В умовах глобальної нестабільності енергетичних ринків та необхідності декарбонізації, Україна активно шукає внутрішні ресурси для заміщення дорогого імпортного газу. Одним із перспективних рішень є розвиток плантацій енергетичної верби.

Інформаційний портал “РБК-Україна” опублікував матеріал “Замість дорогого газу. Як верба може врятувати громади від холоду взимку” про вирощування енерегетичної верби, заміщення природного газу та ринок тепла в Україні. Так, досвід компанії Salix Energy, яка є активним членом Біоенергетичної асоціації України, наочно демонструє: перехід на біопаливо — це не лише екологічний тренд, а й можливість для громад заміщувати газ біомасою.

Поля після висадки верби, перший цикл. Джерело зображення: РБК-Україна з посиланням на Костянтина Богатова.
Поля після висадки верби, перший цикл. Джерело зображення: РБК-Україна з посиланням на Костянтина Богатова.

Костянтин Богатов, співзасновник Salix Energy і член правління UABIO, розповів про досвід вирощування компанією плантацій енергетичної верби. Натомість коментарі Георгія Гелетухи, голови правління UABIO, були зосередженні на окресленні проблемних питань розвитку ринку тепла в Україні (заміщення природного газу біомасою).

Ознайомитися з повним матеріалом від РБК-Україна

Головне з матеріалу

  • Верба економить громадам до 40% на опаленні: використання біопалива замість газу дозволяє школам та лікарням суттєво зменшити витрати.
  • Плантації Salix Energy на Волині — найбільші в Європі: на 1800 гектарах колишніх занедбаних земель вирощують вербу, яка росте у сім разів швидше за звичайний ліс.
  • Це “гра в довгу” для стабільної енергетики: повний цикл плантації триває роками, а один раз висаджена культура самостійно відновлюється після кожного зимового збору.
  • Біопаливо оздоровлює землю після війни: на відміну від соняшнику, верба не виснажує ґрунт, а навпаки — збагачує його органікою та очищує від шкідливих залишків.
  • Штучно дешевий газ стримує енергомодернізацію: субсидовані тарифи для населення створюють ілюзію дешевизни, і люди не поспішають переходити на альтернативне опалення.
  • Проєкти потребують приватних інвестицій: громадам вигідніше шукати партнерів-інвесторів, оскільки вирощування енергетичних культур потребує значних “довгих грошей”.

Про Salix Energy

Salix Energy — піонери вирощування верби для отримання біопалива в Україні. Із 2014 року компанія використовує тріску верби для опалення бюджетних та приватних установ через власні котельні.

Загалом Salix Energy виробляє приблизно 50 тисяч кубометрів тріски на рік. Із них лише 5 тисяч м³ спалюють у власних котельнях для генерації тепла, а решта 45 тисяч м³ розподіляється між Волинською, Рівненською та Львівською областями. Цю тріску купують інші виробники тепла, комунальні підприємства та військові частини.

Єдина в Україні посадкова машина (червона) із саджанцями верби зі Швеції. Джерело зображення: РБК-Україна з посиланням на Salix Energy.
Єдина в Україні посадкова машина (червона) із саджанцями верби зі Швеції. Джерело зображення: РБК-Україна з посиланням на Salix Energy.

Крім того, вирощування енергетичної верби є корисним для навколишнього середовища:

“У ґрунтознавстві є поняття ‘бонітет’. Це показник якості та родючості землі. За 15 років нашого досвіду ми бачимо, що верба суттєво підвищує цей показник. Через 25-30 років, коли цикл вирощування верби завершиться, на цій ділянці буде земля з просто прекрасними показниками родючості. Вона стане ідеальною базою для вирощування будь-яких інших культур, наприклад, зернових”, — звертає увагу Костянтин Богатов та додає: Думаю, з урахуванням відновлення України та того, що багато земель буде забруднено залишками війни, саме верба може стати однією з тих культур, які допоможуть очистити територію. Це екологічне добро для землі та для життя людей”.

Доросла плантація верби на 3 рік зрошування (фото: надане РБК-Україна)
Доросла плантація верби на 3 рік зрошування. Джерело зображення: РБК-Україна.

Можливості для громад

“Громаді це дуже вигідно. Бо тоді вона школу буде опалювати тріскою дешевше, ніж газом по 16,5 гривень. Громада буде в першу чергу переводити об’єкти бюджетної сфери на таку біомасу”, — підкреслює Георгій Гелетуха.

“Ця історія дуже зручна і дуже вигідна, якщо ми виробляємо тепло на місцевому біопаливі. У більшості країн це вітається, із цим допомагають. Ну а ми виживаємо самостійно”, — зазначає Костянтин Богатов.

“Що стосується економіки споживання нашої вербової тріски, то все дуже просто — якщо підприємство чи громада живе в умовах ринкової економіки, то верба надає економію на опаленні в 30-40% від ринкової ціни природного газу. Якщо бюджетна установа споживає дотаційний газ по 16 гривень за м3, то це будуть паритетні витрати на опалення і громада тричі порахує, чи інвестувати в біопаливну технологію. Якщо вони вже встановили біопаливні котли в той час, коли купували газ по ринковій ціні, то вони, безумовно, продовжать купувати тріску, бо це вигідно. А от інвестувати з нуля в біопаливні котельні зараз мало хто готовий з бюджетних установ”, — ділиться співзасновник Salix Energy.

Готова продукція компанії — тріска з верби. Джерело зображення: РБК-Україна з посиланням на Salix Energy.
Готова продукція компанії — тріска з верби. Джерело зображення: РБК-Україна з посиланням на Salix Energy.

Викривлений ринок тепла в Україні

“Висаджувати такі енергетичні рослини — дуже гарна ініціатива. У порівнянні з газом для бюджетних і комерційних організацій це вигідно, — зазначає Георгій Гелетуха та додає: Єдине — це не вигідно в порівнянні з ціною на газ для населення, але там інша проблема. Газ для населення сильно субсидується. Тріску вам ніхто субсидувати не буде, тому її споживачами будуть перш за все бюджетні організації — школи, лікарні, дитсадки. Або комерційні — виробництва, магазини”.

“Комерційна ціна газу — 24 тисячі. Коли його продають по 8, це означає, що хтось несе збитки. Нафтогаз України продає собі в збиток цей газ, і потім йому держава з бюджету ці збитки покриває. Але що виходить для самого споживача? Людина платить спершу 8 тисяч, а потім з податків все одно платить вже іншу частину. Тобто податки, які пішли б на підвищення зарплат та інші цілі, йдуть на покриття збитків Нафтогазу, який тримав цю ціну на газ. Це викривлена економіка”, — додає Георгій Гелетуха.

Дізнавайтеся більше в матеріалі від РБК-Україна