За кілька місяців місцеві вибори, але вже зараз можна сказати, що хедлайнером цієї кампанії стане питання тарифів. Цю тему не омине жоден кандидат. Буде багато розмов про прийнятний розмір тарифів, справжню ціну на український газ, і чому його не вистачає усім. Врешті, все зведеться до пошуку винних. Очікувати, що наскрізь просякнута радянщиною комунальна сфера поступиться натиску кандидатів і почне працювати за новими правилами, марно.

Нову модель потрібно будувати в інший спосіб – не на виборчих перегонах, а вже зараз, і робити це слід максимально швидко. Доки в ЖКГ буде “совок”, доти питання тарифів залишатиметься невирішеним. Воно є похідним, верхівкою айсберга, тоді як більшість проблем знаходиться поза увагою.

Які з цих проблем ключові? Про деякі з них йшлося у публікації “Хто зриває плани із заміщення імпортного газу”. Ось вони.

1. Монополізм і відсутність конкуренції.

2. Формування ціни на основі витрат виробників, що позбавляє стимулів займатися модернізацією і скорочувати витрати.

3. Преференції для виробників, які працюють на дефіцитному для України газі.

Внаслідок цього зберігається перевернута піраміда відносин у ЖКГ.

1. Виробники і постачальники послуг накручують собівартість, бо чим більше вони накрутять, тим більшу отримають рентабельність – 6% від собівартості.

2. Оскільки понад 80% ЖКГ працює на імпортному газі, переважна частина сплачених коштів йде в російський бюджет.

3. Дефіцит газу та його імпорт у великих об’ємах не дозволяє зменшувати витрати кінцевих споживачів та державного бюджету загалом.

Ілюзія низьких тарифів уже зникла. Натомість не з’явилося жодних ринкових механізмів, які б дозволили врегулювати цю ціну на прийнятному для виробників та споживачів рівні і при цьому вирішити проблему з якістю комунальних послуг.

Як це зробити? Дуже просто: створити умови для заміщення газу. “Блакитне паливо” мусить втратити особливий статус і монополію у ЖКГ.

Це дуже важливо, бо конкуренція між різними видами палива зробить можливою конкуренцію між виробниками, а це кардинально змінить ситуацію в галузі. В результаті ми отримаємо обґрунтовані тарифи, а також стимули для суттєвого скорочення енергоспоживання і покращення якості послуг.

Детальніше читайте в статті Олександра Домбровського, Георгія Гелетухи, Івана Надєїна та Володимира Майстришина для Економічної правди.