Практичні аспекти з моніторингу та звітності СВАМ. Покрокова інструкція для експортерів

12 грудня 2025 року, напередодні завершення перехідного періоду Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), відбувся ключовий онлайн-захід “Практичні аспекти з моніторингу та звітності СВАМ. Покрокова інструкція для експортерів”.

З огляду на те, що перехідний період звітності CBAM завершується 31 грудня 2025 року, тема вебінару набула критичної актуальності. Для українських виробників, які виробляють СВАМ товари для експорту в ЄС вкрай важливо не лише якісно завершити звітність, але й підготувати внутрішню методологічну базу для функціонування механізму в повному обсязі.

Матеріали події

Завантажити презентацію Вячеслава Панова

Завантажити презентацію Володимира Крамара

Завантажити презентацію Семена Драгнєва

Перебіг події

Із привітальним словом до учасників звернувся Георгій Гелетуха, голова правління UABIO. Він підкреслив, що ефективна взаємодія з європейськими імпортерами та підготовка верифікованої інформації про викиди — не просто регуляторна вимога, а стратегічна умова збереження конкурентоспроможності українських товарів на ринку ЄС.

У межах вебінару учасники отримали вичерпну інформацію, розділену на три ключові блоки, що охоплюють розробку внутрішньої документації, практичні розрахунки та координацію з європейським партнером.

Першим спікером виступив Вячеслав Панов, експерт з питань декарбонізації Офісу зеленого переходу. Його доповідь “Розробка документації MMD СВАМ: Основа успішного моніторингу та звітності” розкрила ключову роль внутрішньої документації з методології моніторингу (Monitoring Methodology Documentation, MMD) для виробника-експортера — оператора виробничої установки.

Доповідач концептуалізував Документацію з методології моніторингу (Monitoring Methodology Documentation – MMD) не як статичний звіт, а як динамічний управлінський інструмент (“збірник правил”).

Із методологічної точки зору, MMD виконує функцію стандартизації внутрішніх процедур оператора. Її мета полягає в мінімізації невизначеності даних шляхом документування алгоритмів збору, обробки та консолідації інформації про викиди. Документ слугує гарантом послідовності та відтворюваності результатів моніторингу з року в рік, що є критичним для проходження майбутніх аудитів верифікаторами.

Для кого призначена та вимоги

MMD є настільною книгою для персоналу оператора, відповідального за збір, аналіз, обробку, розрахунки та архівацію даних, які використовуються для формування звітності CBAM. Крім того, задокументована MMD є одним з основних документів для верифікаторів.

Вячеслав Панов представив доцільний варіант структури MMD, яка забезпечує повне охоплення вимог CBAM:

1. Призначення і сфера застосування: опис ролі MMD, сфери охоплення CBAM (сектори, CN-коди), регуляторне поле та правила актуалізації.
2. Дані про оператора та установку: інформація про компанію, установку та контактні дані відповідальних осіб.
3. Опис установки: детальний опис виробництва, продукції, технології та CN-кодів.
4. Системні межі й опис процесів: визначення меж установки згідно з правилами CBAM, опис виробничих процесів, маршрутів, вхідних/вихідних матеріалів та енергоресурсів.
5. Параметри, які необхідно моніторити: опис підходів до моніторингу прямих та непрямих викидів на рівні установки та виробничого процесу, а також методології визначення вбудованих викидів.
6. Письмові процедури, управління і контроль: опис письмових процедур для лабораторних аналізів, обліку засобів вимірювальної техніки, обробки даних та контролю ризиків.

Доповідь Вячеслава Панова переконливо продемонструвала, що MMD є не бюрократичною вимогою, а складною інженерно-економічною моделлю підприємства. Її розробка вимагає синергії знань технологів, екологів та метрологів. Тільки такий науково обґрунтований підхід дозволить українським експортерам успішно пройти верифікацію та інтегруватися у європейський ринок в умовах дії CBAM.

Володимир Крамар, директор ТОВ “Біомаса-Карбон”, представив доповідь “Моніторинг і розрахунок викидів: Практичні аспекти застосування методології СВАМ“. Він зосередився на технічних аспектах збору даних про активність (обсяги спожитих матеріалів, палива, енергії) та розрахунку прямих і непрямих викидів.

Фундамент коректного розрахунку включених викидів — строге визначення системних меж. Володимир Крамар акцентував на тому, що методологія CBAM базується на підході “від колиски до воріт”. Це означає, що моніторинг охоплює виробничі процеси, пов’язані з видобутком та обробкою прекурсорів, а також безпосередній виробничий процес на установці, але виключає стадії транспортування сировини (трансграничне), використання продукту споживачем та утилізацію відходів після закінчення терміну експлуатації.

Експерт детально розглянув три основні підходи, які можуть використати експортери для визначення викидів: розрахунковий, вимірювальний та інші методи, які можуть бути прийняті, якщо вони відповідають наявним обов’язковим схемам моніторингу за межами ЄС та забезпечують подібну до CBAM точність.

Зазначено, що CBAM встановлює “нульову ставку” для викидів СО₂ від біомаси, коли вона використовується як паливо або технологічний матеріал.

Проте, це правило діє за умови, що:

• біомаса, яка використовується як паливо (“для енергетичних цілей”), відповідає критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів Директиви RED II;
• із 21 травня 2025 року вимоги щодо доведення сталості біопалива поширюються також на установки, які почали використовувати біомасу до 1 січня 2021 року.

Для ілюстрації теоретичних положень було розглянуто практичний приклад виробництва залізорудних окатишів. На схемі чітко продемонстровано виключення процесів видобутку руди з меж установки. До системних меж моніторингу було включено процеси підготовки шихти (сушіння, подрібнення), спікання/випалювання та очищення газів. Для розрахунку викидів у цьому випадку оптимальним визначено метод масового балансу, який враховує вуглець із палива (кокс, природний газ) та технологічної сировини (вапняк, карбонати).

Доповідь Володимира Крамара переконливо довела, що імплементація CBAM вимагає від українських виробників переходу від формального екологічного звітування до високоточного інженерного розрахунку вуглецю. Ключовий висновок — економічна ефективність експорту напряму залежатиме від методологічної грамотності. Вибір релевантного методу моніторингу (стандартний або масовий баланс), коректне визначення меж та документальне підтвердження сталості біомаси — єдині легітимні інструменти для уникнення використання стандартних значень за замовчуванням і, як наслідок, допомагають запобігти надмірним фінансовим витратам на CBAM-сертифікати.

Завершальним блоком став виступ Семена Драгнєва, експерта ТОВ “Біомаса-Карбон”, на тему “Взаємодія з імпортером у ЄС: Передача даних та координація процесу верифікації“. Цей аспект є особливо важливим, оскільки успішне CBAM-звітування залежить не лише від якості даних експортера, але й від ефективності їх передачі та обробки стороною-імпортером.

Доповідь перевела фокус із внутрішньозаводських процесів на площину міжнародної комунікації, деталізуючи механізми, за допомогою яких інженерні дані перетворюються на CBAM-сертифікати, що визначають фінансові зобов’язання імпортера. 

Ключові акценти доповіді:

• Налагодження комунікації: для українських експортерів критично важливо встановити чіткий і постійний канал зв’язку зі своїми імпортерами в ЄС. Імпортер є кінцевим декларантом і несе відповідальність за подання CBAM-звітів, використовуючи інформацію, надану виробником.
• Стандартизована передача даних (CBAM Communication Template): Семен Драгнєв детально пояснив, як використовувати уніфікований CBAM Communication Template — рекомендований Єврокомісією формат для структурованої передачі інформації про прямі та непрямі викиди, а також методологію їх розрахунку. Це забезпечує мінімізацію помилок та пришвидшує процес включення даних у звітність.
• Координація верифікації (із 2026 року): із моменту, коли CBAM набуде чинності у повному обсязі (із 1 січня 2026 року), дані про включені викиди повинні будуть підлягати верифікації акредитованими верифікаторами. Експортер повинен координувати свої внутрішні процедури (MMD, моніторинг) із вимогами верифікатора імпортера, щоб забезпечити своєчасну та успішну сертифікацію. Відсутність верифікованих даних змусить імпортера використовувати стандартні значення (default values), що може значно підвищити фінансове навантаження на імпортований товар.
• Таймінг і відповідальність: експерт підкреслив необхідність суворого дотримання термінів подання даних імпортеру, щоб той встиг підготувати свою щоквартальну звітність у перехідний період, а надалі — річну декларацію.

Отже, якість та своєчасність комунікації виходять за межі комерційної домовленості і набувають статусу критичної вимоги, що прямо впливає на вартість CBAM-сертифікатів та фінансові зобов’язання імпортерів у ЄС. Виробник повинен трансформувати свій внутрішній вуглецевий слід у стандартизований, юридично придатний пакет даних, використовуючи рекомендований CBAM Communication Template або портал для операторів установок у третіх країнах (портал CBAM O3CI). Ця доповідь детально розкрила практичні інструменти, які допомагають експортерам перетворити внутрішню готовність (MMD, моніторинг) на зовнішній успіх (коректне звітування).

Висновки

За результатами доповідей експертів та детального аналізу практичних кейсів, можна виділити кілька стратегічних пріоритетів для українських підприємств-експортерів:

1. Документація як фундамент: розробка та впровадження внутрішньої інструкції з методології моніторингу (MMD) — це не формальність, а обов’язкова умова. Без чітко задокументованих процедур оператор ризикує отримати відмову у верифікації даних, що призведе до застосування штрафних санкцій та переходу до стандартних значень викидів.
2. Економічна доцільність інженерної точності: застосування емпірично встановлених даних про діяльність, що ґрунтуються на актуальних коефіцієнтах викидів та детальному масовому балансі вуглецю на рівні установки, є стратегічним імперативом. Якісний внутрішній моніторинг функціонує як ефективний механізм ризик-менеджменту, оскільки дозволяє уникнути застосування штрафних санкцій. Ця технічна превентивна міра безпосередньо мінімізує потенційне фінансове навантаження на імпортований товар, що є ключовою детермінантою збереження конкурентоспроможності української продукції на європейському ринку.
3. Точність розрахунків — запорука конкурентності: використання фактичних даних включених викидів, що базуються на актуальних коефіцієнтах викидів та масового балансу вуглецю, для прогресивних підприємств буде економічно вигіднішим за використання значень за замовчуванням ЄС. Експерти наголосили, що якісний моніторинг дозволяє суттєво знизити потенційне фінансове навантаження при перетині кордону.
4. Синхронізація з партнерами в ЄС: ефективна передача даних через CBAM Communication Template, портал CBAM O3CI та координація дій з європейськими імпортерами мають стати частиною бізнес-практики. Успіх українського експорту тепер безпосередньо залежить від прозорості та швидкості обміну екологічною інформацією.
5. Сталість та біоенергетика: для промислових підприємств, які використовують біоенергетичні технології для декарбонізації, критично важливим залишається підтвердження відповідності критеріям сталості RED II. Тільки використання сталої біомаси дозволяє претендувати на нульову ставку викидів у контексті CBAM.

Захід відзначився високою активністю учасників: у дискусії взяли участь провідні виробники CBAM-товарів України, науковці, освітяни та інші зацікавлені сторони. Організатори також запросили виробників та експортерів скористатися ініціативою підтримки українського бізнесу, що передбачає експрес-консультації щодо CBAM від ТОВ “Біомаса-Карбон” у межах проєкту PKB24UA03 “Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС“.

Так, в умовах посилення євроінтеграційних процесів та стратегічної орієнтації на ринок ЄС, здатність українських експортерів швидко та коректно адаптуватися до вимог CBAM є прямим індикатором їхньої міжнародної конкурентоспроможності. Доповіді експертів не просто роз’яснили регуляторні норми, а надали конкретні практичні інструменти — від шаблону MMD до методів розрахунку викидів та механізмів взаємодії з імпортером.

---

Вебінар відбувся у межах проєкту PKB24UA03 “Технічна допомога для експорту товарів CBAM з України в ЄС“, спрямованого на підвищення готовності української промисловості до вимог CBAM, що реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів у межах розвитку зовнішньої політики Королівства Нідерландів. Фінансування відбувається за Програмою розвитку приватного сектору Нідерландського агентства підприємництва / The Netherlands Enterprise Agency.

Проєкт «Технічна допомога для експорту товарів CBAM з Україна в ЄС» розпочався 25 листопада 2024 р. і триватиме до 28 лютого 2026 р. Реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів та Нідерландського агентства підприємництва.