Георгій Гелетуха: без переходу на 100% ВДЕ на людство очікує глобальна кліматична криза
Біоенергетика є невід’ємною складовою цього переходу.
На платформі LDaily вийшло велике інтерв’ю з головою правління UABIO Георгієм Гелетухою. Експерт розповів про стан справ у секторах біометану, біоетанолу, електроенергії та тепла з біомаси.
Георгій Гелетуха відвертий щодо стагнації ринку, яка заважає розвитку, необхідних змін в тарифній політиці та ролі біоенергетики у декарбонізації та енергетичній безпеці України.
Ринок біоенергетики в Україні зростає у виробництві біометану й біоетанолу, проте стагнує у виробництві електроенергії та тепла
“Біометан і біоетанол орієнтовані на експорт і, по суті, користуються системами підтримки в країнах ЄС, куди відбувається експорт. Виробництво електроенергії та тепла з біомаси орієнтовані на внутрішній ринок України, на якому відсутні стимули і преференції для їхнього виробництва. Крім того, через значне субсидування цін на газ для населення, природний газ штучно зроблено найдешевшим видом енергоносія для цього сектору і його заміщення біомасою, біогазом, біометаном — економічно нерентабельне. Аналогічно, через значне субсидування цін на е/е для населення, на ринку електроенергії недостатньо грошей. Так, ціни на електроенергію, що склалися на ринку, не дозволяють рентабельно виробляти е/е з біомаси і біогазу, особливо після завершення дії зеленого тарифу для нових проєктів з 1 січня 2024 року”, — розповідає голова правління UABIO.
Експерт зазначає, що український ринок не готовий до масштабного впровадження біоенергетичних рішень, адже необхідні суттєві зміни в тарифній політиці на енергоносії для населення і, ймовірно, додаткові преференції для проєктів біоенергетики.
Окупація і руйнування негативно вплинули на сектор в межах 5% — значно менше, ніж на інші сектори ВДЕ і традиційної енергетики
“Зумовлено це значно більшим розосередженням проєктів біоенергетики територією України. Біоенергетика загалом може відігравати значну роль у зміцненні енергетичної безпеки країни під час та після війни, але для цього потрібно зняти низку бар’єрів. На жаль, відповідальність за розвиток біоенергетики розосереджена між кількома міністерствами і відомствами. Виробництвом біометану та електроенергії з біомаси керує Міненерго. Виробництвом тепла з біомаси — Міністерство розвитку громад і територій. За певні питання відповідає Мінагрополітики і Держенергоефективності. Вважаю недостатньою координацію між ними у питаннях розвитку біоенергетики. Вже неодноразово пропонували створити єдиний державний орган, що відповідатиме за розвиток ВДЕ в Україні і введення посади профільного віцепрем’єр-міністра, що куруватиме цей напрям”, — пояснює Георгій Гелетуха.
Експерт зазначає, що є потреба внести правки до законів, запровадити нові стимули або гарантувати захист для інвесторів. Він наводить низку бар’єрів, які досі обмежуть сектор. Так, для розкриття повного потенціалу біометану необхідні комплексні рішення на законодавчому, регуляторному та міжурядовому рівнях.
Ключові технології для біоенергетики у найближчі 3–5 років: для експорту — передові біопалива, включно з передовим біометаном; для внутрішнього ринку — когенерація на біомасі й біогазі, котельні на біомасі в системах централізованого теплопостачання.
“Уже зараз українські котли на біомасі домінують на внутрішньому ринку і значна їхня частина експортується. У біогазових і біометанових установках частка місцевого обладнання і послуг сягає 50%“, — додає Георгій Гелетуха.
Без зеленого курсу української енергетики і відповідної кліматичної політики в нас немає шансів стати членами ЄС
“Впровадження в Україні системи сертифікації та торгівлі вуглецевими квотами для проєктів біоенергетики — важливий елемент необхідної кліматичної політики. Найближчим часом необхідно створити внутрішню систему торгівлі квотами на викиди парникових газів подібну до EU ETS. Плани Мінекології — повноцінно запустити її до 2032 року”, — підкреслює експерт.
Читайте повне інтерв’ю з Георгієм Гелетухою на сайті LDaily. Також висловлюємо подяку редакції, зокрема журналістці Нані Піпії, за підготовку та висвітлення цієї важливої розмови, що зосереджується не лише на досягненнях сектору, а й актуалізує досі наявні бар’єри галузі.
