Якщо ви маєте відходи — робіть біометан, але якщо у вас є така сировина, яку формально не відносять до відходів, — робіть біогаз для генерації електроенергії“, — Георгій Гелетуха.

18 вересня 2025 року в Києві відбулася конференція ЕНЕРГОТЕХ за участі керівників агрокомпаній, харчових і промислових підприємств. У межах 3 сесії “Біоенергетичні проєкти в Україні” виступив голова правління UABIO Георгій Гелетуха. Експерт розповів про стан та перспективи виробництва біометану в Україні.

UABIO на конференції ЕНЕРГОТЕХ: Георгій Гелетуха, Олег Рябов та Анатолій Мартинеенко

Також у дискусії після презентації взяли участь Олег Рябов, керівник напряму відновлюваної енергетики Городище-Пустоварівської аграрної компанії (Галс Агро), та Анатолій Мартиненко, представник МХП.

Повний відеозапис події

Біометан в Україні: головне з виступу Георгія Гелетухи

В Україні нині функціонує 83 біогазові установки (140 МВт ел.) та 4 біометанові (41 млн м3 на рік).

“Біометан абсолютно готовий до закачування в газмережу вже сьогодні. Наразі це найдешевший із можливих відновлюваних газів. Також ці установки генерують дигестат, який може стати основним органічним добривом необхідним для відродження українських ґрунтів. Крім того, Україна має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь, і відповідно, один із найкращих у світі потенціалів аграрної сировини для виробництва біометану. Нині потенціал виробництва біогазу/біометану в Україні — 21.8 млрд м3 на рік”, — зазначив Георгій Гелетуха.

Найдорожчий біометан — із гноївки та посліду с/г тварин, який суттєво знижує викиди СО2 та відповідає вимогам RED II. Серед інших видів сировини, шо придатні для виробництва біогазу з 2-кратним заліком енергії:

  • солома;
  • початки кукурудзи;
  • вичавки виноградні;
  • винний осад;
  • лушпиння;
  • тваринні жири категорії 1 і 2;
  • покривні культури;
  • водорості, вирощені в наземних ставках або фотобіореакторах;
  • біомасова фракція промвідходів, що не може бути використана для виробництва продуктів харчування або кормів (включно з речовинами з роздрібної та гуртової торгівлі, агрохарочової та рибної промисловості).

Завантажити презентацію Георгія Гелетухи

“Зелений” перехід в ЄС, рентабельність та збереження довкілля — експертна дискусія

У межах третьої сесії конференції ЕНЕРГОТЕХ Георгій Гелетуха, Олег Рябов та Анатолій Мартиненко обговорили:

  • який сенс впровадження біогазових установок для середніх агро і харчових підприємств?
  • які інвестиції, окупність, ціна за кВа?
  • який на сьогодні досвід виробництва біометану в Україні?
  • які перспективи експорту біометану?

Також спікери дискутували про перспективи зеленого переходу в Європі та роль ВДЕ в цьому, виробництво тепла з твердої біомаси, збереження навколишнього середовища та переробку відходів, окупність біогазових проєктів та переваги певних видів сировини для виробництва біогазу.

UABIO на конференції ЕНЕРГОТЕХ: Георгій Гелетуха, Олег Рябов та Анатолій Мартинеенко

“Є декілька досить серйозних речей у зеленому переході — збереження навколишнього середовища, переробка відходів й скорочення викидів парникових газів. Щодо ринку біотехнологій (біомаса, біогаз, біометан) — це ринок власників сировини. Так, з урахуванням обмеженої відстані на доставку сировини (близько 20-25 кілометрів), це в основному мають бути невеликі локальні виробники”, — Олег Рябов.

“В Україні перспектива досить велика для виробництва біогазу та біометану. У нас (МХП) сировина дійсно хороша для виробництва біометану — пташиний послід із найкращим показником економії СО2. Тому біометан із цієї сировини цінять найбільше в Європі. Так, на біометані можна заробити, орієнтовно, вдвічі більше ніж на виробництві електроенергії чи тепла з того самого біогазу при таких цінах. Для МХП біометан це — економічна складова (покращення показників дохідності, рентабельності) та енергонезалежність для власних активів”, — Анатолій Мартиненко.

Експорт біометану до ЄС

Наприкінці сесії голова правління Асоціації Георгій Гелетуха закцентував увагу на нинішній ситуації з експортом українського біометану до ЄС:

“Зі свого боку ми вирішили багато основних питань, які заважали розвитку сектору біометану, нині проблема з європейського боку. Виробники поставили перші тестові партії, але довгостроковий контракт поки не підписано. Європа зараз не дуже готова до українського біометану, вона навіть не дуже готова до торгівлі біометаном всередині ЄС. Сподіваюся це все проблеми росту й за пів року чи рік можливо відкривається вже UDB і Європейська Комісія остаточно визначить своє ставлення до українського біометану”.

Проте моє бачення позитивне, оскільки цілі ЄС значно вищі темпів їхнього нинішнього виробництва — тобто ринок дефіцитний. Україна ж може грати на цьому та увійти зі своїм біометаном у цей ‘блакитний океан'”.


Дякуємо FPR.Events — організатору конференції ЕНЕРГОТЕХ — за надані фотоматеріали події та якісне проведення корисного й цікавого заходу.