплової енергії
Розвиток біоенергетики в Литві підтвердив дієвість та ефективність конкурентного ринку теплової енергії в централізованому теплопостачанні. Так, він порушує монопольне становище теплокомуненерго і вирішує проблеми з доступом незалежних виробників до теплових мереж. UABIO рекомендує запровадити цю модель в Україні. Відповідний законопроєкт було напрацьовано проєктом МЕРП USAID ще в 2019 р., проте він не був зареєстрований і розглянутий ВРУ.
Проблеми біоенергетики в Україні вже багато років не вирішуються й набули системного характеру. Так, на жаль, розвиток сектору стагнує.
Одна з причин такого стану — розподілення питань біоенергетики між кількома міністерствами і відомствами: Міністерством енергетики, Міністерством розвитку громад і територій, Держенергоефективності. UABIO підтримує пропозицію про необхідність створення в Україні єдиного державного органу (державного агентства), який відповідатиме за розвиток ВДЕ усіх видів!
За умови швидкого зняття бар’єрів для розвитку, біоенергетика могла б замістити додатково, як мінімум, ще один млрд м3/рік природного газу. Це вдалося би зробити до й протягом наступного опалювального сезону з подальшим зростанням в наступні роки.
Детальніше про це читайте на сайті “Економічної правди”.
