Онлайн-семінар “Перспективи виробництва і споживання біометану в Україні”: підсумки та матеріали
23 червня відбувся онлайн-семінар ”Перспективи виробництва і споживання біометану в Україні”.
В онлайн-зустрічі взяли участь понад 200 фахівців сфери біоенергетики, серед яких представники агрокомпаній, асоціацій, законодавчої та виконавчої влади, громадських організацій, бізнесу в енергетиці та науковці. Долучилося до перегляду понад 1000 осіб.
Спікери: Кирило Томляк – менеджер Програми ЄБРР, Юрій Шафаренко – директор Департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності, Олександр Домбровський – президент МХП Еко Енерджи, Георгій Гелетуха – Голова правління UABIO, Сергій Чорний – начальник відділу нормативного забезпечення розвитку мережі Оператора газотранспортної системи України, Юрій Матвєєв – член експертної ради UABIO.
Організатори: Біоенергетична асоціація України, проєкт REGATRACE “Торгівля відновлюваними газами в Європі”, Європейський банк реконструкції та розвитку, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, МХП Еко Енерджи, Оператор газотранспортної системи України.
Думки від спікерів:
Кирило Томляк, менеджер програми ЄБРР:
«Потенціал біоенергетики використаний лише на 5 відсотків. Це не той результат, яким багато хто із нас задоволений, але це і великий потенціал для подальшого розвитку. Переконаний, що біоенергетика є королевою відновлюваної енергетики в цілому. Сфера передбачає використання відходів як сировини для своєї продукції; створює велику кількість робочих місць; здатна стабільно генерувати електроенергію і таким чином балансувати електричну мережу; скорочує викиди парникових газів. ЄБРР та GEF на сьогодні зацікавлені саме в розвитку проєктів з розвитку сектору біометану.»
Юрій Шафаренко, директор Департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності:
«Якщо ми говоримо про бар‘єри на шляху до успішного виробництва та використання біометану, то, перш за все, це цінова політика. Ціна природного газу на сьогодні незначна, відповідно біометан є значно дорожчою альтернативою через високу собівартість. Проте біометан — це національний продукт, який розвиває також суміжні ринки. Кошти, які ми сплачуємо за імпортний газ, залишають країну. Крім того, немає стимулювання цього сектору та системи гарантій походження біометану для забезпечення можливості його експорту в ЄС. Наостанок, немає державної стратегії розвитку виробництва та використання біометану. Біометан — це універсальний продукт. Ми маємо розгалужену газотранспортну систему, тому я вважаю, що необхідно зосередити увагу саме на реалізації потенціалу біометану.»
Юрій Матвєєв, член експертної ради UABIO:
«Потенціал біометану в світі дуже значний — 730 млн т н. е. Домінує думка, що виробництво біометану дуже дороге. Частково це правда, тому що є різні шляхи виробництва. За даними Міжнародного енергетичного агентства, близько 55 млн т н. е. Або 65 млрд м3 біометану можна отримати вартістю нижче $340/1000 м3. Вартість біометану диктується вартістю сировини. Тому якщо у нас є умовно безкоштовна сировина, наприклад, відходи сільського господарства чи біогаз на полігонах ТПВ, можна отримати біометан відносно невисокої вартості.
Біометан — відновлювана сировина, стабільна з точки зору виробництва і його можна накопичувати, щоб компенсувати сонячні та вітрові потужності. Біометан в Україні має значний потенціал в енергетиці, агропромисловому комплексі та транспорті. Тільки в сільському господарстві потенціал біометану — 7,8 млрд м3. Це 25% споживання природного газу в Україні.»
Георгій Гелетуха, голова правління UABIO:
«Якщо порахувати наявні генеруючі потужності на природному газі (це 25 ТЕЦ загальною потужністю 3,5 тис. МВт та 25 когенераційних установок на базі газопоршневих машин загальною потужністю близько 50 МВт електричних), то вони споживають близько 8 млрд м3/рік природного газу, який можна замінити біометаном. Це цікавий шлях — використати існуючі потужності. Очевидними є перспективи на ринку моторних палив як для великих міст та муніципального транспорту — для старту в нас є мережа із 260 метанових заправок, так і для агрохолдингів та комунальних підприємств, де критичним показником є заміщення імпорту, який сягає 75%. Біометан — це забезпечення паливами з власної сировини.»
Олександр Домбровський, Президент МХП Еко Енерджи:
«Тема біометану дуже важливою і дуже складною з точки зору реалізації. Україні сьогодні необхідно:
- Обмежити імпорт енергоресурсів і переходити на власні, у першу чергу, «зелені», відновлювані джерела енергії;
- Актуалізувати питання екологічної безпеки, брудна економіка, основа якої — брудна енергетика, негативно впливає на здоров’я української нації, є причиною високого рівня захворюваності дихальних шляхів, алергічних захворювань.
- Оцінити економічний ефект, який є дуже високим, — це податкові надходження та робочі місця, це стабільний економічний розвиток. І біоенергетика є найбільш економічно привабливою сферою.
Ці три критерії свідчать про те, що Україні потрібна модель циркулярної економіки.»
Сергій Чорний, начальник відділу нормативного забезпечення розвитку мережі Оператора газотранспортної системи України:
«Якщо говорити про технологічне середовище біометану, є два способи підключення до газотранспортної мережі: через газорозподільну мережу або безпосередньо до газотранспортної системи. Проте є певні технічні обмеження щодо підключення. Це стосується технічних параметрів якості газу, а також тисків у мережі. За підключення до газорозподільної мережі може існувати декілька біогазових установок, під’єднаних до однієї очисної установки, яка здійснює очищення біогазу до параметрів біометану. Таким чином, можуть об’єднуватися декілька виробників біогазу, це більш економічно вигідно. За підключення до газотранспортної системи виникає потреба у будівництві дороговартісної компресорної станції, вузлів обліку газу, потокових хроматографів тощо. Також будуть додаткові витрати під час подачі біометану на стиснення газу.»
