Хто зриває плани по заміщенню імпортного газу

Розмови про енергетичну незалежність і потенціал вітчизняної відновлювальної енергетики перейшли в площину реалізованих проектів. Якщо раніше вони були долею невеликої групи експертів і науковців, від яких відмахувалися у високих кабінетах, то сьогодні багато що змінилося. За рік у країні було встановлено тисячі котлів на біопаливі, модернізовано сотні котелень у бюджетних установах, заощаджено дорогий російський газ та кошти місцевих бюджетів.

Переваги колосальні! Використання свого палива знижує споживання російського газу, не розхитує курс гривні, дає стимул для розвитку української економіки. Гроші залишаються в Україні, а не осідають на рахунках “Газпрому”, – м’яко кажучи, недружньої організації, яка щосили використовує газ для руйнування української держави.

Створюються робочі місця в галузі заготівлі та логістики біопалива, виробництва та експлуатації котлів на біомасі. Ці робочі місця починають сплачувати податки в центральний та місцевий бюджети. Оживає місцева економіка.

Сценаріїв всього два. Або Україна скорочує споживання імпортного газу, в першу чергу російського, і тоді шанси зберегти країну збільшуються в рази. Або залишає все як є, імітуючи рух вперед, але нічого не змінюючи по суті, і тоді наслідки будуть катастрофічними.

Детальніше читайте в статті Олександра Домбровського, Георгія Гелетухи, Івана Надєїна та Володимира Майстришина для Економічної правди.