21 липня в ЄС погодили рамковий бюджет на 2021-2027 роки, який передбачає послідовний вихід із кризи внаслідок пандемії COVID-19. Особливістю стало запровадження нових податків. Зокрема carbon border adjustment mechanism (прикордонний вуглецевий податковий механізм), який відповідає позиції, задекларованій Європейським Green Deal.

У чому суть?

Європейські прагнення досягти кліматичної нейтральності до 2050 року під загрозою через слабкий інтерес міжнародних партнерів. Це може призвести до збільшення викидів вуглецю. Рівень глобальних викидів зростає, особливо коли компанії переносять виробничі потужності до країн із лояльною політикою щодо викидів. Новий механізм встановить мито на так званий «брудний» імпорт певних товарів до ЄС з країн з гнучкою вуглецевою політикою.Перш за все, це буде стосуватися імпорту сталі, алюмінію, цементу тощо, цілком імовірно — електроенергії.

Особливості такого податку

Податок буде прив’язаний до оподаткування викидів парникових газів у країні, де вироблений товар, і буде нараховуватися під час перетину товаром кордону з ЄС.

Що це дає?

З одного боку, це запобігає недобросовісній конкуренції з європейськими товарами, а з іншого — примушує торгових партнерів ЄС запроваджувати у себе механізми оподаткування викидів вуглецю, подібні до європейських.

Коли запровадять податок?

Така норма має бути ухвалена не пізніше другого кварталу 2021 року, а запроваджена до 2023 року. Наразі ініціатива перебуває в активній фазі погодження та публічних консультацій.

Як це вплине на Україну?

Втрати України внаслідок запровадження вуглецевого регулювання ЄС наразі точно не підраховані. Проте з огляду на те, що близько 50% вироблених товарів експортується саме в ЄС, можна спрогнозувати, що це суттєво зашкодить українській економіці.

Наприклад, за розрахунками Boston Consulting Group (BCG), у разі запровадження цього механізму втрати Росії від експорту становитимуть від 3 до 4,8 млрд доларів щороку.

Як вирішувати ситуацію?

Тільки розвивати «зелену» енергетику і відповідати показникам ЄС. Енергосистема України потребує ефективних і системних рішень, на сьогодні традиційні потужності потребують оновлення. Готуватися до запровадження вуглецевого податку потрібно вже зараз, зокрема запроваджувати податок на викиди СО2 чи внутрішню торгівлю квотами на викиди в Україні, а також прозоре регулювання та встановлення чітких правил гри на енергоринку.