Експорт біометану, проблеми та перспективи біоенергетики: Георгій Гелетуха в інтерв’ю “Енергореформі”
На платформі проєкту агентства “Інтерфакс-Україна” з енергетики “Енергореформа” вийшло інтерв’ю з головою правління UABIO Георгієм Гелетухою. Експерт порушив питання експорту біометану: можливості та підводні камені; пояснив, чому радянські стандарти теплотворної здатності потрібно міняти. До того ж, зазначив, що зараз заважає біоенергетиці краще розвиватися та чого не вистачає сектору.
Тези експерта
“Наші газові кодекси базуються ще на радянських стандартах теплотворної здатності висококалорійного російського природного газу, а біометан прив’язаний до цих показників. Втім, практично весь український природний газ, а також біометан до них не дотягує. Тобто у нас вимоги до теплотворної здатності досить високі. Їх все одно пускають в мережу, але при цьому виробники платять додатковий штраф за невідповідність цим показникам”.
Експерт зазначає, що нові гравці — виробники біометану — задумалися про гарантії, оскільки вони збираються експортувати біометан і хочуть бути впевненими, що їхній газ завжди зможе безперешкодно зайти в мережу.
“Зараз теплотворна здатність природного газу визначена на рівні 10,06 кВт·год/м3 за температури згоряння 25°С та температури вимірювання 20°С. Ми зовсім небагато не дотягуємо – якихось пару відсотків. Норма, яка б усіх влаштовувала, – 9,77 кВт·год/м3 (за температури 25°С/20°С) або 10,5 кВт·год/м3 за єропейським стандартом 25°С/0°С. До речі, для порівняння ми проаналізували вимоги до біометану в європейських країнах і з’ясували, що тільки в Швейцарії, яка практично не розвиває біометан, трохи вища вимога до його теплотворної здатності, ніж в Україні“.
Георгій Гелетуха додає, що асоціація вже не раз піднімала питання змін до показників теплотворної здатності. Так, “Оператор ГТС” — підтримав позицію БАУ й ініціює відповідні зміни до Кодексу ГТС та направить відповідні пропозиції до НКРЕКП. Наступний крок за НКРЕКП, експерт сподівається й на їхню підтримку в цьому питанні.
“Раніше я казав, що до кінця року Україна матиме 7 біометанових проєктів, але підозрюю, що ‘Галс Агро’, який вробляє біометан на Чернігівщині, другий свій проєкт, який у Київській області, цього року не запустить. Наскільки мені відомо, там ще йде проєктування. Тобто шість біометанових виробництв мають шанси запуститися цього року”.
Голова правління вказує, що поки вони ще всі в процесі переговорів, у пошуку і напрацюванні контактів. Можливо, грудень-січень ще піде на це, а потім хтось вже домовиться остаточно і продасть.
“Ще й несправедливий податок на СО2 від біомасових котелень і електростанцій продовжуємо платити. Хоча в усьому світі біомаса вважається СО2 нейтральною і не обкладається таким податком. В цьому питанні ми знову винайшли своє ноу-хау. Про цей податок ми років 5 вже говоримо. Ну, дійшли до першого читання. Давайте хоча б його відмінимо, і з’явиться цей реєстр, будемо хоча би бачити статистику”.
Експерт зазначив, що для розвитку біоенергетики в Україні також потрібно запровадити біопаливні біржі та забезпечити підключення до систем централізованого теплопостачання. Голова правління наголошує, що поки система монопольна, вона буде всіх сторонніх відкидати.
“Це ненормально, треба створювати конкурентні умови. Проєкт закону давно є, не хочуть приймати його. Якби хоч такий рух був у всіх секторам біоетергетики (як з біометаном), то воно б рухалося й там. Але щось немає цього руху і зворотнього зв’язку. Ну, значить, дуже хороша ситуація в енергосистемі. А потім будемо все робити сьогодні на вчора. І всі ці ‘героїчні’ вчинки через те, що роками ніхто нічого не робить. Так що поки, крім біометану, особливого оптимізму не бачу”.
Читайте повне інтверв’ю з головою правління Біоенергетичної асоціації України Георгієм Гелетухою на сайті “Енергореформи”.